ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2014 року (12:02) Сімферополь Справа №2а-3458/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Кузьменко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Карпенко О.В., дов. № 153 від 13.05.2013, посвідчення № 10.

Суть спору: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства у частині законності експлуатації газопроводу, з огляду на що до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 850,00 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.48), надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

20.09.2011 року Інспекцією ДАБК в АР Крим на підставі вимоги ГУ СБУ в АР Крим проведена позапланова перевірка дотримання ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт по будівництву об'єкта "Газифікація с. Журавки Кіровського району АР Крим". За результатами перевірки відповідачем складений акт від 20.09.2011 року.

Перевіркою встановлено, що станом на 20.09.2011 року будівельні роботи по будівництву вказаного об'єкту не виконуються; виконані будівельні роботи по укладенню газопроводу з однієї сторони та засипкою траншеї до с.Журавки; газопровід до с.Журавки експлуатується - має місце подача газу в індивідуальні (садибні) житлові будинки по вул. Леніна. Представник позивача не був присутній при проведенні перевірки та екземпляр акту направлено на адресу позивача поштою.

На підставі акту перевірки Інспектором ДАБК в АР Крим 20.09.2011 року складений припис №7, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: експлуатація газопроводу с.Журавки, не прийнятого в експлуатацію та викладено вимогу про надання в місячний термін проектної і виконавчої документації по будівництву вказаного об'єкту, довідку про вартість виконаних будівельних робіт по будівництву газопроводу с.Журавки (а.с.7).

Постановою відповідача № 8 від 16.11.2011 року (а.с.5), на підставі протоколу про вчинення правопорушення № 5 від 07.11.2011 року (а.с.6), за порушення ст.1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", яке виразилось в ухиленні від виконання припису №7 від 20.09.2011 року Інспекції ДАБК в АРК по об'єкту будівництва "Газифікація с. Журавки Кіровського району АР Крим" на ТОВ "Об'єднання Транс- Континенталь" накладений штраф у розмірі 850,00 грн.

Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання і забезпечення сталого розвитку населених пунктів регулювалися Законом України "Про планування та забудову територій" від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ, діючого під час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1699-ІІІ).

Статтею 10 Закону №1699-111 встановлено, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягала у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Відповідно до ст.23 Закону № 1699-ІИ України "Про планування та забудову території"" забудова територій полягала в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснювалось відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.

Відповідно до ст. 31 Закону № 1699-ІІІ державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснювався спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади. Порядок здійснення державного контролю за плануванням, забудовою та іншим використанням територій визначається законодавством.

Відповідно до положень ст. 29 Закону № 1699-ІІІ дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчував право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважалось самовільним будівництвом і тягло за собою відповідальність згідно із законом.

Аналізуючи зміст зазначеного Закону № 1699-ІІІ, суд зазначає, що в ньому не наведено поняття об'єкту містобудування.

Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури №8 від 20.01.2004 р. було затверджено ДБН А 2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", які встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво).

Додатком "Б" ДБН А 2.2-3-2004 визначено, що об'єктом будівництва є окремий будинок або споруда (з усім устаткуванням, яке до них відноситься, інструментом і реманентом, галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію яких повинні бути складені окремо проект і кошторис.

Статтею 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що об'єктами трубопровідного транспорту є магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Предметом перевірки відповідача було саме будівництво позивачем газопроводу, якій є об'єктом трубопровідного транспорту, розташований в с.Журавки Кіровського району, щодо якого державний інспектор вимагав надати йому проектну і виконавчу документацію по його будівництву.

В той же час, вимоги щодо проектування, будівництва і експлуатації систем газопостачання, які використовують як паливо природні гази встановлюються Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.01.1997 року №254, які також поширюються на проектування і будівництво нових, розширення, реконструкцію та капітальний ремонт і експлуатацію діючих систем і об'єктів газопостачання.

Відповідно до п.3.1 цих Правил, роботи з будівництва газопроводів газорегуляторних пунктів та інших об'єктів систем газопостачання міст, селищ і сільських населених пунктів повинні провадитись згідно з затвердженим проектом газопостачання населеного пункту, а також за наявності організації, на яку покладено технічний нагляд і приймання робіт, а в подальшому - і експлуатацію газового господарства цього населеного пункту.

Згідно з п.3.3 Правил, проектна документація до затвердження замовником повинна бути погоджена з підприємством газового господарства щодо її відповідності виданим технічним умовам на проектування, а також повинна пройти експертизу в експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці України відповідно до чинного законодавства.

Пункт 3.12 Правил передбачає, що дозвіл на право виконання робіт з газифікації видається згідно з вимогами чинного законодавства і реєструється у відповідних підрозділах органів Держнаглядохоронпраці.

Технічний нагляд за будівництвом розподільних газопроводів всіх тисків, відводів і вводів, незалежно від відомчої належності замовника, повинен здійснюватись замовником і спеціалістами СПГГ (пп. 3.15).

Після закінчення будівництва об'єкти систем газопостачання (п.1.1.2) повинні прийматися комісією (пп. 3.17).

Приймання закінченого будівництвом об'єкта систем газопостачання оформляється актом за формою обов'язкового додатка 9 СНиП 3.05.02-88, на підставі якого виконується пуск газу і видача власнику (замовнику) дозволу на проведення пуско-налагоджувальних робіт. Із закінченням пусконалагоджувальних робіт органи Держнаглядохоронпраці дають дозвіл на експлуатацію об'єкта і беруть його під контроль. Коли проведення пуско налагоджувальних робіт не потрібне, акт приймальної комісії є дозволом на введення об'єкта в експлуатацію (пп. 3.21).

Суд зазначає, що жодних посилань на необхідність погоджувати проектну документацію на виконання робіт з газифікації з органом інспекції державного архітектурно - будівельного контролю та дотримуватись при виконанні робіт з газифікації вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності зазначені Правила не містять.

Крім того, в приписі № 7 від 20.09.2011 року зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проте, цей закон прийнятий лише 17.02.2011 року, в той час, коли газопровід с.Журавки Кіровського району був закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію в жовтні 2010 року.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 року у справі № 2а-16277/11/0170/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Транс-Континенталь» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим про визнання протиправними дій та скасування постанови №8 від 16.11.2011 року задоволено частково.

Скасовано постанову інспекції Державного архітектурно-будівельного в АР Крим від 16.11.2011 року № 8 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Транс-Континенталь» штрафу за правопорушення у сфері містобудування. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2013 року апеляційну скаргу інспекції Державного архітектурно-будівельного в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 року у справі № 2а-16277/11/0170/24 залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.05.2013 року у справі № 2а-16277/11/0170/24 залишено без змін.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч.1 ст.72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.02.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 24.02.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 158-163, 167, 255 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис В.В.Петренко