ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2014 року (10:15) Сімферополь Справа №801/141/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Кузьменко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Феодосійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1.
Суть спору: Феодосійська об'єднана Державна податкова інспекція ГУ Міндоходів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 2062,48 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час, місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.26), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.
У судовому засіданні, яке відбулося 13.02.2014 року відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував у зв'язку із повною сплатою заборгованості.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника позивача.
Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 10.08.2009 року, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5).
Судом встановлено, що 24.01.2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012р.(а.с.9).
На підставі наданої заяви від 24.01.2012р. відповідачем було отримано свідоцтво платника єдиного податку, про що свідчить свідоцтво платника єдиного податку серія НОМЕР_2 (а.с.8) відповідно до якого з 01.01.2012 року ФОП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку з фізичних осіб за ставкою 20%.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).
Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.41.1.1,пп. 41.1 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу є органи державної податкової служби - щодо податків , які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 ПК України, а також стосовно законодавства контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).
Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку з 01.01.2012р. регламентуються Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2012 року.
Пунктом 291.2. ст. 291 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п. 293.1., 293.2 ст. 293 Податкового Кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового Кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з п. 295.2 ст. 295 Податкового Кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно розрахунку, за відповідачем значиться заборгованість зі сплати єдиного податку за період з 20.02.2013року по 20.09.2013 року у сумі 2062,48 грн. (а.с.13).
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З наданих до суду доказів вбачається що, Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в АР Крим на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №242-17 від 21.05.2013 року (а.с.11), яка отримана відповідачем особисто 01.06.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12).
У судовому засіданні, яке відбулося 13.02.2014 року, відповідачем до матеріалів справи надані квитанції про повну сплату заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб (а.с.28).
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із повною сплатою заборгованості відповідачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Під час судового засідання, яке відбулось13.02.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 17.02.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис В.В.Петренко