Гагарінський районний суд м.Севастополя
1 інстанція
Єд. Ун. № 763/3760/13-ц
Пр. № 2/763/820/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
19 лютого 2014 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого-судді Лугвіщик А.М.
при секретарі Гуменюк К.П., Драчук К.М.,
за участі позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору позики, стягнення суми боргу, процентів та штрафу,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору позики грошових коштів, укладеного між сторонами 18.01.2013 року та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, стягнення суми боргу у розмірі 80 000 грн., проценти за договором позики у розмірі 38 400 грн. за період з 18.01.2013 року по 18.01.2015 року за п. 2.2 договору позики та штраф за прострочення виконання зобов»язання у розмірі 2 240 грн. на день подачі позову за п. 6.1 договору позики та судові витрати, мотивуючи тим, що за умовами договору позики відповідач не виконує повернення суми боргу частково щомісячно, до сьогоднішнього дня сума боргу не повертається.
У судовому засіданні 2012.2013 року позивач та її представник позовні вимоги підтримали і просили задовольнити.
Відповідач з позовом не згідний і пояснив суду, що згідно договору строк повернення боргу - 18.01.2015 року, і позивач безпідставно і в порушення вимог п. 4.1, 5.1, 5.2, 6.2 договору вимагає повернення боргу з процентами та штрафом до 18.01.2015 року.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно Договору позики грошей від 18.01.2013 року, укладеного між сторонами у справі і посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 141, відповідач отримав у позику від позивача гроші в розмірі 80 000 грн. і зобов'язався повернути позику - 18.01.2015 року.
Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Факт знаходження у позивача оригіналу договору позики свідчить про передачу позивачем вказаної суми відповідачу.
Представник відповідача заперечень щодо цієї частини позовних вимог до суду не надав.
Згідно п. 5.2 договору повернення суми позики здійснюється частками щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця починаючи з першого квітня 2013 року у сумі не менше 4 000 грн., що є еквівалентом сумі у розмірі 500 доларів США, виходячи із зазначеного сторонами курсу 1 дол. США = 8 грн. 00 коп. на день укладення цього Договору, але не менше ніж курс 1 дол. США, встановлений Національним Банком України на день сплати.
У ході судового слідства встановлено, що до сьогоднішнього дня ці умови договору відповідачем не виконуються, сума боргу щомісячно в частках не повертається.
Згідно до вимог п. 8.5 договору усі правовідносини, що виникають у зв»язку з виконанням цього Договору і не врегульовані ним, регулюються нормами чинного законодавства України шляхом домовленості між сторонами чи у судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, вищезазначений договір позики підлягає розірванню достроково і стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу у розмірі 80 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно п. 2.2 Договору сторони домовились, що за користування позикою Позичальник сплачує Позикодавцю проценти у розмірі 24 % у рік.
З врахуванням того, що договір позики підлягає достроковому розірванню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування грошовими коштами за період з 18.01.2013 року по 19.02.2014 року у розмірі 20 880 грн. ( 80 000 грн. х 24 % (365 дн.) :100 + 80 000 грн. х 2, 10 % ( 32 дн. - з 18 січня 2014 року по 19 лютого 2014 року) : 100), у задоволенні решти вимог необхідно відмовити.
Згідно до вимог п. 6.1 договору у разі несвоєчасного повернення Позичальником суми позики він зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також за кожен день прострочення виконання зобов»язання штраф в розмірі 0,1 % від суми неповерненої позики та 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У даному випадку позивачем заявлені вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 2 240 грн. на день подачі позову ( 80 000 грн. х 0,1 % х 28 дн.).
Як зазначено вище, відповідач зобов»язався щомісячно сплачувати частково суму боргу у розмірі 4 000 грн. з 01.04.2013 року, але не пізніше 25 числа ( п. 5.2). Отже, на день подачі позову ( на 23.05.2013 року) сума штрафу складатиме 112 грн. ( 4 000 грн. х 0,1 % х 28 дн. : 100), у задоволенні решти вимог у зв»язку з викладеним необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 124 грн. 70 коп. ( 1 010 грн. + 114, 70 грн.).
Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 102 116 грн. 70 коп.
На підставі наведеного і керуючись ст. 57, 60, 88, 179, 213-218, 294-296 ЦПК України, ст. 1046-1052 ЦК України, суд
Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Розірвати Договір позики грошей від 18.01.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 141.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 80 000 гривень, проценти за користування грошовими коштами у розмірі 20 880 грн., штраф за прострочення виконання зобов»язання у розмірі 112 грн., судові витрати по оплаті судового збору - 1 124 грн. 70 коп., а всього - 102 116 грн. 70 коп.
У решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного суду через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення складено власноручно в нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.
Головуючий-суддя: