Справа № 123/6062/13-к

Провадження №1-кп/123/15/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді Шильнової Н.І.

при секретарі Бовт М.А.

за участю прокурора Ванашової К.Г.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ташкент, Узбекистан, громадянина Узбекистану, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1. 27 листопада 2000 року Сімферопольським районним судом АРК за ч.1 ст. 2296 КК України до одного року позбавлення волі, із застосуванням ст. 461 КК України, із відстрочкою виконання вироку, на строк у два роки;

2. 11 червня 2001 року Центральним районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст. 2296, ст. 43 КК України до двох років трьох місяців позбавлення волі;

3. 07 травня 2004 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 115 ч.1 КК України до дев'яти років позбавлення волі; звільнений 22 грудня 2011 року у зв'язку з відбуттям покарання;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2013 року, приблизно в 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 спільно з невстановленими особами, знаходячись у громадському транспорті у м. Сімферополі, а саме у тролейбусі маршруту №3, звернув увагу на раніше незнайомого йому ОСОБА_3, у якого у кишені на лівому рукаві куртки знаходились гроші у розмірі 480 гривень. ОСОБА_4, реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи узгоджено з невстановленими особами, скориставшись тим, що у громадському транспорті велика кількість осіб, дочекався відповідного моменту, та таємно заволодів коштами у розмірі 480 гривень, купюрами по 100 гривень, 50 гривень, 20 гривень, та 10 гривень. Однак, у цей момент дії ОСОБА_4 були помічені потерпілим ОСОБА_3 ОСОБА_4, усвідомлюючи той факт, що його дії стали носити відкритий характер, не звертаючи увагу на вимоги потерпілого припинити злочинні дії та віддати гроші, спільно з невстановленими особами став наносити вдари кулаками по обличчю ОСОБА_3 Заволодівши грошами потерпілого, ОСОБА_4 спільно з невстановленими особами з місця вчинення злочину зник, спричинив потерпілому ОСОБА_3 шкоду у розмірі 480 гривень.

08 квітня 2013 року, приблизно в 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи у громадському транспорті у м. Сімферополі, а саме у тролейбусі маршруту №5/7, звернув увагу на раніше незнайому йому ОСОБА_2, у кишені якої побачив мобільний телефон, та, ревізуючи злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що у громадському транспорті велика кількість осіб, таємно викрав мобільний телефон марки «LG-L-7», вартістю 3 000 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора №НОМЕР_1, вартістю 10 гривень, на якій знаходились кошти у розмірі 11 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 3021 гривні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнав та пояснив, що не вчиняв відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_3, оскільки в цей день не знаходився у м. Сімферополі. Вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що 08 квітня 2013 року таємно заволодів мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_2

У відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, судом визнано недоцільним дослідження доказів по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти розгляду справи у даному порядку.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду обвинувачення відносно потерпілого ОСОБА_6 підтверджується сукупністю наданих та досліджених у судовому засіданні доказів:

- показами потерпілого ОСОБА_3, допитаного у судовому засіданні та який пояснив, що 24 січня 2013 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, він знаходився у тролейбусі №3. У лівій кишені куртки у нього знаходились кошти у розмірі 480 гривень. У тролейбусі звернув увагу на трьох підозрілих людей, у тому числі ОСОБА_4 Разом з ОСОБА_4 був ще блондин та чоловік зі шрамом. Через деякий час почув, як хтось його штовхнув та в цей момент почув руку чоловіка у лівій кишені, та побачив, що витягують гроші. Він схопив ОСОБА_4 за руку, у якого у руці були викрадені гроші. Надалі ОСОБА_4 його відштовхнув та вдарив. Також йому було нанесено два-три вдари по голові. ОСОБА_4 та два інших чоловіка діяли спільно. Впевнено впізнає ОСОБА_4, як особу яка відкрито заволоділа його коштами. Заподіяна шкода складає 480 гривень;

- показами свідка ОСОБА_8, допитаного у судовому засіданні та який пояснив, що приблизно наприкінці січня 2013 року, біля 17 годині 00 хвилин, він знаходився у тролейбусі маршруту №3, та звернув увагу на суєту. Побачив обвинуваченого ОСОБА_4 та ще двох чоловіків, яки звертали на себе увагу своєю поведінкою. Надалі побачив, як обвинувачений ОСОБА_4 витаскує із кишені на рукаві куртки потерпілого ОСОБА_3 гроші. Також побачив, що ОСОБА_3 наносяться вдари, однак хто їх наносив, він не бачив, оскільки все здійснювалось на задній площадці тролейбусу, він же знаходився у передній частині тролейбусу;

- рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 24 січня 2013 року, відповідно до якого 24 січня 2013 року, о 18 годині 00 хвилин, при проїзді у тролейбусі №3 ОСОБА_3 побили невстановлені особи;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого 24 січня 2013 року у потерпілого ОСОБА_3 невстановлені особи відкрито викрали гроші;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 10 квітня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_4, як особу, яка відкрито викрала у нього гроші у розмірі 480 гривень.

У суду не має підстав ставити під сумнів покази потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8, оскільки вони послідовні, не містять суперечливостей та узгоджуються із сукупністю інших доказів.

Суд не приймає до уваги доводи захисника у тій частині, що впізнання ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_3 здійснювалось у порушення діючого законодавства, оскільки впізнання здійснювалось у присутності захисника, будь-яких зауважень з боку захисника протокол пред'явлення особи для впізнання від 10 квітня 2013 року не містить, дії слідчого у цій частині не були оскаржені.

Дав оцінку наданим доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 та вважає, що його дії вірно кваліфіковані:

за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;

за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який задовільно характеризується, частково визнав вину, раніше судимий, та вважає за необхідним призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що це покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.349, 374-376, 395 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України у виді чотирьох років шості місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді чотирьох років шості місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Строк покарання обчислювати з 08 квітня 2013 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Речовий доказ - мобільний телефон «LG», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2, - залишити за належністю ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до ст. 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шильнова Н. І.