ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"12" грудня 2006 р. | Справа № 16/459-05-10489 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Лавренюк О.Т., Журавльова О.О.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 23.11.2006 р.
від позивача: Черкес В.О., довіреність №1413 від 21.11.2005р.;
від відповідача: Кравцов О.А., довіреність №60 від 30.10.2006р.;
Кушнірук О.С., довіреність №55 від 30.10.2006р.;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.12.2006 р.
від позивача: Черкес В.О., довіреність №1413 від 21.11.2005р.;
від відповідача: не з’явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”
на рішення господарського суду Одеської області
від 20 вересня 2006р.
у справі №16/459-05-10489
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Метекс”
до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”
про зобов’язання здійснити певні дії
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 23.11.2006р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 12.12.2006р..
Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2006р. за №149 справу господарського суду Одеської області №16/459-05-10489 передано від головуючого судді Гладишевої Т.Я. судді Савицькому Я.Ф..
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2006 року по справі №16/459-05-10489 (суддя Желєзна С.П.) задоволено позов ТОВ „Метекс” до ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про зобов’язання вчинити певні дії: зобов’язано відповідача скоригувати дані податкового обліку результатів сумісної діяльності без створення юридичної особи на території України за договором №380-0/50-0 (нова редакція) від 03.03.2001р., відображені в „Звіті про результати спільно діяльності на території України без створення юридичної особи” за перше півріччя 2005 року на ступним чином: 1.8. в рядку Звіту код № 04 замість 12.958,7 відобразити 9.946,4; 1.9. в рядку Звіту код № 04.1 замість 9.696,1 відобразити 6.683,8; 1.10. в рядку Звіту код № 06 замість 12.958,7 відобразити 9.946,4; 1.11. в рядку Звіту код № 07 замість 6.008,2 відобразити 9.020,5; 1.12. в рядку Звіту код № 08 замість 4.506,1 відобразити 6.765,4; 1.13. в рядку Звіту код № 09 замість 1.502,1 відобразити 2.255,1; 1.14. в рядку Звіту код № 10замість 1.502,1 відобразити 2.255,1, стягнуто на користь позивача з відповідача судові витрати: державне мито –102 грн., витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 3553,60грн., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу –118 грн., з посиланням на те, що: 1) при визначенні результатів спільної діяльності за перше півріччя 2005 року ДП „Іллічівський морський торговельний порт” була зменшена сума валового доходу на суму адміністративно-управлінських та загально-експлуатаційних витрат, сума АУВ та ЗЕВ врахована відповідачем при визначенні результатів спільної діяльності склала 9.696.100,00 грн. та 3.262.600,00грн. (рядки 04.1 та 04.3 Звіту); 2) при визначенні результатів спільної діяльності та складанні Звіту, ДП „Іллічівський МТП” було зобов’язане застосовувати положення п. 3.1. ст. 3, п. 4.3., ст. 5 та ст. 8 і 9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до абз. 4 п. 5.3.9. ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку”, факт відсутності належних доказів безпосереднього зв’язку між здійсненими ДП „Іллічівський МТП” витратами та спільною діяльністю доводиться дослідженнями, проведеними Одеським НДІСЕ та відображеними на стор. 20-21 Висновку судово-економічної експертизи №1415 від 30.06.2006р., наданого Одеським НДІСЕ, де зазначено, що документально встановити безпосередній зв’язок решти витрат в сумі 4.525.400,00 грн. (доля АУВ та ЗЕВ, заробітна платня з нарахуваннями, юридичні послуги) зі спільною діяльністю по Договору № 380-0/50-0 від 02.03.2001 р. не надається за можливе, обґрунтувати відповідність Звіту вищевикладеним вимогам в частині відображення в рядках 04.1 та 04.3 Звіту долі АУВ та ЗЕВ, юридичних послуг та долі заробітної плати управління порту всього в сумі 4.525.400,00 грн. не надається за можливе, так як документально неможливо встановити безпосередній зв’язок таких витрат зі спільною діяльністю; 3) згідно з умовами наведеного п. 6.7. Договору, сторони спільної діяльності мають право узгодити віднесення окремих доходів та/або витрат на результати спільної діяльності шляхом підписання двосторонніх актів встановленої форми, що посвідчують фактичне здійснення таких доходів та/або витрат і їх безпосередній зв’язок зі спільною діяльністю; 4)користуючись правом, наданим йому п. 6.7. Договору, ТОВ „Метекс” підтверджує включення до витрат спільної діяльності витрат на оплату юридичних послуг в сумі 713,6 тис. грн., а також їх зв’язок зі спільною діяльністю, отже, позивач частково визнає здійснені ДП „Іллічівський МТП” витрати як такі, що пов’язані з веденням спільної діяльності, погодження сторонами згаданих витрат на юридичні послуги підтверджується актами про надання послуг (№№ б/н від: 30.06.2005 р. –на суму 56.000,00 грн.,, 31.05.2006 р. –на суму 56.000,00 грн., 28.04.2005 р. –на суму 8.400,00 грн., 28.04.2005 р. –на суму 56.000,00 грн., 31.03.2005 р. –на суму 192.000,00 грн., 28.02.2005 р. –на суму 192.000,00 грн., 31.01.2005 р. –на суму 168.000,00 грн., 31.01.2005 р. –на суму 53.500,00 грн., 31.01.2005 р. –на суму 192.000,00 грн., які є додатками до договору про надання послуг №И-2004-3 від 28.12.2004 р.), та погоджені позивачем, що підтверджується наявністю підпису представника та печатки ТОВ „Метекс” на всіх наданих суду актах; 5) відповідно до п. 4.1.6. Договору, обов’язок ведення обліку результатів спільної діяльності покладений на відповідача, зобов’язання з ведення обліку результатів спільної діяльності є виконаним належним чином тоді, коли результат такої діяльності визначений відповідно до вимог чинного законодавства, якщо при визначенні результату спільної діяльності були припущені помилки, вони відбиваються в даних податкового обліку, в даному випадку сума прибутку, що підлягає розподілу між сторонами була зменшена відповідачем на суму витрат, що не пов’язана з веденням спільної діяльності, здійснюючи облік результатів спільної діяльності в розріз з вимогами чинного законодавства, відповідач неналежним чином виконує прийняті на себе зобов'язання за Договором, чим порушує право позивача на одержання відповідної частки прибутку від ведення сумісної діяльності; 6) неправомірне зменшення Відповідачем суми валового доходу на суму АУВ та ЗЕВ призвело до зменшення прибутку від здійснення сумісної діяльності про результатам першого півріччя 2005 року, п. 5.3. Договору передбачено, що розмір часток сторін в спільному майні сторін становить: позивач - 35%, відповідач - 65%, п. 6.2. Договору передбачено, що отриманий в рамках спільної діяльності прибуток підлягає розподілу між сторонами пропорційно їх внескам, існуючим на момент розподілу прибутку, таким чином, через невірне визначення відповідачем суми валового доходу від здійснення спільної діяльності позивач не в повному обсязі отримав свою частку прибутку за перше півріччя 2005 р.; 7) ДП „Іллічівський МТП” порушений покладений на нього Договором обов’язок щодо належного визначення витрат та доходу від спільної діяльності через: порушення вимог п. 1.3. та 4.1.6. Договору, необґрунтоване застосування „Порядку визначення доходів і покриття витрат по спільній діяльності” від 31.03.2005 р., який не був узгоджений з позивачем, а також включення до валових витрат спільної діяльності сум які не мають документального підтвердження зв’язку з сумісною діяльністю, дії відповідача призвели до порушення охоронюваних законом прав та інтересів ТОВ „Метекс” оскільки невірне визначення витрат спільної діяльності та прибутку від її здійснення призвело до неможливості для позивача отримати в повному обсязі прибуток від спільної діяльності.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №8/10-05 від 20.10.2006р. звернулося ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2006 року по справі №16/459-05-10489, мотивуючи це тим, що : 1) судове рішення обґрунтоване фактично лише висновком №1415 судово-економічної експертизи по справі, без врахування аналізу податкового законодавства та обставин по справі, викладених у відзиву на позов; 2)висновок №1415 містить результати судово-економічної експертизи, яка по справі не призначалася, так як ухвалою господарського суду від 23.01.2006р. по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу; 3) рішення суду торкається правовідносин між відповідачем, як суб’єктом господарської діяльності і державою, тобто, адміністративних правовідносин, проте судом не було досліджено, які саме наслідки для держави створить виконання судового рішення; 4) судочинство по справі здійснено з грубим порушенням норм чинного процесуального законодавства, оскільки ухвалою від 23.01.2006р. провадження по справі судом було припинено, а 20.03.2006р., не поновлюючи провадження у справі, судом винесено ухвалу про зобов’язання відповідача надати матеріали для експертизи Одеському НДІСЕ.
23.11.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Метекс” надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, в якому позивач просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає чинному законодавству та обставинам справи, а апеляційну скаргу –без задоволення, як так, що ґрунтується на хибних висновках.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду –скасувати, позов задовольнити, з огляду на таке.
02.03.2001р. між ТОВ „Метекс” (підприємство) та ДП „Іллічівський МТП” (порт) укладений договір №380-0/50-0 про сумісну діяльність (новій редакції), предметом якого згідно з розділом 1 договору є спільна діяльність сторін з перевалки всіх метало вантажів з одного виду транспорту на інший, зберіганню, складуванню, упаковці, обв’язці і кріпленню вантажів, перевантажну їх підготовку і тощо, здійснення спільної діяльності забезпечується персоналом порту, витрати сторін за даним договором відшкодовуються за рахунок коштів спільної діяльності.
Пунктом 4.1.6. договору про сумісну діяльність сторони передбачили, що порт веде облік результатів сумісної діяльності і є платником податків в рамках цієї діяльності.
Відповідно до розділу 5 договору про сумісну діяльність з метою здійснення сумісної діяльності, передбаченою цим договором, порт до 01.03.2001р. передає в сумісну діяльність на весь термін дії договору обладнання на загальну суму і в кількості відповідно до акту експертизи, а підприємство зобов’язується перерахувати до 01.03.2001р. на рахунок сумісної діяльності грошову суму необхідну для придбання обладнання, вказаного в додатку №3 до цього договору, розмір часток сторін в спільному майні за даним договором складає : порт –65%, підприємство –35% і надалі буде залежати від додаткових внесків сторін.
Спільна діяльність, передбачена цим договором, здійснюється силами працівників порту, оплата праці яких відноситься на собівартість спільної діяльності (п. 7.1. договору).
Строк дії договору встановлено сторонами 3 роки до 02.03.2004р., та автоматично продовжується на цей строк, якщо жодна з сторін не повідомить в письмовій формі про свою відмову від участі в договорі за шість місяців до закінчення відповідного періоду його дії.
01.08.2002р. сторонами укладено додаткову угоду до договору №380-0/50-0 (нової редакції, якою внесено зміни та доповнення до договору: викладено в наступній редакції п. 7.1 договору: „Спільна діяльність, передбачена цим договором, здійснюється силами працівників порту та підприємства, оплата праці яких відноситься на собівартість спільної діяльності, чисельність працюючих та розміри оплати праці визначаються згідно штатного розкладу, що затверджується спільно портом та підприємством”, також змінено строк дії договору до 01.11.2005р., тощо.
23.09.2002р. ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Метекс” уклали додаткову угоду до договору про сумісну діяльність №380-0/50-0 (нова редакція) від 02.03.2001р., відповідно до якої п.2.2 договору виклали в наступній редакції: „ведення спільних справ сторін по цьому договору здійснюють порт та підприємство у межах повноважень, встановлених цим договором на підставі довіреності, що видана відповідною стороною договору і котра є невід’ємною частиною договору, за взаємними вимогами, сторони повинні надати один одному усю інформацію, пов’язану з реалізацією договору, включаючи і ведення спільних справ.
Додатковою угодою до договору про сумісну діяльність №380-0/50-0 (нова редакція) від 02.03.2001р., укладеною портом та підприємством від 20.02.2003р., внесено зміни в п. 5.2 договору.
27.10.2004р. ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” та ТОВ „Метекс” уклали додаткову угоду до договору №380-0/50-0 (нова редакція), котрою змінено умови договору.
Вказаний Договір з урахуванням додатків, змін та доповнень, що внесені до нього, був укладений сторонами належним чином, з урахуванням всіх істотних умов, необхідних для договору даного виду (відповідно до ст. 430 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, який був чинний на момент укладення договору).
Згідно з фінансовим результатом, який був відображений ДП „Іллічівський МТП” у Звіті за перше півріччя 2005 р. (надалі –„Звіт”), прибуток від здійснення сумісної діяльності склав суму 18996,90 тис. грн., а витрати у зв’язку з її проведенням склали суму 12958,7 тис. грн., в тому числі, ДП „Іллічівський МТП” до суми валових витрат були включені витрати на оплату праці –3262,6 тис. грн., та витрати на придбання робіт, послуг –9696,1 тис. грн..
На думку позивача, ДП „Іллічівський МТП” припустив порушення договору, оскільки безпідставно включив до суми витрат спільної діяльності наступні суми: а) адміністративно-управлінських та загально-експлуатаційних витрат (далі –„АУВ та ЗЕВ”), які відображені в рядку № 04.1 Звіту („Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.10”), та склали суму 9696100,00 грн.; б) „Витрати на оплату праці” (рядок № 04.3 Звіту), які склали 3262600,00 грн..
За твердженням позивача, зазначені витрати не підтверджені документально та не мають зв’язку з веденням спільної діяльності, а отже, дії ДП „Іллічівський МТП” призвели до зменшення суми прибутку від спільної діяльності за договором на суму витрат АУВ та ЗЕВ, що, як наслідок, призвело до зменшення суми прибутку, який підлягає розподілу між сторонами сумісної діяльності.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що при визначенні результатів спільної діяльності за перше півріччя 2005 року, ДП „Іллічівський МТП” була зменшена сума валового доходу на суму адміністративно-управлінських та загально експлуатаційних витрат (АУВ та ЗЕВ). Сума АУВ та ЗЕВ, врахована ДП „Іллічівський МТП” при визначенні результатів спільної діяльності склала 9696100,00 грн. та 3262600,00 грн. (рядки 04.1 та 04.3 Звіту).
Висновком судово-економічної експертизи № 1415 від 30.06.2006 р. Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (надалі –„Висновок”), підтверджується часткове необґрунтоване включення портом до витрат спільної діяльності сум, зв’язок яких з веденням спільної діяльності в більшості випадків не можливо підтвердити документально, а саме: всього по Звіту сума витрат спільної діяльності склала загалом за 1 півріччя 2005 року 12958700,00 грн. (9696100,00грн + 3262600,00грн.), при цьому експерт дійшов висновку, що розмір сум, зазначених відповідачем у рядках 04.1 та 04.3 Звіту впливає на визначення загальної суму валових витрат та прибутку, отриманого сторонами від спільної діяльності, так як чим більше сума витрат, пов’язаних з проведенням спільної діяльності, тим менший прибуток, отриманий від її здійснення (арк.. 9 Висновку).
Починаючи з квітня 2005 року доля АУВ та ЗЕВ у спільній діяльності зросла у порівнянні з 1 кварталом 2005 року у десятки разів, а за перше півріччя склала 25,98% від загальної суми витрат, порівняно з 2,92% - у січні 2005 р., 3,61% у лютому, та 1,96% у березні 2005 року, таке зростання долі АУВ та ЗЕВ у валових витратах стало наслідком застосування ДП „Іллічівський МТП” нового „Порядку визначення доходів і покриття витрат по спільній діяльності”, (затвердженого начальником ДП „Іллічівський МТП” 31.03.2005 р.), який при цьому не був узгоджений з підприємствами, з котрими порт здійснює спільну діяльність на підставі договорів.
Новим „Порядком визначення доходів і покриття витрат по спільній діяльності” змінено визначення доходів і покриття витрат по спільній діяльності., так, при проведенні розрахунку витрат, які підлягають розподіленню між ТОВ „Метекс” та ДП „Іллічівський МТП”, зросла частка АУВ та ЗЕВ, які відносяться до витрат спільної діяльності, оскільки раніше такі витрати визначалися пропорційно фактичному фонду оплати праці персоналу спільної діяльності згідно штатного розкладу до загального фонду оплати праці ДП „Іллічівський МТП”, а не пропорційно доходам спільної діяльності до загальних доходів порту (арк. 13 Висновку).
При цьому, визначаючи по розшифровкам витрат та аналізу спільної діяльності витрати, які були включені ДП „Іллічівський МТП” до складу АУВ та ЗЕВ, експертом було встановлено, що в представлених на дослідження копіях первинних документів і зведених даних обліку по вище переліченим витратам, відсутні дані, які б свідчили про те, що такі витрати безпосередньо пов’язані зі спільною діяльністю: витрати на представницькі потреби порту; витрати, пов’язані з відрядженням адміністративно-управлінського персоналу порту; витрати на матеріали, які отримані на складах порту для адміністративно-управлінського персоналу; витрати на утримання служб порту (екологія, ТВ та ООТ, ГО і воєнний відділ, зв’язок та ін.), канцелярські витрати, за водопостачання, автобаза; юридичні послуги, пов’язані з захистом інтересів порту по оподаткуванню згідно з актами перевірок ДПА в Одеській області; витрати на підписку, оформлення печаток, сигналізації, дезинфекції тощо; послуги банку за касове обслуговування, комісія банку за валютні операції, витрати на сплату державного мита по судовим справам, які веде порт; витрати, пов’язані з продажем валюти порту (арк. 14 Висновку).
У відповідях на питання 1, 5 та 10 у висновку експертом встановлено, що „Таким чином, безпосередній зв’язок між здійсненням ДП Іллічівський МТП у 1-му півріччі 2005 року витрат на оплату адміністративно-управлінських та загально-експлуатаційних витрат на підставі договору № 380-0/50-0 (нова редакція) від 02.03.2001р. з веденням сторонами спільної діяльності по даному договору документально встановити не надається за можливе” (арк. 15 Висновку).
В розділі Висновку, присвяченому відповідям на 6, 8 та 11 питання, експертом визначено, що решта витрат в сумі 4.525.400 грн. (доля АУВ та ЗЕВ зарплата з нарахуваннями, юридичні послуги) відноситься до витрат, які розподілялися портом, але встановити безпосередній зв’язок таких витрат безпосередньо зі спільною діяльністю по наданим документам не надається за можливе”.
Проведеними дослідженнями встановлено, що доля витрат АУВ та ЗЕВ, яка визначена розрахунково, віднесена до витрат спільної діяльності згідно з п. 14 Постанови № 571 від 30.09.2004 р., але наданим первинним документами встановити безпосередній зв’язок таких витрат зі спільною діяльністю по договору № 380-0/50-0 (нова редакція) від 02.03.01. не надається за можливе (арк. 17 Висновку).
В обґрунтування відповіді на 9 питання, у висновку експерта вказано, що збільшення суми витрат при визначенні результатів спільної діяльності за Договором № 380-/50-0 від 02.03.01 р. призвело до збільшення зобов’язань спільної діяльності перед ДП „Іллічівський МТП” по результат спільної діяльності, яке відображається в бухгалтерському обліку ДП „Іллічівський МТП”, а також до зниження доходів СД і її учасників. При цьому для ДП „Іллічівський МТП” загальний результат діяльності порту не зміниться, а тільки зменшиться частина прибутку, яка підлягає перерахуванню другій стороні спільної діяльності –ТОВ „Метекс” (арк. 18 Висновку).
Оподаткування операцій особливого виду регулюється ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, пунктом 7.7.1. ст. 7 вказаного Закону передбачені правила оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, а саме: спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.
Згідно з пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку, отже вказана норма Закону встановлює, що окремо обчислюється прибуток від спільної діяльності, та витрати спільної діяльності, і це повинно враховуватись при визначенні суми оподатковуваного прибутку такої діяльності.
На вимогу пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” розроблено „Порядок ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи”, який затверджено Наказом ДПА України від 30.09.2004р. № 571 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.10.2004р. за № 1389/9988.
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що він застосовується особою, яка уповноважена іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність вести облік результатів спільної діяльності (далі - уповноважений платник), та учасниками такого договору, п. 8 Порядку передбачено, що уповноважений платник несе відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, який було обчислено від спільної діяльності, а відповідно до п. 14 Порядку розподіл витрат платника податку - учасника спільної діяльності, які включаються до складу валових витрат та одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю такого платника, так і зі спільною діяльністю, відбувається аналогічно вимогам п. 13 цього Порядку, котрий вказує на те, що у разі, коли основні фонди платника податку - учасника спільної діяльності використовуються як у власній господарській діяльності, так і в спільній діяльності, частина амортизаційних відрахувань за цими основними фондами враховується у звіті та додатку до нього в сумі, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду за цими фондами, як сума доходів, отриманих від спільної діяльності, відноситься до загальної суми таких доходів та валових доходів, отриманих цим платником від власної господарської діяльності.
Пункт 3.1. ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону”.
Отже, при визначенні результатів спільної діяльності та складанні звіту, ДП „Іллічівський МТП” було зобов’язане застосовувати положення п. 3.1. ст. 3, п. 4.3., ст. 5 та ст. 8 і 9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Пунктом 5.1. ст. 5 вказаного Закону визначена категорія валових витрат, а саме: валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Передбачений чинним законодавством склад валових витрат встановлений п. 5.2., а перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат закріплений в п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Відповідно до абз. 4 п. 5.3.9. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку”.
Факт відсутності належних доказів безпосереднього зв’язку між здійсненими ДП „Іллічівський МТП” витратами та спільною діяльністю доводиться дослідженнями, проведеними Одеським НДІСЕ та відображеними на стор. 20-21 висновку експерта, де вказано, що документально встановити безпосередній зв’язок решти витрат в сумі 4525400,00 грн. (доля АУВ та ЗЕВ, заробітна платня з нарахуваннями, юридичні послуги) зі спільною діяльністю по Договору № 380-0/50-0 від 02.03.2001р. не надається за можливе, обґрунтувати відповідність звіту вищевикладеним вимогам в частині відображення в рядках 04.1 та 04.3 звіту долі АУВ та ЗЕВ, юридичних послуг та долі заробітної плати управління порту всього в сумі 4525400,00 грн. не надається за можливе, так як документально неможливо встановити безпосередній зв’язок таких витрат зі спільною діяльністю.
Згідно з п. 15.1. „Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).
Таким чином, з огляду на норми п. 3.1. ст. 3, п. 4.3., п. 5.2, 5.3, абз. 4 п. 5.3.9. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а також положення „Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи”, розробленого на виконання пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону, господарським судом першої інстанції цілком вірно зроблено висновок про те, що не можуть відноситись до складу валових витрат платника податку на прибуток витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 6 липня 1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи”.
Крім того, додатковою угодою від 27.10.2004р. до договору №380-0/50-0 (нова редакція) від 02.03.2001р. сторони доповнили розділ 6 вказаного договору п. 6 та п. 7, згідно з якими підприємство має право отримувати будь-які документи та інформацію від порту відносно спільної діяльності, щодо ведення спільних справ з питань спільної діяльності, а також вносити свої зауваження та пропозиції з зазначених питань, які є обов’язковими для розгляду керівництвом порту, всі питання координації спільної діяльності, суперечки та неузгодженості між сторонами мають розглядатися та вирішуватись на засіданнях спільної комісії, утвореної сторонами, (п. 6.6); сторони оформляють отримання доходів та передачу витрат в спільну діяльність двосторонніми актами, складеними по узгодженої сторонами формі, які повинні бути підписані станом на останнє число поточного місяця та передані головному бухгалтеру порту не пізніше 18 числа наступного місяця, зазначені акти мають бути передані для узгодження та підписання підприємству не пізніше 16 числа місяця наступного за звітним з прикладенням розрахунку витрат першого терміналу порту за звітній місяць по спільній діяльності з ТОВ „Метекс” (6.7).
В матеріалах справи відсутні будь-які акти, передбачені вищенаведеними пунктами додаткової угоди до договору, надані портом в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву.
Також вказаною додатковою угодою до договору доповнено розділ 7 договору „Персонал” пунктами наступного змісту: 7.2. чисельність працівників, зайнятих у спільній діяльності, встановлюється штатним розкладом, затвердженим портом за узгодженням з підприємством, при цьому не узгоджені з підприємством штатний розклад і положення про оплату праці працівників, зайнятих у спільній діяльності, не можуть бути підставою при витрат спільної діяльності.
ДП „Іллічівський МТП” не надало доказів узгодження з ТОВ „Метекс” штатного розкладу і положення про оплату праці працівників, зайнятих у спільній діяльності.
Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність включення ДП „Іллічівський МТП” до валових витрат спільної діяльності сум АУВ та ЗЕВ за винятком витрат на оплату юридичних послуг, які, на думку суду апеляційної інстанції, були узгоджені сторонами Договору.
Так, умови Договору про сумісну діяльність, укладеного між позивачем та ДП „Іллічівський МТП”, надають сторонам можливість узгодити доходи або витрати, які частково пов’язані зі спільною діяльністю.
В заяві про уточнення позовних вимог, ТОВ „Метекс” зазначає, що витрати відповідача здійснені на оплату юридичних послуг, пов’язаних с захистом інтересів ДП „Іллічівський МТП” з оподаткування згідно з актами перевірок ДПА в Одеській області, впливають на фінансові показники ДП „Іллічівський МТП”, а відтак –на фінансові показники спільної діяльності.
Користуючись правом, наданим йому п. 6.7. Договору, ТОВ „Метекс” підтверджує включення до витрат спільної діяльності витрат на оплату юридичних послуг в сумі 713,6 тис. грн., а також їх зв’язок зі спільною діяльністю.
Отже, позивач частково визнає здійснені ДП „Іллічівський МТП” витрати як такі, що пов’язані з веденням спільної діяльності (Заробітна плата з нарахуваннями за 2-й кв.2005р. –1.151.100,0 грн.; частина АУВ та ЗЕВ –187.000,0 грн.; юридичні послуги-175.000,0 грн).
Господарським судом першої інстанції цілком вірно зроблено висновок про те, що валові витрати ДП „Іллічівський МТП”, що були безпідставно включені до витрат спільної діяльності складають таким чином: 4525400,0грн. –(1151100,0грн.+187000,0грн. + 175000,0 грн.) = 3012300,0 грн., оскільки погодження сторонами згаданих витрат на юридичні послуги підтверджується актами про надання послуг (№№ б/н від: 30.06.2005р. –на суму 56000,00грн., 31.05.2006р. –на суму 56.000,00грн., 28.04.2005р. –на суму 8.400,00грн., 28.04.2005р. –на суму 56000,00 грн., 31.03.2005р. –на суму 192000,00грн., 28.02.2005р. –на суму 192000,00грн., 31.01.2005р. –на суму 168000,00грн., 31.01.2005р. –на суму 53500,00грн., 31.01.2005р. –на суму 192000,00грн., які є додатками до договору про надання послуг № И-2004-3 від 28.12.2004р.), та погоджені позивачем, що підтверджується наявністю підпису представника та печатки ТОВ „Метекс” на всіх наданих суду актах.
Відповідно до п. 4.1.6. договору, обов’язок ведення обліку результатів спільної діяльності покладений на відповідача, зобов’язання з ведення обліку результатів спільної діяльності є виконаним належним чином тоді, коли результат такої діяльності визначений відповідно до вимог чинного законодавства, якщо при визначенні результату спільної діяльності були припущені помилки, вони відбиваються в даних податкового обліку, в даному випадку сума прибутку, що підлягає розподілу між сторонами була зменшена відповідачем на суму витрат, що не пов’язана з веденням спільної діяльності.
Враховуючи вищенаведене, господарським судом вірно зроблено висновок про те, що здійснюючи облік результатів спільної діяльності в розріз з вимогами чинного законодавства, відповідач неналежним чином виконує прийняті на себе зобов'язання за договором, чим порушує право позивача на одержання відповідної частки прибутку від ведення сумісної діяльності. При цьому, в порушення вимог п. 13 „Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи”, відповідач включив до витрат спільної діяльності не витрати, які пов’язані як з власною господарською діяльністю, так і зі спільною діяльністю, а витрати, зв’язок яких зі спільною діяльністю не можливо встановити згідно з висновком експерта. Неправомірне зменшення Відповідачем суми валового доходу на суму АУВ та ЗЕВ призвело до зменшення прибутку від здійснення сумісної діяльності про результатам першого півріччя 2005 року.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що розмір часток сторін в спільному майні сторін становить: позивач - 35%, відповідач - 65%. Пунктом 6.2. Договору встановлено, що отриманий в рамках спільно діяльності прибуток підлягає розподілу між сторонами пропорційно їх внескам, існуючим на момент розподілу прибутку, таким чином, через невірне визначення відповідачем суми валового доходу від здійснення спільної діяльності позивач не в повному обсязі отримав свою частку прибутку за перше півріччя 2005 року.
Не приймаються до уваги колегії суддів посилання скаржника в апеляційній скарзі про те, що по справі не призначалася судово-економічна експертиза, так як ухвалою господарського суду від 23.01.2006р. по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу,
Відповідно до п.п. 1.2.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень одним з видів експертиз є економічна експертиза, в переліку судових експертиз не передбачено такого виду судової експертизи як бухгалтерська.
Статтею 127 вказаної вище Інструкції передбачено, що економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
Враховуючи вищенаведене, твердження скаржника про неналежне дослідження судом матеріалів справи при розгляді справи, а також залучення не того фахівця до проведення експертизи у справі, є безпідставним, та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві.
Також відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що судочинство по справі здійснено з грубим порушенням норм чинного процесуального законодавства, оскільки ухвалою від 23.01.2006р. провадження по справі судом було припинено, а 20.03.2006р., не поновлюючи провадження у справі, судом винесено ухвалу про зобов’язання відповідача надати матеріали для експертизи Одеському НДІСЕ.
Відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 20.03.2006р. провадження у справі №16/459-06-10489 було зупинено, а не припинено, як вказує у апеляційній скарзі відповідач.
Частиною 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення господарським судом судової експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу.
Частиною 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення.
Оскільки вказане порушення норм процесуального права (винесення ухвали за наявності зупинення провадження у справі) не входить до переліку випадків, передбачених ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що дане порушення не може бути підставою для скасування рішення господарського суду, так як воно не призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийняте у відповідності з чинним законодавством та обставинами справи, а отже, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, ГПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2006р. по справі №16/459-05-10489 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О. Т. Лавренюк
Суддя: О.О. Журавльов