Справа № 2-0117-2569/11

Провадження № 4-с/115/5/2014

УХВАЛА

Іменем України

"12" березня 2014 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, судді Щербіни Д.С.,

при секретарі Аттаровій А.Г.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Вітальського Олексія Володимировича, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Вітальського Олексія Володимировича, пов'язані з не зверненням державного виконавця із поданням до суду у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідності до якого у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Так, садовий будинок, що розташований в СК «Русалочка» Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим по АДРЕСА_1, належить заявникові, але придбаний у період шлюбу, та відповідно до ст. 60 СК України належить заявнику та його дружині - ОСОБА_3 - на праві спільної сумісної власності подружжя На підставі викладеного просив скаргу задовольнити, визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Вітальського О.В. протиправною.

В судовому засіданні заявник, збільшивши вимоги скарги, також просив зобов'язати державного виконавця виконавче провадження закінчити, оскільки строк, передбачений законом для відповідного виду стягнення, закінчився, після чого скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

У судовому засіданні головний державний виконавець Вітальский О.В., який одночасно є представником відділу ДВС заперечував проти вимог скарги. При цьому пояснив суду, що ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, а підставу, на яку наполягає заявник закрити виконавче провадження, сам заявник неправильно розуміє. Тривалість зведеного виконавчого провадження, щодо строку здійснення виконавчого провадження, не включає час відкладення провадження виконавчих дій, проведення експертизи чи оцінки майна, реалізації майна боржника тощо. Заявник неодноразово з 2011 року усяко затягує проведення виконання, подаючи до суду різноманітні позови та скарги, розгляд яких перешкоджає проведенню виконавчих дій, виконавчі дії неодноразово відкладалися та зупинялися. Оскільки виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні здійснюються шляхом реалізації майна боржника, доводи заявника про порушення строків проведення виконавчих дій вважає безпідставними. Щодо не звернення до суду із поданням про визначення частки майна, на яке належить звернути стягнення, у відповідності до правовстановлюючих документів садовий будинок, що розташований в СК «Русалочка» Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим по АДРЕСА_1, належить саме заявнику, про існування інших співвласників на це майно у документах відомостей нема.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та матеріали зведеного виконавчого провадження, прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що садовий будинок, розташований за адресою: АР Крим, Сакський район, Оріхівська сільська рада, Споживчий садівницький кооператив «Русалочка», вул. Райдужна 9, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 660916 від 10.05.2012р., виданого Виконавчим комітетом Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим, зареєстрованого у відповідності до витягу № 34126090 від 15.05.2012р. про державну реєстрацію прав Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» за реєстраційним номером 36614371, номер запису - 982 в книзі - 5.

Земельна ділянка площею 0,0600 га для ведення садівництва, що розташована на території Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим в СК «Русалочка», ділянка № 129, кадастровий номер 01 243 852 00 09 001 0303, належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 568043, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю и на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010701500029.

На примусовому виконанні в відділі державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню: постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 20.06.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 170 грн; постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 23.06.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 340 грн; постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 29.06.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 680 грн; постанови відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим від 08.07.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 55773 грн; виконавчого листа Сакського міськрайонного суду АР Крим № 2/117/265/2012 від 22.06.2012р. про стягнення з ОСОБА_1 1296719,60 грн та 2823 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як встановлено у судовому засіданні заявник перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 та садовий будинок та земельна ділянка придбавалися у період шлюб, що також не спростовується сторонами. Але, правовстановлюючі документи оформлені особисто на ОСОБА_1.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Щодо затвердження заявника про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, то відповідно до положень частини 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Із матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що станом на час розгляду справи з ОСОБА_1 стягується заборгованість на загальну суму 1356505,60 грн.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження.

Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

З матеріалів справи та виконавчого провадження вбачається, що заявник неодноразово з 2011 року подаються до суду різноманітні позови та скарги, розгляд яких перешкоджає проведенню виконавчих дій, виконавчі дії неодноразово відкладалися, що свідчить про затягування виконання рішень боржником.

На момент розгляду справи виконавчі документи виконуються у примусовому порядку шляхом оцінки та реалізації майна належного боржникові.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з частиною 2 статті 387 цього Кодексу у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Наведеними нормами встановлена єдина підстава для визнання в судовому порядку оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності неправомірними, це - порушення прав чи свобод сторони виконавчого провадження.

Під час судового розгляду справи суду не доведено наявності порушень прав чи свобод заявника тривалістю зведеного виконавчого провадження понад строки, встановлені частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» та протиправності дій чи бездіяльності посадової особи - головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Вітальського О.В.

Відповідно до частини 3 статті 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, ст.ст. 3, 5, 6, 8, 11, 15, 60, 61, 383 - 388 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Щербіна Д. С.