ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2014 рокуСправа №827/2869/13-а
11 год. 33 хв.
м. Севастополь
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі судового засідання - Матвєєвої М.С.,
за участю: представника позивача, ОСОБА_1, ОСОБА_2, довіреність № 2639 від 17.08.2013 року;
представника відповідача, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, ОСОБА_3, довіреність б/н від 05.02.2013 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради. Просять визнати технічний паспорт комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради на будинок АДРЕСА_1 від 2005 року недійсним в частині відсутності відмітки про те, що огорожа № 5 є самочинним будівництвом;
- визнати дії комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради з проведення інвентаризації будинку АДРЕСА_1 від 2005 року незаконними в частині відсутності відмітки про те, що огорожа № 5 є самочинним будівництвом;
- зобов'язати комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради внести в технічний паспорт комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради на будинок АДРЕСА_1 від 2005 року зміни.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відсутність у технічному паспорті відмітки про те, що огорожа № 5 є самочинним будівництвом, порушує права позивачів користуватися територією домоволодіння, яку ніхто не ділив та яка знаходиться в загальному користуванні.
28 серпня 2013 року представник позивача - ОСОБА_1 надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої відмовився від позовних вимог у частині визнання технічного паспорту комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради на будинок АДРЕСА_1 від 2005 року недійсним в частині відсутності відмітки про те, що огорожа № 5 є самочинним будівництвом та просив, серед іншого, визнати незаконними дії відповідача по встановленню меж і визначенню площі домоволодіння по АДРЕСА_1 при проведенні технічної інвентаризації 04 червня 2005 року; зобов'язати відповідача встановити межі у відповідності з діючим законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.08.2013 року провадження у адміністративній справі закрито.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду м. Севастополя від 15.10.2013 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.08.2013 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
09.12.2013 року представник позивача - ОСОБА_1 надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить визнати дії з проведення інвентаризації будинку АДРЕСА_1 від 2005 року незаконними в частині відсутності відмітки про те, що паркан № 5 є самочинним будівництвом;
- визнати дії з проведення інвентаризації будинку АДРЕСА_1 від 2005 року незаконними в частині визначення меж та площі домоволодіння;
- зобов'язати внести в технічний паспорт будинку АДРЕСА_1 зміни, в яких вказати про самочинне будівництво паркану № 5 і визначити площу прибудинкової території відповідно до розміру частки або іншим законним способом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.01.2014 року залучено до участі у справі в якості 3-й особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторони відповідача ОСОБА_5.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення в обґрунтування позову. Зазначив, що позивачі зверталися в БТІ з питання позначки про самовільну будову, паркану № 5, який відгороджує їх від решти частини домоволодіння, однак відповідач зазначив, що КП "БТІ та ДРОНМ" СМР не зазначає самовільної будови. На думку позивача, дії КП "БТІ та ДРОНМ" СМР є незаконними з приводу відсутності відмітки про те, що паркан № 5 є самовільною будовою, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, просив позов задовольнити.
Позивач - ОСОБА_4, у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує (а.с. 114).
В судовому засіданні представник відповідача з позовом не погодився, надав пояснення в обґрунтування заперечень. Зазначив, що позивачі не оскаржують дії чи бездіяльність КП "БТІ та ДРОНМ" СМР у правовідносинах щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, вони оскаржують відсутність запису про самовільну будову у технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна, який не є ані нормативно - правовим актом, ані актом індивідуальної дії. Крім того, Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна не містить вимоги про виявлення самовільних будов, також в Інструкції немає вказівок про те, що паркани можуть бути віднесені до самовільного будівництва, просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, суд не повідомив, заперечень проти позову не надав (а.с. 245).
Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Повноваження КП "БТІ та ДРОНМ" СМР, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, визначаються, зокрема, з урахуванням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна та Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 1.4. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна встановлено, що технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури" (далі - виконавці).
На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2 - 8, 18), які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.
Отже, з урахуванням викладеного, суд зазначає, що повноваження по проведенню інвентаризації об'єктів нерухомого майна делеговані саме Комунальному підприємству "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна".
Також слід зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин, діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року № 157/6445, відповідно якого, державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку; державна реєстрація права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно (пункт 1.6.).
Таким чином, враховуючи суб'єктивний склад та характер правовідносин, спір у даній справі до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна" Севастопольської міської Ради про визнання технічного паспорту в частині недійсним, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, підвідомчий адміністративному суду.
Встановлено, що 25.03.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_7, укладений договір купівлі - продажу № 1081 житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
Пунктом 2 цього договору визначено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що продається, належить продавцеві на праві приватної власності на підставі Договору про поділ домоволодіння з надвірними будівлями в натурі, посвідченого 03.06.2005 року приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1770, та зареєстрованого в ДКП БТІ та ДРОНМ Севастопольської міської державної адміністрації від 16.06.2005 року за № 4300. В цілом жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 70,00 кв.м., має розмір житлової площі 28,50 кв.м. та слідуючи надвірні будівлі літери 1а-огорожа, літери 9,І- інші спорудження (а.с. 246-247).
Договором про поділ домоволодіння з надвірними будівлями в натурі від 03.06.2005 р. № 1770 визначено, що домоволодіння у цілому складається з жилого будинку з буту, літ. А, житловою площею 42,80 кв.м. і наступних надвірних будівель, а саме: прибудова - літ. а1, сараїв - літ. В, Г, огородження 1, 1а, 3-7, інших споруд І, ІІ, 8, 9.
Згідно Свідоцтва про право власності на житло і госппобудбудівлі, виданого Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації 07.08.2003 р. на підставі рішення № 718/36 від 07.08.2003 р. у користування ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 знаходиться жилий будинок літ. А, прибудова літ. а1, сараї літ. В, Г, огорожа №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, ворота № 7, зливна яма № 8, мощення ІІ (а.с.44).
Отже, доводи представника позивача щодо зменшення його частки домоволодіння, у зв'язку з будівництвом паркана № 5 не знайшли підтвердження у судовому засіданні та спростовані матеріалами справи, так як позивачем, ОСОБА_4 придбано житловій будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 70,00 кв.м., та на момент придбання цього житлового будинку право власності за 3-ю особою на паркан № 5 існувало, що підтверджено договором про поділ домоволодіння від 03.06.2005.
Також доводи позивачів стосовно визнання дій з проведення інвентаризації будинку АДРЕСА_1 від 2005 року незаконними в частині відсутності відмітки про те, що паркан № 5 є самочинним будівництвом не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами встановленими судом.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 27 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року № 582/5773 (далі Інструкція), встановлено, що вказана Інструкція розроблена відповідно до чинного законодавства з метою нормативно-методичного забезпечення діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (далі - суб'єкти господарювання).
Пунктом 1.2 Інструкції визначено порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою:
- визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних);
- обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів;
- установлення вартості об'єктів.
Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках:
- перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту;
- перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва;
- перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію.
В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідно з обліковими даними архіву КП "БТІ та ДРОНМ" СМР станом на 31.12.2012 р. право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі правовстановлюючого документа - договору купівлі - продажу № 1081 від 25.03.2006 р., про що в реєстрову книгу 123 ЧС на сторінку 23 внесений реєстраційний запис під реєстровим № 14300 (а.с. 139).
Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.
Під час інвентаризації повинні бути обстежені основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, надпідвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції, водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо (додаток 11).
Крім того, пунктом 3.2 Інструкції передбачено, що обміру підлягають будинки, квартири (кімнати, жилі блоки, секції в гуртожитках), господарські будівлі та споруди, передбачені в розділі 2.
Будівлі тимчасового характеру (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою, тощо) обміряються та включаються до матеріалів інвентаризації. Це будівлі - збірно-розбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій).
Кожен будинок або прибудова підлягає обміру за своїм периметром по цоколю для підрахунку забудованої площі і вище цоколя по поверхні стін будинку зняттям всіх необхідних розмірів для підрахунку площі будинку та прибудов.
З системного аналізу норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що Інструкція не містить вимог про виявлення самовільно побудованих парканів. Також немає вказівок про те, що паркани можуть бути віднесені до самовільного будівництва.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 зазначив, що позивачі володіють правом спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною першою статті 67 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1, у встановленому законом порядку, не зверталась до суду із відповідною заявою про виділ частки спільної сумісної власності, отже не було проведено виділу частки.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та постанова підписана 20.02.2014 року.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Мінько