Справа № 122/17923/13-ц

Провадження по справі 2/122/106/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Масалигіної Н.С.

за участю секретаря - Ярмошик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ у натурі спільної часткової власності на жилий будинок, господарські будівлі та споруди, припинення спільної часткової власності на жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визнання права власності в цілому на виділені в натурі приміщення жилого будинку, господарські будівлі та споруди, визначення порядку користування земельною ділянкою визнання права власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використанні в процесі будівництва,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ у натурі жилого будинку, господарських будівель та споруд, припинення спільної часткової власності на жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначення порядку користування земельною ділянкою та визнання права власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва прибудови на земельній ділянці.

Позовні вимоги, які були уточнені заявою від 10.02.2014 року, мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу будинку від 28.08.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори за реєстром №3-2060, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1., набуто у власність 25/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 Цим договором передбачено, що у користування позивачки переходить в жилому літ «А» жила кімната площею 27.2 кв.м., передпокій 2-3, тамбур літ «а», сарай літ «Б». Земельна ділянка, на якій розміщено будинок та господарські споруди, перебуває в комунальній власності. Згідно з рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради народних депутатів АРК від 14.11.1997 року №1864, співвласникам вказаного домоволодіння передано у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 917 кв.м. для обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1. У тимчасове користування на умовах оренди двом із трьох співвласників строком на п'ять років виділено також земельну ділянку площею 503 кв.м. без права капітальної забудови. У 2006 - 2007 роках позивачем для потреб сім'ї було зведено додатково прибудову літ «А2», тамбур літ «а3», тамбур літ «а4», навіс літ «З». Ці приміщення будувалися за власні кошти ОСОБА_1 з попередньої згоди інших співвласників, про що свідчить відсутність будь-яких спорів з даного питання. В даний час позивачка має намір реалізувати своє право саме на одержання безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на підставі п. «г» ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України. Однак, тільки за взаємною згодою всіх співвласників можливо оформити у власність земельну ділянку, на якій розміщено жилий будинок та господарські споруди, що перебувають у спільній частковій власності. Проте інші співвласники жилого будинку, не виявляють бажання разом з позивачкою приватизувати земельну ділянку, що позбавляє її можливості розбудуватися за власними планами, і здійснити відчуження належної їй частки. Крім того заявою від 10.02.2014 року позивач уточнила свої вимоги, в яких просила поділити в натурі між співвласниками жилий будинок, господарські будівлі та споруди і визначити порядок користування по АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №009 від 03.02.2014 року (а.с.117-119).

В судове засідання представник позивача - ОСОБА_8, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, надала письмове клопотання, в якому уточнені позовні вимоги в редакції від 10.02.2014 року підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні на підставі наданих суду доказів, просила провести розгляд справи за її відсутністю (а.с.131).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_9 також надали суду заяви, в яких позовні вимоги визнали у повному обсязі та просили справу розглянути без їх участі (а.с.132-135).

Відповідач ОСОБА_4 до залу судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.128-129).

Справа розглянута в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, а також той факт, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_9 погодилися із позовними вимогами, суд дійшов висновку про те, позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судовим розглядом встановлено і сторони проти цього не заперечують, що на підставі договору купівлі-продажу будинку від 28.08.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори за реєстром №3-2060, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1, набуто у власність 25/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Цим договором передбачено, що користування позивача переходить в жилому літ. «А» жила кімната площею 27.2 кв.м., передпокій 2-3, тамбур літ «а», сарай літ «Б» (а.с.4-5).

Земельна ділянка, на якій розміщено будинок та господарські споруди, перебуває в комунальній власності.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради народних депутатів АР Крим від 14.11.1997 року №1864, співвласникам вказаного домоволодіння передано у спільну часткову власність земельну ділянку загальною площею 917 кв.м. для обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1. У тимчасове користування на умовах оренди двом із трьох співвласників строком на п'ять років виділено також земельну ділянку площею 503 кв.м. без права капітальної забудови (а.с.13).

У 2006 - 2007 роках позивачем для потреб сім'ї зведено додатково прибудову літ «А2», тамбур літ «а3», тамбур літ «а4». навіс літ «З». Ці приміщення будувалися за власні кошти позивачки з попередньої згоди інших співвласників, про що свідчить відсутність будь-яких спорів з даного питання.

Як зазначила ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, на теперішній час вона має намір реалізувати своє право та одержати безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до положень пункту «г» ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України.

Втім згідно з пунктом «в» ч.2 ст. 89 Земельного кодексу України, земельна ділянка має перебувати у спільній сумісній власності співвласників жилого будинку. Для цього необхідно в порядку ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації, подати клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 367 Цивільного кодексу України майно, що знаходиться у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Поділ спільного майна між співвласниками припиняє право спільної часткової власності на нього.

Частиною четвертою ст. 357 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Зі змісту частини третьої ст. 331 Цивільного кодексу України вбачається, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

На користь того, що самовільно зведені прибудови належать саме ОСОБА_1, а не іншим особам, вказує їх фактична експлуатація - вони знаходяться на тій частині подвір'я, з якого позивачка має доступ до визначених договором приміщень, їх корисні властивості використовує виключно позивач та члени моєї сім'ї.

При цьому цей факт не оспорюється і самими відповідачами.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Судом, на сприяння всебічного і повного з'ясування обставин справи, за клопотанням представника позивача було призначено судову будівельно-технічну експертизу, для встановлення можливих варіантів поділу в натурі жилих будинків, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, а також для встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 917 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.59-87).

Так, за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №62 від 31.01.2014 року, експертом було встановлено, що планування будинку АДРЕСА_1 а також необхідність дотримання вимог санітарних, пожежних, технічних норм, реальний поділ досліджуваного домоволодіння між чотирма співвласниками у відповідності до належних їм часток (25/100, 14/100, 15/100 та 46/100 частки) не уявляється можливим (а.с.82).

Натомість експертом був запропонований варіант розділу спірного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з незначним відступом від ідеальних часток, відповідно до якого першому співвласнику ОСОБА_1 на її 25/100 часток спірного домоволодіння пропонується виділити будов на 117,285 грн., що менше, ніж належить на 80,818 грн. і відповідає 15/100 частки спірного домоволодіння; другому співвласнику ОСОБА_11 на її 14/100 частки спірного домоволодіння пропонується виділити будов на 207,423 грн., що більше ніж належить на 96,485 грн. і відповідає 26/100 частки спірного домоволодіння; третьому співвласнику ОСОБА_2 на її 15/100 часток спірного домоволодіння пропонується виділити будов на 264,573 грн., що більше ніж належить на 145,711 грн. і відповідає 18/100 частки спірного домоволодіння; четвертому співвласнику ОСОБА_4 на її 46/100 частки спірного домоволодіння пропонується виділити будов на 203,132 грн., що менше ніж належить на 161,378 грн. і відповідає 26/100 частки спірного домоволодіння (а.с.60-87).

У разі виконання зазначеного поділу в натурі житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель немає жодних порушень СНіП, ДБН, пожежних і санітарних норм. При цьому у разі виконання зазначеного поділу в натурі, не має необхідності виконувати будь-яке переобладнання (а.с.83).

Крім того, експертом був запропонований один варіант визначення порядку користування земельною ділянкою спірного домоволодіння АДРЕСА_1, між його співвласниками з урахуванням належних їм часток та існуючого порядку користування, згідно якого першому співвласнику ОСОБА_1 на 25/100 частки спірної земельної ділянки, пропонується виділити у користування частину земельної ділянки, з урахуванням площі зайнятої під будовами загальною площею 239 кв.м., що більше того, що належить на 10кв.м. і становить 26/100 частки від всієї земельної ділянки спірного домоволодіння; другому співвласнику ОСОБА_11 на 14/100 частки спірної земельної ділянки, пропонується виділити у користування частину земельної ділянки з урахуванням площі зайнятої під будовами загальною площею 133 кв.м., що більше ніж належить на 5кв.м і становить 15/100 частки від всієї земельної ділянки; третьому співвласнику ОСОБА_2 на 15/100 частки спірної земельної ділянки, пропонується виділити у користування частину земельної ділянки з урахуванням площі зайнятої під будовами загальною площею 195 кв.м., що більше ніж належить на 57 кв. і становить 21/100 частки від всієї земельної ділянки; четвертому співвласнику ОСОБА_4 на 46100 частки спірної земельної ділянки, пропонується виділити у користування частину земельної ділянки з урахуванням площі зайнято під будовами загальною площею 350 кв.м, що менше ніж належить на 72 кв.м. і становить 3800 частки всієї земельної ділянки (а.с.60-87).

Тож, враховуючи конкретні обставини цієї справи, суд вважає за можливе розділити спірне домоволодіння АДРЕСА_1 з незначним відступом від ідеальних часток та встановити порядок користування жилим будинком, господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, за варіантом визначеним у висновку №62 судової будівельно-технічної експертизи, на застосуванні якого наполягав позивач та проти чого не заперечували відповідачі, оскільки це частково буде відповідати існуючому порядку користування як будинком так і земельною ділянкою.

Таким чином, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, враховуючи визнання позову відповідачами, якими не заявлені відповідні зустрічні позовні вимоги, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на яких ґрунтується позов, з урахуванням приписів ст.1 ЦПК України, відповідно до якої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про поділ у натурі спільної часткової власності на жилий будинок, господарські будівлі та споруди, припинення спільної часткової власності на жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визнання права власності в цілому на виділені в натурі приміщення жилого будинку, господарські будівлі та споруди, визначення порядку користування земельною ділянкою визнання права власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використанні в процесі будівництва є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Суд не вирішує питання про компенсування позивачці судових витрат, оскільки нею не заявлена така вимога.

На підставі викладеного, керуючись ст.331, 357-358, 367 України, ст. ст. 10, 174, 197, 212, 215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ у натурі спільної часткової власності на жилий будинок, господарські будівлі та споруди, припинення спільної часткової власності на жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визнання права власності в цілому на виділені в натурі приміщення жилого будинку, господарські будівлі та споруди, визначення порядку користування земельною ділянкою визнання права власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використанні в процесі будівництва - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 05.11.1998 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (ІПННОМЕР_2) в натурі 25/100 часток жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, а саме: приміщення літ. «А» (частина житлового будинку), яка складається з приміщення №2-1, площею 9,6 кв.м.; приміщення №2-3, площею 4,5кв.м.; приміщення №2-4, площею 16,8 кв.м.; літ. «а» (тамбур), який складається з приміщення №2-2, площею 6,0 кв.м.; приміщення №2-7, площею 4,3кв.м. - загальною площею 41,2 кв.м., та літ. «И» (вбиральня), які складають вартість - 117,285 грн..

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 05.11.1998 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (ІПННОМЕР_2) право власності на господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1, а саме: приміщення літ. «А» (частина житлового будинку), яка складається з приміщення №2-1, площею 9,6 кв.м.; приміщення №2-3, площею 4,5кв.м.; приміщення №2-4, площею 16,8 кв.м.; літ. «а» (тамбур), який складається з приміщення №2-2, площею 6,0 кв.м.; приміщення №2-7, площею 4,3кв.м. - загальною площею 41,2 кв.м., та літ. «И» (вбиральня), які складають вартість - 117,285 грн..

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 05.11.1998 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (ІПННОМЕР_2) право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва прибудови літ «А2», тамбура літ «а3», тамбура літ «а4», навісу літ «З» на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Решту житлових будов, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 залишити у спільній частковій власності відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на жилий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1.

Визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться у спільній частковій власності, виділивши ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 05.11.1998 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (ІПННОМЕР_2) на 25/100 частки спірної земельної ді лянки, у користування частину земельної ділянки, з ураху ванням площі зайнятої під будовами загальною площею 239 кв.м., що більше того, що належить на 10 кв.м. і становить 26/100 частки від всієї земельної ділянки спірного домо володіння, що знаходиться у спільній частковій власності.

Решту земельної ділянки, що знаходиться у спільній частковій власності по АДРЕСА_1 залишити у користуванні відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Визначити порядок користування спірною земельною ділянкою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться у тимчасовому користуванні, з урахуванням фактичного порядку користуванню даною земельної ділянкою, виділивши ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Сімферополя, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 05.11.1998 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (ІПННОМЕР_2) на 25/100 частки спірної земельної ді лянки, у користування частину земельної ділянки з урахуван ням площі зайнятої під будовами загальною площею 168 кв.м., що більше того, що нале жить на 35 кв.м. і становить 32/100 частки від всієї земельної ділянки спірного домоволо діння, що знаходиться у тимчасовому користуванні.

Решту земельної ділянки, що знаходиться у тимчасовому користуванні по АДРЕСА_1 залишити у користуванні відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: