Дело № 762/274/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року Балаклавський районний суд м. Севастополя у складі:

Головуючого судді - Мурадян Р.П.,

при секретарі - Черкасовій С.Р.,

за участю: прокурора - Шаповалова В.В.,

за участю: обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні N 12014140030000029 від 08 січня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, українця, маючого повну середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 при невстановлених досудовим слідством обставинах, діючи навмисно незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, загальною масою, в перерахунку на суху речовину, не менш 26,13 г., з метою його особистого вживання. Після чого ОСОБА_1 переніс вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб в приміщення будинку АДРЕСА_1, якій є його житлом, де продовжив його незаконне зберігання та особисте вживання, шляхом паління із застосуванням спеціального пристрою, виготовленого із пластикової пляшки, аж до 20 годин 57 хвилин 07 січня 2014 року, коли в ході проведеного огляду місця події - житла ОСОБА_1, розташованого за вказаною адресою працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс: масою, в перерахунку на суху речовину - 19,23 (в полімерному пакеті); масою в перерахунку на суху речовину 6,90г. (в скляній банці), а всього, загальною масою 26,13 г., а також нашарування маслянистої речовини на внутрішній поверхні частини пляшки, яке є небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - смола канабіса, масою в перерахунку на суху речовину 0,534 г.

ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Під час досудового розслідування між старшим прокурором прокуратури Балаклавського району міста Севастополя юристом третього класу ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014140030000029 від 08 січня 2014 року та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 21 січня 2014 року укладена угода про визнання ОСОБА_1 винуватості.

За умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1, останній зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у судовому провадженні, а також зобов'язався сприяти розслідуванню кримінального правопорушення у з'ясуванні всіх обставин, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Крім того, сторони погодилися, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки.

Обвинувачений акт з підписаною сторонами угодою надійшов до суду 23 січня 2014 року.

У судовому засіданні прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним та ОСОБА_1 як таку, що відповідає вимогам закону та нормам Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, у зв'язку з тим, що вона укладена за його власним бажанням, без тиску зовнішніх обставин, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 2 ст. 473 та ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз'яснені прокурором, а також у підготовчому судовому засіданні були роз'яснені судом.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії, яки інкримінуються ОСОБА_1 дійсно мали місце та були скоєні саме обвинуваченим, якій у судовому засіданні визнав свою вину повністю. Вчинені ОСОБА_1 дії складають склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме, незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Вищезазначене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до злочину середньої тяжкості.

Суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, а саме, визнання винуватості, щире каяття. Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом встановлено не було.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що умови угоди про визнання винуватості від 21 січня 2014 року, укладеної між старшим прокурором прокуратури Балаклавського району міста Севастополя юристом третього класу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

Також суд приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаний угоди про визнання винуватості із призначенням ОСОБА_1 узгодженої в угоді міри покарання.

Відповідно до ст. 122 КПК України, судові витрати підлягають стягненню на користь держави з винного.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 30 грудня 2013 року між прокурором прокуратури Балаклавського району міста Севастополя юристом третього класу Потаніним Д.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи № 4 від 11 січня 2014 року в сумі 489 гривень 44 копійки, експертизи № 5 від 17 січня 2014 року в сумі 734 гривни 16 копійок, експертизи № 6 від 17 січня 2014 року в сумі 734 гривни 16 копійок.

Речові докази: скляну банку, закриту пластмасової кришкою білого кольору, об'ємом 0,5 л., пластикову пляшку з відрізаним шийкою із залишками нальоту коричневого кольору, поліетиленовий пакет, в середині якого знаходиться особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою приблизно 100 г., що зберігаються у камері зберігання речових доказів Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі - знищити.

Роз'яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 476 КПК України умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляції через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі, не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 27 та ч. 4 ст. 29 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя :