Справа № 2-3114/2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі
головуючого судді Єрьоміна Д.О.,
при секретарі Анохіної Л.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача Котілевської І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ДП «Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди, суд-
в с т а н о в и в:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1до ДП «Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що тривалий час він працював на різних підприємствах вугільної промисловості на роботах пов'язаних з шкідливими та безпечними умовами труда в якості прохідника. Працюя по вказаній професії, виконував робити по управлінню прохідними комбайнами, роботами по вилученню гірської маси відбійним молотком, зачистки ґрунту від породи вручну, доставки в зону забою елементів металоарочної крепі, возведення рам крепі, укладки дерев'яної затяжки в металоарочний простір, розвантаженню та переносі вручну матеріалів та елементів обладнання в призабійний простір, нарощення рельсового путі. Згідно інформаційної довідки об умовах праці від 25.09.2006 року за № 2782/033 наданою Макіївською міською санепідемстанцією, умови праці прохідника відповідають наступним показникам: положення тіла вимушене до 30% нахил туловища більш 30 градусів за зміну 100 разів, одномоментне переміщення тяжкості до 74 кг на одного працівника. Сумарне переміщення тяжкості разом з прибиранням гірської маси до 4 тон в зміну. Згідно гігієнічної класифікації труда прохідника відносяться до 3 класу 3 ступеня, категорія праці «важка». Противорадікулітним поясом не забезпечувався. З 2001 року періодично звертався до лікувальних закладів з проводу болів у спині, які посилювались при ходьбі, що підтверджуються епікризами та записами в індивідуальній карті хворого. Особливо погіршився стан здоров'я в 2005 році, спостерігались постійні болі у спині в любому положенні тіла і через певний час він вже не міг самостійно пересуватися, в зв'язку з чим йому була необхідна стороння допомога. КЛПУ міськлікарня № 2 м. Єнакієво де він проходив обстеження, згідно даним комп'ютерної томографії від 20.10.2005 року за № 29616 було встановлено, що на боковій топограммі визначається субхондральний склероз замикательних пластинок ніжнегрудних та поясничних позвонків, зниження висоти межпозвонкової щелі, L4 - L5, дегенеративно дистрофіческі зміни в сегментах L4 - L5 циркуляція протрузія диска, L5-S1 задня протрузія диска. Також у 2006 році він був консультований професором Назаренко В.Г. в ДОКТМО, яким було поставлено діагноз - хронічний вертеброгенний (остеохондроз пояснично - крестцового відділу позвоночника, протрузія дисків L4 - L5, L5-S1) пояснично - крестцовий радікуліт з вираженим мишечно - тоніческим, кореневим, болевим сіндромом в стадії загострення. Періодично знаходився на лікуванні в Донецькій клініці профзахворювань, що підтверджується епікризами. Після тривалого лікування, яке не дало необхідних результатів, які б виразились в покращенні стану його здоров'я, було проведено розслідування професійного захворювання - хронічний вертеброгенний пояснично - крестцовий радикуліт і встановлено, що причиною професійного захворювання є тривала робота в тяжких умовах, неблагоприятний мікроклімат у гірських виробітках, вимушена поза. Вказаний висновок підтверджується актом розслідування професійних захворювань від 23 жовтня 2006 року за № 139. По результатам розслідування профзахворювань Донецькою неврологічною МСЕК 29.11.2006 року йому було встановлено 50 % утрати працездатності та 3 група інвалідності безстроково. Він не зміг продовжувати працювати в важких та шкідливих умовах і був звільнений з шахти ім.. Бажанова в порядку ч. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я. На теперішній час він не працює та і власники підприємств не бажають приймати його на роботу, коли дізнаються про те, що він є інвалідом. В зв'язку з чим вважає, що йому було спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню ДП «Макіїввугілля», яке є юридичною особою і несе відповідальність по зобов'язанням відокремлених підприємств, які входять до його складу, в частності ш-та ім. Бажанова. Також зазначив, що порушення його законих прав спричинило йому моральні страждання, а саме можливість продовжувати працювати, в порушенні нормальних життєвих стосунків, внаслідок неможливості продовжувати активну життєву та трудову діяльність, в розладі відносин с оточуючими людьми, сім'єю та друзями, обмеження в задоволенні життєвих потрібностей, законних прав та інтересів, що викликає у нього негативні емоції та принижує його достоїнство. Незаконними діями відповідача, які заключаються в порушенні правил охорони праці, відсутність у нього можливості працевлаштуватися, він і його сім'я були обмежені в задоволені своїх життєвих потреб. Крім того, його переживання поглиблюються тим, що будучі основним годувальником сім'ї він немає джерела прибутку, і немає можливості утримувати свою сім'ю, забезпечити нормальні умови її утримання, підтримувати та надавати матеріальну допомогу дітям. На підставі наведеного просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., витрати по сплаті державного мита та по сплаті ІТО, а також витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 1800 грн.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги і просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., витрати по сплаті державного мита та по сплаті ІТО, а також витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 1800 грн.
Представник позивача - ОСОБА_2, у судовому засіданні також підтримала заявленіОСОБА_1позовні вимоги і просила суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., витрати по сплаті державного мита та по сплаті ІТО, а також витрати по наданню юридичної допомоги у розмірі 1800 грн.
Представник відповідача - Котілевська І.В., що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що на підставі довідки МСЕК позивачу було встановлено процент втрати працездатності безстроково. В зв'язку з втратою працездатності, згідно довідки МСЕК, відділенням Фонду, позивачу була призначена та виплачена одноразова допомога, та щомісячно сплачуються страхові виплати, однак це ніяк ні є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Крім того, згідно висновків розслідування профзахворювання позивача, МСЕК вперше встановив факт процент втрати працездатності 29.11.2006 року, а на той час відповідно до пп. «е» п. 1 ст. 21 Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування» на Фонд було покладено обов'язок виплачувати грошову суму за моральну шкоду при наявності факту спричинення шкоди потерпілому. Відповідно до пп. 1.1. «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступені втрати працездатності в процентному відношенні працівникам, яким було спричинено пошкодження здоров'я, яке було пов'язане з виконанням трудових обов'язків», встановлено наказом Міністерства охорони здоров'я від 22.11.1995 року № 212 - на МСЕК було покладено обов'язок встановлення факту спричинення моральної шкоди. Відповідно до п. 3.8 даного наказу, висновками медичних установ, як підставою для відшкодування моральної шкоди, може бути тільки висновок МСЕК о стресі, який отримав потерпілий в результаті виробничої травми, або професійного захворювання, або їх наслідків - депресія, або інші негативні наслідки стану потерпілого, або висновок лікаря психіатра лікувально-профілактичної установи, або лікарської - консультаційної експертної комісії. Також зазначила, що поняття моральної шкоди знаходиться в ст. 23 ЦК України та в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, де зазначено, що під моральною шкодою треба розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань або інших негативних явищ, спричинених фізичній або юридичній особі незаконними діями, або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до п. 5 постанови Верховного Суду України від 25.05.2001 року при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди необхідно з'ясовувати - факт спричинення такої шкоди, протиправність діяння особи, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та протиправним діянням особи, яка спричинила шкоду та вину останньої в її спричиненні. Позивач був повідомлений про шкідливі фактори роботи і наслідків впливу на його організм, однак продовжував працювати, будучі повідомленим, що подальша трудова діяльність може привести до погіршення стану здоров'я. Також зазначила, що в своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що у нього були порушені життєві зв'язки і відношення з оточуючими, а саме які зв'язки було порушено позивач не вказав. Крім того, позивач надав копії документів, які підтверджують сам факт отриманого захворювання, які були використані Фондом при нарахуванні щомісячних страхових виплат. Потому вважати їх доказами моральних страждань позивача неможливо. Факт того, що наслідки травми привели до моральних страждань, на які посилається позивач не підтверджені доказами. На підставі наведеного просила суд відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
В судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про поновлення трьохмісячного строку для звернення до суду і в обґрунтування цього клопотання суду було повідомлено, що позивач є інвалідом 3 групи та йому встановлено 50 % втрати працездатності, в зв'язку з чим він постійно хворіє, почуває себе погано, а іноді зовсім втрачає можливість рухатися, а тому по причині хвороби не мав можливості своєчасно звернутися до суду у передбачений законом строк. Суд вважає вказану причину пропущення строку для звернення до суду поважною, такою, що заслуговує на увагу, а тому приходить до висновку про можливість поновлення ОСОБА_1пропущеного трьохмісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль організації свого життя.
У судовому засіданні встановлено, що з 09.10.1984 р. по 06.07.1995 р. та з 27.05.1996 р. по 23.03.2006 р позивач працював на ш-ті. ім. Бажанова та ш-ті. ім. Леніна ДП «Макіїввугілля» прохідником гірничим підземним. 23.03.2006 року позивача було звільнено в зв'язку з невідповідністю працівника виконуємої роботи внаслідок стану здоров'я , який перешкоджає подовженню даної роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 12-17).
Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН-04 № 049067 від 29.11.2006 р. позивачу була встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 50 % (а.с. 11). Таким чином, у позивача є всі підстави вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами вказаного Закону.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та ступінь моральних страждань Мінакова : в результаті отриманого професійного захворювання останній став інвалідом 3 групи (а.с. 60), також були порушені нормальні соціальні зв'язки, виникла необхідність додаткових зусиль для організації життя. З пояснень представника позивача вбачається, що після отримання професійних захворювань позивач був вимушений тривалий час знаходитись на стаціонарному, а згодом - амбулаторному лікуванні, отримане професійне захворювання все наступне життя спричиняє йому відчуття болю, призвело до інших хвороб. Позивач систематично звертається за медичною допомогою. ОСОБА_1 не може в достатній мірі вести повноцінне життя, займатись хатньою роботою, та допомагати своїй сім'ї.
На підставі викладеного, враховуючі принцип розумності та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1- 20000 грн. і вважає, що це становить справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок ушкодження здоров'я.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 8, 50 гривен та 7, 50 гривень за інформаційне - технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а також витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 1800 гривень і при цьому виходячи з вимог ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею документально підтвердженні судові витрати, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з ДП «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1понесені ним судові витрати у розмірі 1816 гривен.
Керуючись ст.ст. 233, 2371 КЗпП України, ст.ст. 307,10,60,88,208-212 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
Стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн., витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 1800 грн., по сплаті судового збору у розмірі 8, 50 грн. та за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7, 50 грн., а всього стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди, витрат на юридичну допомогу, судового збору та за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи - 21816 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот шістнадцять гривен).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження та подання протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті у 1-ому примірнику.
Суддя
Справа № 2-3114/2008 р.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі
головуючого судді Єрьоміна Д.О.,
при секретарі Анохіної Л.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача Котілевської І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ДП «Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди, суд-
в с т а н о в и в:
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Керуючись ст.ст. 233, 2371 КЗпП України, ст.ст. 307,10,60,88,208-212 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
Стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн., витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 1800 грн., по сплаті судового збору у розмірі 8, 50 грн. та за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7, 50 грн., а всього стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди, витрат на юридичну допомогу, судового збору та за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи - 21816 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот шістнадцять гривен).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження та подання протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Повний текст рішення буде виготовленний протягом п'яти днів.
Резолютивна частина рішення складено суддею у нарадчій кімнаті у 1-ому примірнику.
Суддя