Справа № 2-123/12 Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В.

Провадження № 22-ц/780/241/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко

Категорія 21 11.03.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Ромашині І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, що завдана йому дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 30 жовтня 2010 року на 36 км а/д Київ - Одеса, за участю належного йому автомобіля марки «Ауді А4», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля під керуванням відповідача - ОСОБА_1 марки «Хюндай Тюксон» державний номер НОМЕР_2. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.10.2010 року винним в ДТП був відповідач ОСОБА_1, у зв'язку з цим просив стягнути з відповідача на його користь суму відшкодування шкоди в розмірі 165720, 65 грн., стягнути з нього суму вартості оплачених робіт виконаних ДГ «Ауді Цент ВІПОС» в розмірі 851,40 грн., стягути 1665, 72 грн. суму сплаченого державного мита та 118 грн. вартість інформаційно-технічного забезпечення.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на його користь на відшкодування завданої шкоди 166572,05 грн. та понесені судові витрати в розмірі 1785,72 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на те, що воно є необґрунтованим, судом неповно та неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінка доказів, а саме висновків щодо визначення розміру матеріальної шкоди.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, також просив призначити повторну автотоварознавчу експертизу.

27 листопада 2013року ухвалою Апеляційного суду Київської області призначено по справі повторну судову автотоварознавчу експертизу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд в тому числі вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 30 жовтня 2010 року на 36 км а/д Київ Одеса, за участю належного ОСОБА_2 автомобіля марки «Ауді А4», державний НОМЕР_1 та автомобіля марки «Хюндай Тюксон», державний НОМЕР_2 під керуванням відповідача -ОСОБА_1 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його автомобілю завдані значні механічні пошкодження.

Відповідач був визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України, що підтверджується постановою Васильківського міськрайонного суду по справі про адміністративне правопорушення № 3-3983/10 від 22 листопада 2010 року.

Згідно висновку товарознавчого дослідження № 2393/2010 від 19.11.2010 року вартість матеріальної шкоди заподіяної позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 191 220 гривень 65 копійок.

Згідно акту виконаних робіт № 7041 від 10.11.2010 року ДП «Ауді Центр ВІПОС» вартість робіт по дефектові автомобіля позивача склала 851 грн., 40 коп..

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 1070211-16 від 30.11.2011 року розмір матеріальної шкоди заподіяної позивачеві внаслідок пошкодження належного йому автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди склав 182668 гривень 13 копійок.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 6726 від 25.09.2012 року розмір матеріальної шкоди заподіяної позивачеві внаслідок пошкодження належного йому автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди склав 87 889 гривень 43 копійки.

Ухвалюючи рішення, суд не звернув уваги, що у проведених експертизах були зроблені протилежні висновки щодо співвідношення вартості автомобіля та вартості його ремонту після ДТП в одному випадку було зазначено, що вартість автомобіля менша, ніж вартість його ремонту (що робить проведення ремонту недоцільним, а у разі його проведення вимагає від суду вирішити питання про повернення автомобіля відповідачу при сплаті останнім на користь позивача присудженої суми відшкодування), в іншому випадку сума ремонту є нижчою, ніж вартість автомобіля. Крім того, при визначенні експертами вартості автомобіля були встановлені різні комплектації досліджуваного автомобіля, що також впливає на обґрунтованість висновку.

Суд першої інстанції, стягуючи на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі168 357 грн. 77 коп., не зазначив у рішенні, з якого розрахунку він виходив, визначаючи саме такий розмір відшкодування; яким із наявних у справі висновків щодо розміру шкоди керувався та всупереч вимог ст.. 212 ЦПК України не навів у рішенні результати оцінки вищезгаданих висновків та мотивів їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Вказані порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог та наданих доказів, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання відповідача та призначено по справі повторну судову автотоварознавчу експертизу у зв'язку з тим, що попередні висновки експертиз були неповними.

Згідно висновку експерта № 151/1 від 04.02.2014року ринкова вартість автомобіля «Ауді А4», державний номер НОМЕР_1, станом на дату ДТП становила 201220 грн. 34 коп.. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ауді А4» складає 191851,22грн..

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За положеннями ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до п. 9.2 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, полісу № ВЕ/4629040 цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.06.2010 року, позивач на страхове відшкодування шкоди отримав 25500,00 грн..

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги висновок товарознавчого дослідження № 2393/2010 від 19.11.2010 року, оскільки спеціаліст не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо не правдивого висновку. Також суд апеляційної інстанції не приймає до уваги висновок автотоварознавчої експертизи № 1070211-16 від 30.11.2011 та висновок судової автотоварознавчої експертизи № 6726 від 25.09.2012 року, оскільки вони є неповними та необґрунтованими.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності суд вважає доведеною ту, обставину, що ДТП сталося внаслідок протиправних дій відповідача, який керуючи джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем «Хюндай Тюксон» державний номер НОМЕР_2 , порушив правила дорожнього руху. Порушення ним ПДР знаходиться в причинному зв'язку із заподіянням позивачу шкоди, що стверджується постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області № 3-3983/10 від 22 листопада 2010 року.

За таких обставин відповідальність у зв'язку з недостатністю страхової виплати для повного відшкодування завданої відповідачем шкоди, останній зобов'язаний сплатити потерпілому - ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка складає 167202, 62 грн..( вартість матеріального збитку, згідно висновку експерта № 151/1 від 04.02.2014року 191851,22грн. - страхова виплата 25500,00 грн.+ вартість робіт по дефектові автомобіля позивача склала 851 грн., 40 коп. =167202, 62 грн. )

Колегія суддів вважає, що розмір завданої позивачу шкоди складає 167202, 62 грн. і саме дана сума підлягає відшкодуванню винуватцем ДТП.

Судовий збір в розмірі 1667,00 грн. сплачений позивачем при подачі позовної заяви, а також витрати пов'язані з інформаційно технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2012 року - скасувати та ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) суму відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 167202, 62 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) судові витрати в розмірі 1785, 00 грн..

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: