Справа № 2-а-1636/11

У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання рішення

05 березня 2014 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Петрової Ю.В.

за участю: секретаря - Тріфонової С.О.

прокурора - Оськіна А.А.

державного виконавця - Вовк Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтьского району Автономної Республіки Крим заяву головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Совєтьского районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим Вовк Л.І. про зміну способу та порядку виконання судового рішення,

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець ВДВС Совєтського РУЮ в АР Крим Вовк Л.І. звернулася до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Совєтського райсуду АР Крим по справі № 2а-1636/2011 від 06 травня 2011 року, шляхом зміни зобов'язання УПФУ в Совєтському районі АР Крим здійснити виплати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначеної пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно з ч. 1 ст. Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646- VІ від 20 жовтня 2009 року та Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» № 2154-VІ від 27 квітня 2010 року за період з 01 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року з врахуванням фактично сплаченої суми на стягнення цієї виплати шляхом списання з рахунків у банках чи інших фінансових установах, відкритих УПФУ в Совєтському районі АР Крим.

Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Совєтського РУЮ АР Крим знаходиться вищезазначена постанова Совєтського райсуду. Боржник УПФУ в Совєтському районі АР Крим виконав зобов'язальну частину рішення про донарахування стягувачу призначеної пенсії, проте виконати рішення в частині виплати донарахованої суми боржник не має можливості у зв'язку з відсутністю фінансування вказаної категорії виплат.

Тому, вказуючи на положення ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», якою передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є зокрема, державний орган, і зазначаючи на те, що судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належить до зазначених у загальній статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу, просить в порядку ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» заяву задовольнити.

Боржник УПФУ в Совєтському районі АР Крим явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, стягувач ОСОБА_2 у судове засідання також не прибула, від боржника УПФУ в Совєтському районі АР Крим надійшли письмові заперечення проти заяви та уточнення до них, в яких у тому числі просили розглянути справу за відсутності їх представника, про причини неявки стягувач суд не сповістив, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надійшло.

За таких обставин суд з урахуванням думки прокурора та державного виконавця вважає за можливе на підставі ст. 263 КАС України розглянути питання про зміну способу і порядку виконання рішення за відсутністю представника боржника та стягувача.

Державний виконавець ВДВС Совєтського РУЮ в АР Крим Вовк Л.І. у судовому засіданні підтримала вимоги заяви у повному обсязі, наполягала на її задоволенні.

Прокурор прокуратури Совєтського району АР Крим Оськін А.А. у судовому засіданні не заперечував проти задоволення вимог державного виконавця.

При цьому, з письмових заперечень та уточнень до них, які надані боржником УПФУ в Совєтському районі АР Крим вбачається, що боржник у задоволенні заяви просить відмовити, оскільки державний виконавець фактично пропонує не зміну способу виконання, а зміну резолютивної частини прийнятого рішення, адже зміна способу і порядку виконання передбачає заміну одного способу примусового виконання іншим, без зміни суті судового рішення і предмету розгляду адміністративного спору, а змінюючи спосіб виконання, суд не вправі змінити зміст резолютивної частини рішення і спосіб захисту порушеного права, вибраного судом при розгляді справи.

Вважав, що ОСОБА_2 зверталася до адміністративного суду з позовом немайнового характеру, за розглядом якого встановлено протиправність дій управління і способом захисту порушеного права позивача встановлено покладення на управління зобов'язань вчинити певні дії, тоді як задоволення заяви держвиконавця призведе до вирішення судом майнового спору, оскільки стягнення конкретної суми доплати свідчить не про зміну способу виконання, а про зміну суті і предмету самого рішення, яке набрало законної сили та фактично виконано управлінням у добровільному порядку.

Вказав, що відповідно до ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, тоді як згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» джерелом виплати надбавок і підвищень до пенсій вказаної категорії громадян є Державний бюджет України, расходною частиною якого є дотації Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначеними по різним пенсійним програмам, відповідно до якої Пенсійному фонду виділяються бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством. Тому рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення виконуються у рамках покладених судом зобов'язань з урахуванням повноважень, наданих діючим законодавством, і як наслідок цього, через відсутність відповідного фінансування, донарахована ОСОБА_2 сума у включена у додаткову відомість на виплату пенсії за рішеннями суду до надходження цільових коштів.

При цьому, вказував, що судом мають враховуватися положення частини 1 статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01 січня 2013 року, якою передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Совєтського районного суду АР Крим від 06 травня 2011 року, яка ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року залишена без змін, частково задоволено позов ОСОБА_2, зобов'язано УПФУ в Совєтському районі АР Крим провести донарахування та виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначеної пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно з ч. 1 ст. Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646- VІ від 20 жовтня 2009 року та Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» № 2154-VІ від 27 квітня 2010 року за період з 01 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року з врахуванням фактично сплаченої суми, стягнуто з Держбюджету України на її користь 3 гривні 40 копійок.

За виконавчим листом, виданим на підставі вищезазначеної постанови, постановою Відділу ДВС Совєтського РУЮ АР Крим від 01 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 40492084.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання зазначеної постави суду УПФУ в Совєтському районі АР Крим згідно розпорядження № 100799 від 15 березня 2013 року ОСОБА_2 проведено донарахування пенсії за період з 01 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року у розмірі 1 013 гривень 53 копійки, які, включені у додаткову відомість на виплату пенсії за рішенням суду до розпорядження про фінансування і реалізацію виплати.

При цьому, неможливість виконання рішення суду в частині зобов'язання виплатити суму компенсації відповідач обґрунтував відсутністю коштів з відповідним призначенням.

Так, відповідно до статті 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Оскільки боржником УПФУ в Совєтському районі АР Крим здійснено донарахування спірної компенсації суд дійшов висновку про можливість заміни способу виконання постанови Совєтського райсуду АР Крим по справі № 2а-1636/11 від 06 травня 2011 року.

При цьому, суд знаходить за необхідне зазначити на наступне.

Так, згідно зі статтям 2 та 3 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, дотримуючись принципу диспозитивності та змагальності сторін, керуючись приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі вимог заяви та провести заміну способу і порядку виконання рішення з дотримання вимог ст. 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що на думку суду не буде суперечити завданню адміністративного судочинства відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 165, 263 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Совєтьского районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим Вовк Л.І. задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Совєтьского районного суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2011 року по справі № 2а-1636/2011, шляхом зміни зобов'язання УПФУ в Совєтському районі АР Крим здійснити виплати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначеної пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно з ч. 1 ст. Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646- VІ від 20 жовтня 2009 року та Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» № 2154-VІ від 27 квітня 2010 року за період з 01 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року з врахуванням фактично сплаченої суми на стягнення цієї виплати шляхом списання з рахунків у банках чи інших фінансових установах, відкритих УПФУ в Совєтському районі АР Крим, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Копію ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення суду направити до Відділу державної виконавчої служби Совєтьского районного управління юстиції АР Крим для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня її проголошення з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку, передбаченого для подання апеляційної скарги.

Суддя: Ю.В. Петрова