У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 107/9674/13-ц
4с/107/11/2014
11 березня 2014 року Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді - Григор'євська І.В., при секретарі - Роднової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Керчі скаргу ОСОБА_1, , зацікавлена особа ОСОБА_2, на постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Сетджелілова Р.С. , про закриття виконавчого провадження ,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Керченського міського суду зі скаргою на постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Сейтджелілова Р.С., про закриття виконавчого провадження від 06.09.2013 року. Скарга мотивована тим, що у Центральному відділі Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції перебуває на виконанні виконавчий лист № 2/108/1687/12 про стягнення неустойки за затримку усунення недоліків товару у сумі 4648,96 гривень, де стягувачем є ОСОБА_1, боржником фізична особа - підприємець ОСОБА_2. Заявник зазначає, що під час здійснення примусового виконання державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Сейтджеліловим Р.С. не було вжито усіх заходів для виконання рішення суду, передбачених Законом України « Про виконавче провадження», тому його постанова про закриття виконавчого провадження від 06.09.2013 року, на думку заявника, є незаконною.
У судове засідання заявник не з'явився, про день, час та місце слухання справи сповіщений був належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні скарги наполягає, пояснює , що постанову державного виконавця отримав 28.10.2013 року та звернувся до суду зі скаргою в передбачений законом строк.
Представник заінтересованої особи до залу судового засідання не з'явився, сповіщений був належним чином, до суду надійшло заперечення (а.с.65-78).
Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи сповіщений був належним чином, думку щодо розгляду справи не надав.
Згідно ст.386 ЦПК України - скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
Дослідивши матеріали скарги,цивільну справу № 108/6040/12, 2/108/1687/12, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 384 ЦПК України передбачений порядок подання скарг на дії або бездіяльність державного виконавця, згідно якої вищевказані скарги подаються до суду, який видав виконавчий документ. А таким судом, відповідно до ст. 368 ЦПК України, є місцевий суд, який розглянув справу і який вирішує всі питання, пов'язані зі зверненням судового рішення до виконання.
Судом встановлено, що 29 листопада 2012 року Керченським міським судом АР Крим був виданий виконавчий лист №2/108/1687/12 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за затримку усунення недоліків товару у сумі 4 648,96 гривень (а.с.5).
Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 06 вересня 2013 року виконавчий лист 2/108/167/12 повернутий стягувану на підставі п.п.2,5 ч.1 ст.47,ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.4).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну .
Згідно відповіді АДПС ДМС України в Криму боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1(а.с.67).30 серпня 2013 року державним виконавцем здійснений вихід за адресою реєстрації боржника, встановлено, що боржник за даною адресою не проживає(а.с.68).30 травня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про накладання арешту на розрахунковий рахунок боржника(а.с.74). ПАТ КБ «Приватбанк» повернуто постанову державного виконавця без виконання, від 30.06.2013р. у зв'язку тим що, рахунок не обслуговується(а.с.72).Згідно з відповідями Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин, УДАІ, Республіканського комітету земельних ресурсів, за боржником транспортні засоби, будівельна, сільськогосподарська техніка, земельні ділянки не зареєстровані(а.с.70,71).Згідно відповіді ДПС зареєстроване джерело доходів відсутнє(а.с.73). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у державному реєстрі прав на нерухоме майно, відомості відсутні(а.с.69).
Згідно до ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.
З письмового заперечення вбачається,що державний виконавець не звертався до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника, однак державним виконавцем був зроблений лише один вихід до місця проживання боржника, отже винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві зі ствердженням про неможливість встановити місце проживання боржника,суд вважає передчасним,своїми діями державний виконавець порушив права заявника, та скаргу в частини визнання постанови державного виконавця неправомірною, слід задовольнити.
Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року - отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно п. 3 Постанови - при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом «Про виконавче провадження » передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії - частина перша статті 11 Закону,а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій - частина сьома статті 12Закону.
У зв'язку із цим у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених статтею 12 Закону про виконавче провадження, під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування.
Суд вважає, що державний виконавець не вжив усі необхідні заходи для належного виконання виконавчого провадження ,тому вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Сейтджелілова Р.С. провести необхідні дії у відповідності з Законом України « Про виконавче провадження», щодо виконання рішення суду за виконавчим листом № 2108168712.
На підставі вище викладеного та керуючись постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2011 року Законом України «Про державну виконавчу службу», ст. ст. 383 - 388 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати постанову ВП №37612975 від 06.09.2013 року державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Сейтджелілова Р.С. про повернення виконавчого документа № 2108168712 ,стягувачу ОСОБА_1, неправомірною.
Зобов'язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Сейтджелілова Р.С. провести необхідні дії у відповідності з Законом України « Про виконавче провадження», щодо виконання рішення суду за виконавчим листом № 2108168712.
В останні частині скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Феодосії Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд в порядку та строки встановлені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя -