ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 116/811/14-к

Провадження № 1-кп/116/92/14

17.03.2014 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Берберова Д.М.,

при секретарі - Щербакової Н.С.,

за участю прокурора - Фурмана В.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене а Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201401081000253, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єреван, Вірменія, громадянина Вірменії, освіта вища, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_3, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, зупинив ОСОБА_1, яка йшла по вулиці, де реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 завдав ОСОБА_1 декілька ударів по голові руками, від чого вона впала на землю, а після чого ОСОБА_3 завдав декілька ударів руками та ногами в область тулуба ОСОБА_1 Згідно висновку експерта № 149 від 29.01.2014 року, ОСОБА_1 заподіянні наступні тілесні ушкодження: синець обличчя, садна голови, тулуба, правої верхньої кінцівки. Зазначені тілесні ушкодження не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я і відносяться до легких тілесних ушкоджень, і не являються небезпечними для життя в момент заподіяння. Таким чином подавив волю останньої до спротиву, ОСОБА_3 скористався беззахисним станом потерпілої, яка знаходилась в положенні лежачи на землі, відкрито викрав із правого карману куртки ОСОБА_1 мобільний телефон «Samsung GT-S5260», вартістю 420 гривень. З місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд. В результаті умисних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду на суму 420 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав у повному обсязі, зазначав, що дійсно наніс декілька ударів потерпілої та відібрав в неї телефон, проте зробив це із-за ревнощі, оскільки на той час зустрічався з нею. Мобільний телефон повернув та вибачився перед потерпілою. Просив призначити мінімальне покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила показання обвинуваченого, та зазначила, що дійсно мобільний телефон було повернути та обвинувачений вибачився перед нею і все відшкодував. Просила призначити та вона не має до нього жодних претензій і просила призначити йому мінімальне покарання не пов'язане з позбавленням волі.

З урахуванням згоди всіх учасників процесу, у тому числі і відповідної заяви обвинуваченого ОСОБА_3, суд згідно частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежив об'єм досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, потерпілої і дослідженням письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.

Крім визнання своє вини обвинуваченим ОСОБА_3, його винуватість у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.01.2014 року, в якому потерпіла ОСОБА_1 повідомила про пограбування її та викрадення телефону;

- телефонограмою від 24.01.2014 року;

- відповідно до висновку експерта № 11/34 від 27.01.2014 року вартість мобільного телефону «Samsung GT-S5260» становить 420 гривень;

- відповідно до висновку експерта № 149 від 29.01.2014 року ОСОБА_1 заподіянні наступні тілесні ушкодження: синець обличчя, садна голови, тулуба, правої верхньої кінцівки. Зазначені тілесні ушкодження не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я і відносяться до легких тілесних ушкоджень, і не являються небезпечними для життя в момент заподіяння;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.01.2014 року зі участю потерпілої ОСОБА_1 в ході якого вона показала та розповіла механізм вчинення відносно неї злочину та фототаблицею до нього.

Допитавши обвинуваченого, потерпілу, а також дослідивши та оцінивши матеріали кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 в обсязі обвинувачення, встановленого судом, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

При рішенні питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами частини 1 статті 65 Кримінального кодексу України, згідно яким призначає покарання в межах, встановлених в санкції частини 2 ст. 186 КК України, відповідно до положень даного кодексу, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного і обставини, пом'якшувальні і обтяжливі покарання.

Скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 діяння, відповідно до положень статті 12 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів.

При призначенні покарання, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується посередньо.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного у своєї сукупності, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний термін, передбачений санкцією статті, яке, на думку суду, буде достатнє для виправлення обвинуваченого і запобігання скоєнню нових злочинів і приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування покарання, у зв'язку з чим суд знаходить можливим та доцільним застосувати відносно нього статтю 75 Кримінального кодексу України, з покладанням обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.

Запобіжних захід у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін.

Речові докази підлягають залишенню за належністю.

Витрати на проведення експертизи у розмірі 293,40 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі наведеного та керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєні злочину, передбаченому частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 293 гривні 40 копійок.

Речовий доказ - мобільний телефон «Samsung GT-S5260», переданий на зберігання потерпілої ОСОБА_1 - залишити їй за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий, суддя Берберов Д.М.