ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.03.2014 Справа № 901/768/14
за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Україна, м.Київ
Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя, АР Крим, м.Севастополь
до відповідача Приватного підприємства «Артек-Союз», АР Крим, м.Сімферополь
про стягнення заборгованості
Суддя Мокрушин В.І
Представники сторін:
Прокурор - Черемис П.С. - ст. прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері
від позивача КЕВ м. Сімферополя - Кучеренко Н.Г. - ю/к, дов. № 10/15 від 08.01.2014
від відповідача - не з'явився
Суть спору: позивач Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Приватного підприємства «Артек-Союз» про стягнення заборгованості у сумі 26850,78 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача усно підтрималив вимоги позовної заяви та просили позов задовольнити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причину неприбуття суд не повідомив. Вимог ухвали не виконав. Про час та дату судового засідання сповіщений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, повідомлення про вручення якої повернуто на адресу суду.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
14.11.2012 між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Сімферополя (Балансоутримувач) та Приватним підприємством «Артек-Союз» (Субабонент) укладено договір на відшкодування витрат з опалення приміщень №3, згідно п.1.1. якого Балансоутримувач здійснює опалення військового об'єкту - будівлі за ГП №88 в/м №7 військової частини А1743 від котельні Балансоутримувача, а Субабонент приймає на себе зобовязаня відшкодовувати Балансоутримувачу витрати по опаленню їдальні, що розташована в будівлі №88 в/м №7, яка використовується Субабонентом для організації харчування особового складу військової частини А1743 (а.с.10-13).
Відповідно до п.1.3. Субабонент зобов'язується відшкодовувати витрати по опаленню за встановленими тарифами та у троки, передбачені цим Договором.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що відшкодування витрат за опалення по даному договору здійснюється Субспоживачем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача на підставі рахунків, виписаних Балансоутримувачем, що відновлює його лімітну статтю.
Згідно п.3.2.7. Субабонент зобов'язується протягом 10 діб відшкодовувати витрати на опалення шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача по отриманим від останнього рахункам.
Відповідно до п.3.2.8. Субабонент зобов'язується протягом 10 діб з дня отримання підписувати акти звірки взаєморозрахунків з Балансоутримувачем за цим договором, та один примірник акту повертати Балансоутримувачу.
Пунктом 5 договору встановлений порядок розрахунків. Так, зокрема, відповідно до п.5.1. розрахунковим періодом вважається період з першого числа попереднього місяця по перше число поточного місяця.
Згідно п.5.4., п.5.5. Субабонент здійснює 100% оплату відшкодування витрат на опалення протягом 10 днів після одержання рахунку від Балансоутримувача. Звірення розрахунків між Балансоутримувачем та Субабонентом здійснюється щомісяця зі складанням двостороннього акту.
Так, у виконання умов договору позивачем регулярно виставлялись відповідачу рахунки на оплату за надані послуги з опалення приміщень.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги з опалення приміщень не виконав належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за листопад, грудень 2013 року, січень 2014 року у сумі 26850,78 грн.
Звернення до відповідача з довідкою про заборгованість відшкодування витрат на опалення не призвело до результату, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду із даним позовом про стягнення на користь позивача наявної заборгованості (а.с.27).
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, оцінивши наявні докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, з матеріалів справи судом вбачається, відповідно до виписаних рахунків, направлених на адресу відповідача, №3 від 11.112013 у сумі 3068,66 грн., №3 від 10.12.2013 у сумі 11891,06 грн., №3 від 16.01.2014 у сумі 11891,06 грн. позивачем надані відповідачу послуги на загальну суму 26850,78 грн. (а.с.19, 21, 23).
Проте відповідачем вказані рахунки оплачені не були.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за надані послуги з опалення приміщень у сумі 26850,78 грн. задовольнити, оскільки вони обґрунтовані, підтверджені документально та підлягають задоволенню.
Згідно ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються у повному обсязі на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки звернення до суду із даним позовом пов'язане саме з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повне рішення складено 17.03.2014.
Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
· Позов задовольнити у повному обсязі.
· Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя суму заборгованості у розмірі 26850,78 грн.
· Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,0 грн.
· Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя В.І. Мокрушин