ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
|
04 липня 2006 р. |
№ 1/630-14/200 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого, судді: суддів: |
Кравчука Г.А. Мачульського Г.М. Шаргала В.І. |
|
розглянувши матеріали |
|
касаційної скарги |
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області |
|
на постанову |
Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. |
|
у справі |
№1/630-14/200 господарського суду Львівської області |
|
за позовом |
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області |
|
до |
1. Державного підприємства Міністерства оборони України “Управління торгівлі Західного оперативного командування” 2. Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
про |
визнання недійсним договору оренди, виселення з орендованого приміщення та стягнення незаконно отриманих коштів в розмірі 23378,33 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №1/630-14/200 господарського суду Львівської області подана до Вищого господарського суду України з порушенням вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого або постанови апеляційного господарських судів виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення.
Касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права (п.4 ст.111 ГПК України), тобто скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судом при прийнятті останнім того чи іншого судового акта (зазначити статті Закону, його назву тощо) до встановлених ним обставин справи, вказавши при цьому в чому саме полягає невірне застосування судом вказаних норм права.
У касаційній скарзі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області не зазначено суті порушення або неправильного застосування господарським судом при вирішенні спору норм матеріального чи процесуального права на підставі встановлених саме судовими інстанціями обставин справи та прийнятих доказів.
З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд із наведеним касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з урахуванням вимог статтей 53, 110, 111 цього Кодексу.
Тобто, повторно звертаючись до касаційної інстанції після виправлення недоліків зазначених у даній ухвалі та дотримавшись при цьому всіх приписів статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту скарги, скаржник повинен подати клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційного скарги, із зазначенням причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №1/630-14/200 повернути скаржнику без розгляду.
|
Головуючий, суддя |
Г.А. Кравчук |
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало