ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.03.2014Справа № 901/577/14
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Видавництво та друкарня "Таврида", м. Сімферополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарський дім "Таврида", м. Сімферополь
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивача- Танюк А.О., довіреність № 376 від 25.12.2013
від відповідача- не з'явився
від третьої особи- не з'явився
Суть спору: Державне підприємство "Видавництво та друкарня "Таврида" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарський дім "Таврида", в якій просить зобов'язати повернути приміщення № 9, загальною площею 8, 6 кв. м на другому поверсі 6-поверхового адміністративного корпусу видавництва літ А за адресою вул. Генерала Васильєва, 44, м. Сімферополь
Позовні вимоги мотивовані недодержанням сторонами згоди при укладанні договору оренди державного майна.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач не є стороною спірного договору, а його припущення щодо відсутності істотних умов у договорі спростовуються фактичними обставинами справи.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до договору оренди № 449/2012-А від 30.08.2012 року, укладеного між Представництвом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Друкарський дім "Таврида" ( Орендар) ( відповідач) в оренду передане вбудоване приміщення № 9, загальною площею 8, 6 кв. м на другому поверсі 6-поверхового адміністративного корпусу видавництва літ А за адресою вул. Генерала Васильєва, 44, м. Сімферополь, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Видавництво та друкарня "Таврида" ( позивач) ( а.с. 12-14).
Стаття 759 Цивільного кодексу України твердить, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до вимог статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є:
об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
термін, на який укладається договір оренди;
орендна плата з урахуванням її індексації;
порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;
відновлення орендованого майна та умови його повернення;
виконання зобов'язань;
забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;
порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;
відповідальність сторін;
страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Так, позивач в обґрунтування своєї правової позиції покладає той факт, що в силу недосягнення при укладанні договору оренди таких умов, як повернення майна та страхування майна, вказаний договір є неукладеним в порядку статті 638 Цивільного кодексу України, що в свою чергу, тягне за собою висновок щодо безпідставного зайняття відповідачем спірного приміщення.
Стаття 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до пункту 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
При детальному дослідженні договору, суд встановив наступні обставини:
Так, у відповідності до пункту 5.3 договору, орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно не менш ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь балансоутримувача і надати орендодавцеві копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування, таким чином, щоб весь строк дії договору оренди майно було застраховане.
Отже твердження позивача щодо непогодження умови страхування об'єкту оренди спростовуються безпосередньо самим договором.
Більш того, як вбачається з листа страхової компанії ТОВ Друкарський дім «Таврида» є клієнтом ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» за договором страхування майна № 620120764.13, яке знаходиться за адресою; АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ген. Васильєва, 44.
Стосовно умов повернення майна, слід зазначити таке:
У відповідності до пункту 5.2 договору, орендар зобов'язаний передати орендоване майно балансоутримувачу після закінчення строку дії договору або його дострокового припинення.
Пунктом 10.12 договору встановлені умови стосовно поліпшень майна у випадку припинення або розірвання договору.
Отже порядок повернення орендованого майна сторонами договору також погоджений, а твердження позивача стосовно відсутності вказаної істотної умови також є хибним.
Розміщення на одному поверсі будівлі двох підприємств зі схожими назвами, як на те посилається позивач, не є підставою вважати договір неукладеним та не може потягнути за собою обов'язок повернення майна.
У відповідності до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Проте в даному випадку підставою для зайняття спірного приміщення відповідачем виступає діючий договір оренди, неукладеність якого позивачем, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведена.
Щодо посилань відповідача на неналежність позивача в рамках даного спору, суд вважає за необхідне зауважити, що позивач виступає балансоутримувачем спірного приміщення, та у випадку відсутності підстав для припинення зобов'язань чи встановлення факту відсутності зобов'язань за договором оренди, приміщення мало бути повернуто саме балансоутримувачеві, отже право на відповідне звернення до суду в нього наявне.
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати покладаються на позивача в порядку статті 49 господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 17.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складене та підписане 17.03.2014р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя А.М. Гризодубова