Справа № 115/305/14-ц

Провадження № 2/115/349/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" березня 2014 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі головуючого - судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., за участі позивача - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - домоволодіння (жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом визнання за ним права на ? частину цього майна.

Позов мотивований тим, що право власності на зазначене майно виникло 22 жовтня 2010 року, тобто під час шлюбу, укладеного між сторонами 16 вересня 1988 року та розірваного на підставі рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 28 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали і просили суд його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила суд в ньому відмовити та пояснила, що загалом не заперечує проти права позивача на ? частину домоволодіння, проте спільно надбане майно подружжя складається не лише зі спірного домоволодіння, але й з двох земельних ділянок; крім того, після розірвання шлюбу нею особисто було зроблено багато робіт з ремонту та переобладнання спірного будинку, а тому без проведення експертизи неможливо визначити ані точну вартість домоволодіння, ані його відповідність правовстановлюючим документам.

Вислухавши пояснення сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною 1 статті 69 цього Кодексу дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

З матеріалів справи вбачається та відповідає поясненням позивача та його представника в судовому засіданні, що позов ОСОБА_1 полягає у визначенні рівними часток сторін в праві власності на домоволодіння (жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_1; про поділ цього мана в натурі не йдеться.

Згідно зі статтею 1 ЦПК України метою розгляду і вирішення цивільних справ є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Зазначеній нормі кореспондує положення частини 1 статті 3 цього Кодексу, якою встановлено, що особи мають право звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Між тим, у даній справі позивачем не було доведено наявності порушення, невизнання або оспорювання відповідачем прав позивача на спірне майно, а відтак і необхідності захисту таких прав.

Крім того, частиною 1 статті 71 СК України визначений основний спосіб поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Положеннями частин 2, 3 цієї статті передбачений порядок застосування цього правила, який стосуються неподільних речей та речей для професійних занять, які присуджуються одному із подружжя, а частинами 4, 5 - порядок присудження компенсації в разі неможливості поділу речі між сторонами.

Отже, чинним законодавством не передбачено поділу майна подружжя шляхом визнання права на його ? частину, крім випадків неподільності цієї речі за відсутності згоди на отримання грошової компенсації замість відповідної частки у праві спільної сумісної власності на майно.

За таких обставин у позові слід відмовити повністю.

Суд звертає увагу сторін, що визначення часток майна дружини та чоловіка рівними належить до предмету дослідження суду в разі заявлення одним із подружжя передбаченої статтею 70 СК України вимоги - про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі.

Враховуючи наведене, на підставі статей 60, 69 - 71 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 1, 3, 10, 11, 60, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Власенко А. П.