11.03.2014
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22-ц/797/537/2014р. Головуючий в першій
інстанції Бухарєва Т.І.
Категорія Доповідач в апеляційній
інстанції Саліхов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Саліхова В.В.,
суддів - Володіної Л.В., Лівінського С.В.,
за участю секретаря - Малахової Н.В.,
позивача - ОСОБА_4,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Балаклавського районного суду міста Севастополя від 25 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Приватне підприємство «Радіан», СТ «Металіст», Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам», Балаклавська районна у місті Севастополі Рада,про скасування рішення Балаклавської районної у місті Севастополі Ради та визнання державного акту недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року позивач ОСОБА_4 завернулась до місцевого суду з позовом до відповідача ОСОБА_5, в якому просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 025481 площею 0,0712 га, розташованої у Балаклавському районі в межах землекористування СТ «Металіст», ділянка НОМЕР_1, виданий відповідачу, скасувати рішення Балаклавської районної у місті Севастополі Ради від 03.11.2008 року № 25с-5-459 про надання ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0712 га, розташованої у Балаклавському районі в межах землекористування СТ «Металіст», ділянка НОМЕР_1, зобов'язати ПП «Радіан» за власний рахунок внести зміни у технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки НОМЕР_2, розташованої в межах землекористування СТ «Металіст».
Ухвалою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 25.06.2010 року провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Приватне підприємство «Радіан», СТ «Металіст», Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам», Балаклавська районна у місті Севастополі Рада,про скасування рішення Балаклавської районної у місті Севастополі Ради та визнання державного акту недійсним, закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 20.02.2014 року ОСОБА_4 поновлено строк на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування вищевказаної ухвали та направлення справи до місцевого суду для розгляду даного позову по суті. Апелянт вважає, що вирішуючи питання про закриття провадження по справі, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме: ст. 205 ЦПК України, що призвело до постановлення незаконної ухвали. Оскаржувана ухвала порушує права позивача на повторне звернення до місцевого суду з вищевказаними вимогами в силу п. 3 ст. 206 ЦПК України.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому провадження в ній підлягає закриттю.
Проте, з такими висновками місцевого суду судова колегія не погоджується, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України (в редакції, чинної на час винесення ухвали), суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" №7 від 16.04.2004 року, за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 17 КАС України віднесено до компетенції адміністративних судів.
Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до вказаного спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 звернулась до місцевого суду з позовом про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 025481 площею 0,0712 га, розташованої у Балаклавському районі в межах землекористування СТ «Металіст», ділянка НОМЕР_1, виданий відповідачу, скасування рішення Балаклавської районної у місті Севастополі Ради від 03.11.2008 року № 25с-5-459 про надання ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0712 га, розташованої у Балаклавському районі в межах землекористування СТ «Металіст», ділянка НОМЕР_1, зобов'язання ПП «Радіан» за власний рахунок внести зміни у технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки НОМЕР_2, розташованої в межах землекористування СТ «Металіст».
Таким чином, вбачається, що позов ОСОБА_4 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, а посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 року колегія суддів вважає неспроможним.
Вимоги даного позову стосуються захисту прав власності позивача на земельну ділянку та не носять характеру публічного спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Балаклавського районного суду міста Севастополя від 25 червня 2010 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/ В.В. Саліхов
Судді: /підпис/ Л.В. Володіна
/підпис/ С.В. Лівінський
Згідно оригіналу:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В. Саліхов