ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006 р. | № 13/667 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Кривди Д.С. –(доповідача у справі), |
суддів : | Бакуліної С.В., Уліцького А.М., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ЗАТ “Європорт” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 року |
у справі | № 13/667 господарського суду міста Києва |
за позовом | ТОВ “Альфа-Доместік Сервіс” |
до | ЗАТ “Європорт” |
про | стягнення 51476,96грн., |
за участю представників сторін від:
позивача: Парфенов А.В. –керівник, Ключа С.О. –за довіреністю від 28.09.2005р.
відповідача: Чорний Д.М. –за довіреністю від 28.12.2005р.
Згідно розпорядження В.о. Голови судової палати Першикова Є.В. від 04.07.2006р. здійснено заміну судді Жаботиної Г.В. на суддю Бакуліну С.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2005р. (суддя Євдокимов О.В.) в позові про стягнення 28974,06грн. заборгованості по оплаті за виконані роботи, 2143,11грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт, 67028,86грн. неотриманого доходу, а загалом 98146,03грн. відмовлено. Рішення вмотивовано недоведеністю позивачем належними доказами факту надання послуг по прибиранню приміщень у червні-липні 2005р. та збитків після розірвання договору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. (судді Капацин Н.В. –головуючий, Малетич М.М., Данилова Т.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2005р. скасовано; позов задоволено частково; стягнуто з ЗАТ “Європорт” на користь ТОВ “Альфа-Доместік Сервіс” 28974,06грн. основного боргу, 289,74грн. державного мита та 39грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі ЗАТ “Європорт” просить скасувати постанову апеляційної інстанції, залишивши рішення місцевого господарського суду в силі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Від ТОВ “Альфа-Доместік Сервіс” надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому просить постанову залишити без змін, як таку, що прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2004р. між ЗАТ “Європорт” (замовник) та ТОВ “Альфа-Доместік Сервіс” (виконавець) укладено було договір №01/12-04 на комплексне прибирання приміщень, за умовами якого виконавець взяв на себе обов’язки по виконанню комплексу робіт по прибиранню приміщень ТЦ “Європорт”, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Лукашевича, 15. Додатком №1 до договору було узгоджено конкретний перелік та обсяг робіт. Даний договір за правовою природою про надання послуг.
Згідно п.6 договору здавання виконаних робіт від виконавця замовнику здійснюється після закінчення місяця, в якому було виконано роботи, і до 3 числа наступного місяця оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт.
У відповідності до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).
Сторони у п.4 договору визначили загальну вартість робіт в місяць в розмірі 15000грн., в тому числі ПДВ. Оплата належним чином виконаних та зданих робіт провадиться замовником протягом 3 банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт на підставі рахунку, виставленого виконавцем.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відмовляючи в позові в частині стягнення основного боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів факт надання послуг по прибиранню приміщень у червні-липні 2005р.
Апеляційний господарський суд не погодився з вказаним висновком, оскільки встановив наступне.
У відповідності до п.2.6 договору було складено акти про виконання робіт (послуг) від 31.05.2005р., 30.06.2005р. та від 27.07.2005р., які було передано відповідачу для підписання та оплати. Підтвердженням фактичного виконання позивачем робіт по прибиранню приміщень є лист директора ТЦ “Європорт” від 25.06.2005р. №89, в якому доводиться до відома Генерального директора позивача про те, що ТОВ “Альфа-Доместік Сервіс” свої обов’язки по комплексному прибиранню приміщень виконує незадовільно, та лист від 28.07.2005р. №110, в якому повідомляється ТОВ “Альфа-Доместік Сервіс” про те, що через відсутність санітарних книжок у працівників позивача вони не допущені до роботи з 27.07.2005р.
Згідно п.5.3 договору від 01.12.2004р. №01/12-04 дострокове припинення дії цього договору не звільняє замовника від оплати виконаних виконавцем робіт.
Якість виконання виконавцем обов’язків по договору оцінюється замовником, який має право в будь-який час перевірити якість виконання робіт працівниками виконавця, а у разі виявлення відступлення від санітарних норм, або виявлення інших порушень умов даного договору заявити виконавцю протягом 24 годин письмову рекламацію. Виконавець зобов’язаний протягом обумовленого із замовником часу за власний рахунок усунути недоліки (п.2.5 договору). При цьому апеляційним судом встановлено, що відповідач не надав суду доказів складання письмових рекламацій за час дії договору; умовами договору не передбачено право відповідача зовсім не оплачувати роботу.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності оплати за фактично виконану роботу по прибиранню приміщень в розмірі 28974,06грн., а тому правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт суди дійшли висновку про їх безпідставність з огляду на наступне.
Відповідно до п.6.2 договору за несвоєчасну оплату якісно виконаних робіт замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Як зазначалося вище, за умовами договору оплата належним чином виконаних та зданих робіт провадиться замовником протягом 3 банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт на підставі рахунку, виставленого виконавцем.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не надав суду доказів дати підписання відповідачем акту виконаних робіт за травень 2005р. та дати виставлення рахунку на оплату за травень. Акти приймання-передачі виконаних робіт за червень-27липня 2005р. не підписані.
Також позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача збитків у вигляді неотриманого прибутку, виходячи з того, що позивачем могли б бути виконані роботи, якщо б відповідач не розірвав достроково укладений договір, а також понесені витрати на придбання техніки для прибирання. В цій частині позовних вимог колегія зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Визначальними та достатніми підставами для відшкодування збитків чинне цивільне законодавство визнає наявність вини порушника договірного зобов'язання у заподіянні збитків (ст.614 Цивільного кодексу України), доведеність їх розміру (ч.2 ст.623 Цивільного кодексу України) і наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями порушника та понесенням збитків кредитором (ч. 1 ст.22 Цивільного кодексу України ).
Господарський кодекс України також передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст.224).
Вирішуючи спір та відмовляючи в позові в частині покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності за заподіяні позивачу збитки, судові інстанції врахували вищезазначені положення законодавства, на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів встановили відсутність сукупності елементів складу цивільного правопорушення.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин відхилених господарським судом при розгляді спору.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. у справі №13/667 залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ “Європорт” –без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді С.Бакуліна
А.Уліцький