Ухвала

Іменем України

06 березня2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.

при секретарі Конику В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,-

встановила:

27.05.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору довічного утримання.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач умови договору не виконував: не доглядав за позивачем, не забезпечував одягом, продуктами харчування, не забезпечив надання медичної допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

16.09.2013 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій вона, як спадкоємиця, просить зупинити провадження у даній справі в зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_2, надавши копію свідоцтва про смерть останнього.

В судовому засіданні в суді першої інстанції відповідач та адвокат ОСОБА_4 просили про закриття провадження у справі в зв'язку зі смертю позивача, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання було закрито.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права та неправильно застосовано норми медіального права.

Справа № 754/8377/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/460/2014

Головуючий у суді першої інстанції:Скрипка О.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначала, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також, відповідно до ч. 2 ст. 755 ЦК України припинення договору довічного утримання у зв'язку зі смертю відчужувача поширюється тільки на випадки, коли відчужувачем позов не заявлявся, а якщо він заявлявся, то допускається процесуальне правонаступництво, на що суд першої інстанції, на думку скаржника, уваги не звернув.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою зупинити провадження по даній сраві.

В суді апеляційної інстанції відповідач та його предстваник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 17 березня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання, згідно умов якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 37/100 частини квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 зобов'язувався довічно, повністю утримувати ОСОБА_2

Статтею 744 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору довічного утримання, ОСОБА_2 просив у позові розірвати даний договір.

Згідно свідоцтва про смерть від 09 вересня 2013 року виданий Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гребінківського районного управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 51).

Зі змісту ч. 2 ст. 755 ЦК України вбачається, що договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу про закриття провадження у справі від 17.09.2013 р. ОСОБА_1 посилалась на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а вона є спадкоємцем ОСОБА_2

Однак, п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України чітко передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 608 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зі смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Як вбачається зі змісту п. 5 договору довічного утримання від 17.05.2005 р. обов'язку ОСОБА_3 кореспондувалося право ОСОБА_2 на довічне повне утримання, на забезпечення його харчуванням, одягом, медикаментами, доглядом і необхідною допомогою.

Таким чином, зобов'язання відчужувача за договором довічного утримання є нерозривно пов'язаними з особою позивача.

Оскільки права та обов'язки ОСОБА_2 за договором довічного утримання не можуть бути успадкованими, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі у зв'язку зі смертю позивача, так як спірні правовідносини тісно і нерозривно пов'язані з особою останнього та не допускають правонаступництва.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а оскаржувана ухвала була постановлена судом з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а відтак, не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Г.В. Крижанівська

Судді: В.А.Шебуєва

М.І.Оніщук

Справа № 754/8377/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/460/2014

Головуючий у суді першої інстанції:Скрипка О.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.