АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді- Лашевича В.М.,
суддів - Паленика І.Г., Жук О.В.,
при секретарі судового засідання - Трончуку М.Ю.,
з участю:
прокурора - Турика М.П.,
захисника - ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва Трофімцова В.А. на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві, громадянин України, студент, неодружений, який працює концертмейстром в КІМ ім. Р.М. Глієра, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
визнаний винним за ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі якої йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки; за ч. 1 ст. 307 КК України, на підставі якої йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки. За сукупністю злочинів, у відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки.
_____________________________
Справа № 11-кп/796/165/2014
Категорія КК: ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України
Головуючий у суді першої інстанції: Щасна Т.В.
Доповідач: Лашевич В.М.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнаний винним у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а також у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великих розмірах, без мети збуту, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Ці кримінальні правопорушення він вчинив за обставин, викладених у вироку наступним чином.
Зокрема, ОСОБА_2 у невстановлених місці, часі, кількості та у невстановленої слідством особи незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину - амфетамін, яку з тією ж метою став незаконно зберігати при собі.
19 вересня 2013 року о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_2, продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, направлені на збут психотропної речовини - амфетаміну, під час проведення першого етапу оперативної закупки наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, перебуваючи біля під'їзду будинку АДРЕСА_1, за грошові кошти в сумі 250 гривень, незаконно збув особі, яка з метою конспірації вибрала собі вигадані анкетні дані «ОСОБА_5», поліетиленовий пакетик на пазовому замку з порошкоподібною речовиною білого кольору. Ця речовина, згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві № 218їх від 24 вересня 2013 року, містить амфетамін, що є психотропною речовиною. Маса амфетаміну у речовині становить 0,188 г.
27 вересня 2013 року о 07 годині 50 хвилин ОСОБА_2 під час проведення другого етапу оперативної закупки наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, перебуваючи біля під'їзду будинку АДРЕСА_1, за грошові кошти в сумі 250 гривень, незаконно збув особі, яка з метою конспірації вибрала собі анкетні дані «ОСОБА_5», поліетиленовий пакетик на пазовому замку з порошкоподібною речовиною білого кольору, що, згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві № 2326х від 14 жовтня 2013 року, містить амфетамін, який є психотропною речовиною. Маса цього амфетаміну у речовині становить 0,098 г.
Після цього об 11 годині 10 хвилин того ж числа ОСОБА_2був затриманий працівниками міліції біля вищевказаного будинку по вулиці А. Ахматової, а в подальшому доставлений до приміщення службового кабінету № 322 Дарницького районного управління, де під час огляду місця події у нього було виявлено та вилучено з гаманця грошові кошти в сумі 25 гривень.
В той же день, відповідно до ухвали Дарницького районного суду міста Києва, за дорученням старшого слідчого СВ Дарницького районного управління працівниками міліції було проведено обшук квартири АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено з кімнати № 1 грошові кошти в сумі 600 гривень та 2 поліетиленових пакетики на пазових замках з порошкоподібною речовиною, які ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в місті Києві № 2325х від 24 жовтня 2013 року, надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить амфетамін, що є психотропною речовиною, загальна маса амфетаміну дорівнює 2,066 г, що відноситься до великих розмірів.
В своїй апеляційній скарзі заступник прокурора, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій ОСОБА_2, просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного останньому покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема, апелянт стверджує, що, в порушення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», рішення місцевого суду про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання належним чином не вмотивовано. При цьому автор апеляції вважає, що при призначенні ОСОБА_2 покарання районний суд неналежно врахував ступінь тяжкості вчиненого останнім злочину, оскільки, як зазначає прокурор, злочин, передбачений ч. 1 ст. 307 КК України, суд не класифікував відповідно до ст. 12 КК України, а також не врахував, що ОСОБА_2 збував психотропну речовину - амфетамін за грошову винагороду. Також, на думку апелянта, епізодичність дій обвинуваченого вказує на стійке переконання ОСОБА_2 у можливості протиправного збагачення за рахунок незаконного збуту психотропних речовин.
На підставі вищенаведеного заступник прокурора міста Києва стверджує, що рішення суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням є безпідставним та незаконним, оскільки не забезпечує основної мети покарання - виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів. Тому він просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді двох років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 307 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі. За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, апелянт просить призначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На цю апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 подав заперечення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції та просили вирок місцевого суду залишити без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються і докази щодо них, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувалися, то висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
Дії ОСОБА_2 за визнаних районним судом встановленими фактичних обставин кримінального провадження правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України.
Що стосується міри покарання, то, всупереч доводам прокурора, вона призначена ОСОБА_2 з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності вчинених ним кримінальних правопорушень, всіх обставин провадження і даних про його особу. Зокрема, як вбачається з вироку, місцевий суд при вирішенні питання про міру покарання врахував, що ОСОБА_2 раніше не судимий та позитивно характеризується за місцем роботи.
Обґрунтовано визнав суд першої інстанції обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, його щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень. Крім того, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, ні органами досудового слідства, ні судом встановлено не було.
Саме всі вищенаведені обставини в своїй сукупності, а також те, що ОСОБА_2 має молодий вік, є студентом, виховувався в багатодітній сім'ї, яка складається з восьми дітей, свідчать, на думку колегії суддів, про те, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим обґрунтовано звільнив останнього від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Тому доводи заступника прокурора міста Києва Трофімцова В.А. про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність слід визнати непереконливими.
Не вбачаючи із матеріалів справи будь-яких підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що даний вирок є законним і обґрунтованим, а призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України відповідає вимогам ст. 65 того ж КК, тобто є необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Вирок Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ТрофімцоваВ.А. - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, а касаційна скарга на зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення даної ухвали апеляційного суду.
СУДДІ:
_________________ __________________ ___________________
Лашевич В.М. Паленик І.Г. Жук О.В.