ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"13" березня 2014 р.Справа № Б-39/55-09 вх. № 1782/2-39

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю представників сторін:

пр-к АТ "ОТП Банк" - Дубровська Т.В., дор. б/н від 16.09.13р.

Ліквідатор - Хорошевська Т.В.

розглянувши заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.09.2009р.

По справі за заявою ФОП ОСОБА_3, м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 02.04.2009 р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 20.08.2013 р. припинено обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Попадюка І.В., призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Хорошевську Т.В.

До господарського суду надійшла заява ліквідатора, в якій вона, з урахуванням клопотання ліквідатора від 13.09.2014р. просить суд, визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень І-го поверху № 84- 1,84-4,84-7-:-84-9,84-11-:-84-14 в літ. "А-5", заг. пл. 99,0 кв. м. по АДРЕСА_1 від 30.09.2009 р., укладений між арбітражним керуючим ОСОБА_5, який на дату укладення даного договору виконував обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_3, та гр. ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі за № 2804., зобов'язати гр. ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) повернути до ліквідаційної маси банкрута нежитлові приміщення І-го поверху № 84-1,84-4,84-7-:-84-9,84-11-:- 84-14 в літ. "А-5", заг. пл. 99,0 кв. м. по АДРЕСА_1, а колишнього ліквідатора ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_5 повернути ліквідатору банкрута - арбітражному керуючому Хорошевській Т.В. грошові кошти в сумі 333 762,00 грн., що були сплачені за придбання нежитлових приміщень І-го поверху № 84-1,84-4,84-7-:-84-9,84-11-:-84-14 в літ. "А-5", заг. пл. 99,0 кв. м. по АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 26.11.13 р. дану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.12.13 р. господарський суд залучив до участі у справі колишнього ліквідатора ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6, зобов'язавши надати суду відзив на заяву ліквідатора.

Ухвалою суду від 17.12.13 р. господарський суд залучив до участі у справі колишнього ліквідатора ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6, зобов'язавши надати суду відзив на заяву ліквідатора.

В судове засідання 13.03.2014р. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 не з'явились, поважні причини неявки суду не представили, вимог ухвал суду від 26.11.2013р., від 17.12.2013р., від 06.02.2014р. не виконали, письмові відзиви на заяву ліквідатора не надали.

Згідно з п.3.9.2. Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарсько процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засіданні господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участи, якщо ухвалу, в який зазначено час та місце такого засідання, надіслана сторонам у відповідному порядку.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 про час та місце розгляду заяви ліквідатора були повідомлені неодноразово ухвалами суду належним чином.

Представник АТ "ОТП Банк" надав суду відзив на заяву ліквідатора про визнання угоди недійсною, в якій підтримує заяву ліквідатора, посилаючись на те, що ліквідатором арбітражним керуючим ОСОБА_5 при продажу майна банкрута не було дотримано вимоги ч.2 ст. 256 ЦК України, ст.12 Закону України "Про іпотеку", договір був укладений ліквідатором в порушення приписів ч.5 ст. 203, ст. 215, ч.2.ст.586 ЦК України. Кредитором також була надана суду довідка банку від 13.03.2014р., відповідно до якої було визначено, що грошові кошти від продажу нежитлових приміщень І-го поверху № 84-1,84-4,84-7-:-84-9,84-11-:- 84-14 в літ. "А-5", заг. пл. 99,0 кв. м. по АДРЕСА_1 отримано не було.

Розглянувши заяву ліквідатора про визнання недійсним договору, додані до заяви документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд зазначає, що з доданих до заяви ліквідатора документів та матеріалів справи вбачається, що між колишнім ліквідатором ФОП ОСОБА_3 - арбітражним керуючим ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 30.09.2010 р. був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень І-го поверху № 84-1,84-4,84-7-:-84-9,84-11-:- 84-14 в літ. "А-5", заг. пл. 99,0 кв. м. по АДРЕСА_1 (том. 3, арк. справи 92-95). За цим договором колишнім ліквідатором ОСОБА_5, що діяв на підставі Постанови господарського суду Харківської області від 02.04.2009 р. була продана гр. ОСОБА_6 вищевказана нерухомість за ціною 333762 грн., згідно протоколу аукціону від 15.09.2009р. Українська-Російська товарна біржа (том 2 арк.справи 79-80). Спірне майно знаходилось в іпотеці ПАТ "ОТП Банк" відповідно до договору іпотеки № РМ-SМЕ-702/194/2007/2 від 19.12.2007р. в забезпечення виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору № СМ-SМЕ - 02/194/2007 від 19.12.2007р. Борг за кредитним договором банкрута дорівнював 1 975 669,20 грн.

Згідно з ч.6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені засади діяльності ліквідатора, однією із яких є - сумлінно та розумно, з урахування інтересів боржника та його кредиторів виконувати свої права та обов'язки. При цьому "сумлінність" або "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розумність" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно з ст. 25 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів. Проте арбітражним керуючим ОСОБА_5 не був складений реєстр вимог кредиторів ФОП ОСОБА_3, в зв'язку з чим у арбітражного керуючого ОСОБА_5 відсутні взагалі правові підстави для реалізації майна банкрута.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784-ХІ (далі - Закон) ліквідатор зобов'язаний здійснити оцінку виявленого майна у порядку встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та у відповідності до ст. 30 цього Закону здійснює продаж виявленого майна (рухомого або нерухомого) на відкритих торгах.

Згідно з ч.7, 8 ст. 30 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор зобов'язаний при проведення ліквідаційної процедури використовувати один рахунок в банківський установі, з якого здійснюються виплати кредиторам… У відповідності до ч.7 ст. 48 Закону про банкрутство кошти отримані від продажу майна громадянина- підприємця вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або нотаріуса. Проте колишнім ліквідатором ОСОБА_5 грошові кошти від продажу майна банкрута по договору купівлі - продажу від 30.09.2009 р. не були зараховані на р/р в установі банку або внесені на депозит нотаріуса, що є порушенням норм ст.ст. 30, 48 Закону про банкрутство та ч1. ст.26 Закону про банкрутство, відповідно до якої майно банкрута, що є предметом застави, використовується виключно для задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до норм ст.ст. 17, 25 Закону про банкрутство ліквідатор має право подати до господарського суду заяву про визнання недійсним угод, що укладені боржником, відповідно до цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України підставою визнання правочину недійсним є невідповідність змісту правочину нормам вказаного кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом, продаж вищевказаної двокімнатної квартири, що була в іпотеці у банку, було здійснено за спірною угодою в порушення норм ст. 12 Закону України "Про іпотеку" в редакції від 05.06.2003р. - без погодження іпотекодержателя - Банку. Так, норми ч. 3 вказаної статті містять пряму вказівку на правовий наслідок укладення угоди з відчуження переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя - правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Арбітражний керуючий ОСОБА_5 в силу того, що на момент укладення спірної угоди був призначений ліквідатором боржника, відповідно до норм ст.ст. 25, 30, 48,49 Закону про банкрутство при укладенні спірної угоди діяв від імені підприємця-фізичної особи, як іпотекодавця. Отже, відчуження нерухомого майна за спірною угодою відбулось саме іпотекодавцем без згоди ПАТ "ОТП Банк", як іпотекодержателя.

Такої ж правової позиції дотримується ВГСУ у справах № 5023/9719/11 та Б-24/163-09.

Враховуючи порушення ліквідатором норм ст.ст. 22-32, 47-49 Закону про банкрутство, ст.12 Закону України "Про іпотеку" і той факт, що колишнім ліквідатором ФОП ОСОБА_3 арбітражним керуючим ОСОБА_5 за укладеним договором купівлі-продажу квартири від 30.09.2009р. було завдано збитки заставному кредитору (грошові кошти не були отримані банком на суму 333 762 грн) такий договір підлягає визнанню недійсним.

Згідно з ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тобто, гр. ОСОБА_6 зобов'язаний повернути майно, що було предметом договору купівлі - продажу від 30.09.2009р.,а саме: нежитлові приміщення І-го поверху № 84-1,84-4,84-7-:-84-9,84-11-:- 84-14 в літ. "А-5", заг. пл. 99,0 кв. м. по АДРЕСА_1, до ліквідаційної (конкурсної) маси банкрута, а ліквідатору ФОП ОСОБА_3 арбітражному керуючому Хорошевської Т.В. необхідно повернути грошові кошти гр. ОСОБА_6, що були сплачені останнім за придбання цього майна у сумі 333 762 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 25, ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.12 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30.09.2009р. нежитлових приміщень І-го поверху № 84-1,84-4,84-7-:-84-9,84-11-:- 84-14 в літ. "А-5", заг. пл. 99,0 кв. м. по АДРЕСА_1, що був укладений між арбітражним керуючим ОСОБА_5, ідентифік. код НОМЕР_2 та гр. ОСОБА_6, ідентифік. код НОМЕР_2.

2. Зобов'язати гр. ОСОБА_6 повернути нежитлові приміщення І-го поверху № 84-1,84-4,84-7-:-84-9,84-11-:- 84-14 в літ. "А-5", заг. пл. 99,0 кв. м. по АДРЕСА_1 до конкурсної (ліквідаційної) маси банкрута, а ліквідатору ФОП ОСОБА_3 арбітражному керуючому Хорошевської Т.В. повернути грошові кошти, гр. ОСОБА_6 , що були сплачені за придбання цього майна у розмірі 333 762 грн.

3. Ухвалу направити ліквідатору, гр. ОСОБА_6, ОСОБА_5, заставному кредитору.

Суддя Міньковський С.В.