Гагарінський районний суд м.Севастополя

1 інстанція

Єд. ун. № 763/1679/13

Пр. № 2/763/197/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого-судді Лугвіщик А.М.

при секретарі Гуменюк К.П.,

за участі позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансу у розмірі 8 190 грн. та судові витрати у розмірі 232, 40 грн., а всього - 8 422 грн. 40 коп., мотивуючи тим, що 28.11.2012 року між сторонами в усній формі був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1, належній відповідачу. В забезпечення цього договору вона передала відповідачу 1 000 доларів США в якості авансу відповідно до вимог ч.2 ст. 570 ЦК України. Основний договір домовились укласти до 15.01.2013 року. Однак, в порушення умов договору відповідач продала вказану квартиру іншій особі. На її прохання повернути аванс не реагує.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просила задовольнити.

Відповідач з позовом не згідна і пояснила суду, що дійсно між сторонами була домовленість щодо оформлення купівлі-продажу квартири. Строки оформлення неодноразово продовжувались у зв»язку з необхідністю отримання позивачем грошей від продажу квартири в м. Дніпропетровську. В подальшому домовились щодо продажу квартири на 26.12.2012 року, однак позивач до нотаріуса не підійшла, телефонну трубку не піднімала, і 28.12.2012 року відповідач продала квартиру іншій особі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 28.11.2012 року між сторонами у справі був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, згідно якому відповідач зобов»язалась продати належну їй квартиру АДРЕСА_1, позивач у якості авансу сплатила відповідачу 1 000 доларів США, в підтвердження чого надала до суду розписку відповідача ОСОБА_2 від 28.11.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 635 ЦК України попередніми є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти основний договір на умовах, встановлених попереднім договором. За допомогою укладення попереднього договору сторони погоджують всі істотні умови основного договору, а сам попередній договір служить гарантією подальшої співпраці.

Згідно розписки зазначено, що дана сума сплачена як «завдаток», «в рахунок майбутньої оплати за продаж квартири».

Згідно із частинами 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Однак, у даному випадку сплачена позивачем грошова сума не буде являтись завдатком. Так, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце тільки за наявності зобов'язання, яке повинно виникати на підставі договорів.

У ході судового слідства, судом не встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, тому вона буде вважатись авансом ( ч.2 ст. 570 ЦК України).

На відміну від завдатку, аванс є лише способом платежу, який не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу кредитора не можуть зобов'язати до повернення авансу в подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.

Отже, якщо у разі порушення умов попереднього договору основний договір так і не був укладений, передана покупцем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.

У данному випадку строк оформлення основного договору купівлі-продажу у письмовій формі сторонами не зазначений. При цьому, у ході судового слідства відповідач пояснила, що документи на оформлення квартири були готові тільки 24.12.2012 року, а продаж квартири був здійснений іншій особі вже 28.12.2012 року.

Оскільки договір купівлі-продажу квартири, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 грошова сума в розмірі 1 000 доларів США ( в еквіваленті 8 190 грн.) є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору (+ касове обслуговування) у розмірі 232 грн. 40 коп.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 8 422 грн. 40 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. 57, 60, 81, 88, 179, 213-218, 292-295 ЦПК України, ст. 570 ЦК України, суд

Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу у розмірі 8 190 грн. та судові витрати по оплаті судового збору ( з врахуванням комісії банку ) у розмірі 232 грн. 40 коп., а всього - 8 422 грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржено в Севастопольський апеляційний суд через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. У разі постановлення рішення у вісутність особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено власноручно в єдиному екземплярі.

Головуючий-суддя: