№ справа:101/4779/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шустова Ірина Петрівна

№ провадження:11-кп/190/158/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Опанасюк О. Д.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О.,

Суддів -Опанасюка О.Д., Куртлушаєва І.Д.,

при секретарі -Павленко М.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 101/4779/13-к за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Алуштинського міського суду АРК від 09 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рибаче м. Алушта, АРК, громадянина України, розлученого, зі слів, на утриманні маючого дитину 2002 року народження, з неповнотою середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 1)13.12.2012 року за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки,

визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Алуштинського міського суду АРК від 13.12.2012 року - у вигляді 6 років позбавлення волі.

Стягнуто в дохід держави судові витрати у суму 489, 44 гривень з ОСОБА_6

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

за участю прокурора - Бородіної І.Т.,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7,

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити виправдувальний вирок за ч. 2 ст. 309 КК України.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що знайдений рюкзак не був його власністю та він не міг знати, що в ньому знаходиться. Крім того, обвинувачений вкотре звертає увагу, що знайдений наркотичний засіб він добровільно видав співробітникам міліції, ще до початку обшуку, пояснивши співробітниками міліції звідки в нього він з'явився.

Також вказує, що під час проведення обшуку наполягав на запрошенні інших понятих, з його боку, які змогли підтвердити його добровільну видачу наркотичного засобу, однак співробітниками міліції його було необгрунтовано-відмовлено, та допиті його у якості свідка і зазначає, що з боку співробітників СБНОН на нього було застосовано моральний тиск без надання захисту та консультації адвоката, оскільки йому не було роз'яснено його право на захист та можливість запросити адвоката.

На думку апелянта свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були співробітники СБНОН також надали суду неправдиві показання. Апелянт вважає, що мала місце провокація з боку працівників міліції.

У частині призначеного покарання, просить врахувати, що має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_10, заборгованостей по аліментам не має.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений просив вирок суду скасувати і виправдати його, та його захисник обвинуваченого-адвокат ОСОБА_7, який підтримав доводи апеляційної скарги обвинуваченого, прокурора заперечував проти задоволення апеляційним вимог обвинуваченого і просив вирок суду залишити без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_6, повторно, маючи умисел на незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, 16.08.2013 року, знайшов у кущах, напроти місця проживання - земельної ділянки АДРЕСА_2, рюкзак кольору «хакі» з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, після чого приніс його додому у підвальне приміщення.

17.08.2013 року, о 14 годині 15 хвилин, при проведенні обшуку робітниками міліції, вказаний рюкзак з речовиною рослинного походження, яка згідно з висновком експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною) масою 475, 0 г. перерахунку на суху речовину, був виявлений та вилучений.

Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, виходячи при цьому з наступних мотивів.

Висновок про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України ґрунтується на висновках, викладених у вироку, які суд першої інстанції обґрунтував сукупністю безпосередньо розглянутих у судовому засіданні доказів, які з додержанням установленого кримінальним процесуальним законом порядку дослідив та належно оцінив.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого спростовуються зібраними у провадженні доказами.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 показали, що працюючи оперуповноваженими СБНОН, проводили обшук домоволодіння, що займав ОСОБА_6, на початку літа ними була отримана оперативна інформація про те, що ОСОБА_6 незаконно зберігає в себе за місцем проживання біля 2 кг марихуани, оскільки у той час було велике навантаження, вони проведення оперативно-розшукових дій відклали. Проте у серпні 2013 року отримали дозвіл слідчого судді на проведення обшуку, який і був ними через деякий час проведений. Коли прийшли з обшуком, запропонували ОСОБА_6 видати предмети, які той незаконно зберігав. ОСОБА_6 добровільно нічого не видав. Вони оглянули перший поверх, потім підвал, в якому знайшли рюкзак з марихуаною відповідно до висновку експертизи, яка була проведена у кримінальному провадженні. Під час опитування ОСОБА_6 його ознайомили з правами, окремо з правом на захист. Всі оперативно - розшукові дії були проведені в присутності понятих.

При цьому свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили суду, що їх присутності як понятих, працівниками міліції проводилися слідчі дії по проведенню огляду місця події, у тому числі при виявленні та вилученні у обвинуваченого в підвалі рюкзака з «травою», а також зазначили, що вилучене співробітники міліції - описали, опечатали, склали необхідні документи.

Зазначені пояснення названих свідків взаємоув'язуються з протоколом обшуку з фототаблицею від 17 серпня 2013 року в ході проведення якого, в підвальному приміщенні на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, був вилучений тряпчоний рюкзак, захисного кольору з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору зі специфічним запахом, яке було належним чином запаковано (а. п. 38-41), яке перекладено і запечатане у два поліетиленові пакети.

При цьому, заяви про неправомірні дії працівників міліції від присутніх при проведенні обшуку та допиті обвинуваченого не надходили (а. п. 30).

Дані в протоколі обшуку і показання зазначених у вироку свідків відповідають протоколу огляду речових доказів слідчим, який оглянув два вилучених в домі обвинуваченого пакети, і висновку експерта від 20 серпня 2013 року № 1/1580, який досліджував 2 об'єкти вилучених в домі ОСОБА_6: один з яких є особливо небезпечний засіб - канабіс (марихуаною), масою 475 гр. у перерахунку на суху речовину і який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, а другий - речовиною рослинного походження сіро - жовтого кольору, масою 405 гр., який наркотичним засобом не являється (а.с. 38-42).

Колегія суддів зазначає, що апеляційні доводи обвинуваченого ідентичні тим доводам, що були предметом перевірки судом першої інстанції у ході судового слідства, що належним чином спростовані у вироку.

Так, судом першої інстанції було належним чином опитано свідків, що приймали участь у обшуку домоволодіння, а саме, у частині добровільної видачі наркотичної речовини обвинуваченим, однак вказані доводи обвинуваченого не знайшли свого об'єктивного підтвердження.

У ході судового розгляду, судом першої інстанції були перевірені доводи обвинуваченого у частині належності знайденого майна відпочиваючим, які проживали у нього тиждень та виїхала на передодні знайдення рюкзаку з марихуаною, однак вони також не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що обвинувачений сховав рюкзак з марихуаною в підвал дому, а на вимогу працівників міліції про її видачу, відповів, що наркотичних засобів не має (згідно протоколу обшуку від 17 серпня 2013 року), що свідчить про стійку направленість ОСОБА_6 на скоєння зазначеного у вироку злочину.

Посилання обвинуваченого на бажання здати рюкзак з марихуаною дільничному інспектору, спростовується показаннями свідка ОСОБА_13 (запрошеного стороною захисту), який не підтвердив в суді першої інстанції бажання ОСОБА_6 здати в міліцію наркотичний засіб - марихуану.

Отже, сукупністю приведених у вироку доказів спростовуються наведені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи про недоведеність його вини у кримінальному правопорушенні, за яке він був засуджений.

Не встановлено колегією суддів, й істотних порушень кримінального процесуального закону, які б призводили до скасування вироку під час досудового розслідування та судового розгляду.

Доводи обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що його допит у якості свідка від 17 серпня 2013 року, був проведений співробітниками СБНОН без надання йому захисту та консультації адвоката, колегія суддів визнає неспроможними з огляду на таке.

Як вбачається з протоколу допиту свідка від 17 серпня 2013 року обвинувачений від правової допомоги відмовився (а. п. 30 - 31).

Колегія суддів враховує і те, що під час судового розгляду обвинувачений та його захисник не заперечували проти закінчення судового розгляду і не заявляли будь-яких клопотань щодо дослідження інших доказів на обґрунтування своїх доводів, як це передбачено ст. 363 КПК України, а також не заявляли стосовно морального тиску з боку співробітників СБНОН.

Таким чином, на підставі оцінки й аналізу наведених у вироку доказів, які повно і всебічно перевірялися в судовому засіданні, суд обґрунтовано визнав винним обвинуваченого в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненому повторно і правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України.

Міру покарання за ч. 2 ст. 309 КК України обвинуваченому, також призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, а тому підстав вважати, що призначене покарання не відповідає ступені тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, не має. Суд першої інстанції правильно не знайшов як пом'якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин, врахував тяжкість вчиненого правопорушення відповідно до ст. 12 КК України - середньої тяжкості, факт не перебування обвинуваченого на обліку лікаря нарколога та психіатра (а. п. 58, 59), особу обвинуваченого: те, що він раніше судимий (а. п. 57, 61), посередню характеристику за місцем проживання.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, про наявність в обвинуваченого на утриманні малолітньої дитини, а також сплата ним аліментів на утримання жодними доказами по справі не підтверджено, тому колегія суддів позбавлена врахувати їх у якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Покарання на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, призначено обвинуваченому відповідно до положень загальної частини КК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Алуштинського міського суду АРК від 09 грудня 2013 року відносно ОСОБА_6, залишити - без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І:

Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Куртлушаєв І.Д.