ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.12.2006 року Справа № 1/614
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Іноземцевої Л.В.
суддів Лазненко Л.Л.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 27.11.2006
при секретарі Мартинцевій Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача – Булатов В.А., дов. № 44 від 03.01.2006, начальник
юридичного відділу; Картатих Ю.О., дов. № 427 від
11.12.2006, інженер 1-ї категорії відділу збуту електричної
енергії;
від відповідача – Спіріхіна Л.В., дов. № 1859 від 27.11.2006, представник по
довіреності; Ковалевська І.Д., дов. № 146 від 27.11.2006,
представник по довіреності; Муратова О.О., дов. № 146 від
11.12.2006, представник по довіреності;
Представник Військової прокуратури Луганського гарнізону –не прибув
У судовому засідання відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву з 11.12.2006 на 18.12.2006.
Розглянув
апеляційне подання Військового прокурора Луганського гарнізону
в інтересах держави в особі Будинкоуправління № 1
Луганської квартирно - експлуатаційної частини
району, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 05.05.2006
у справі № 1/614 (суддя Зюбанова Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об’єднання” в особі
Луганської філії ТОВ „Луганське енергетичне
об’єднання”, м.Луганськ
до Будинкоуправління № 1 Луганської квартирно -
експлуатаційної частини району, м.Луганськ
про стягнення 1115149 грн. 49 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.05.2006 у справі № 1/614 (суддя Зюбанова Н.М.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” в особі Луганської філії до Будинкоуправління № 1 Луганської квартирно - експлуатаційної частини району: стягнуто з відповідача на користь позивача 928371 грн. 92 коп. - боргу, 30439 грн. 06 коп. - пені, 30725 грн. 06 коп. - відсотків річних, 120444 грн. 68 коп. - інфляційних нарахувань з підстав несвоєчасного проведення розрахунків за спожиту активну електроенергію і судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог з посиланням на статтю 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту невиконання відповідачем умов договору по сплаті заборгованості за спожиту електроенергію. Обсяг спожитої електроенергії підтверджено відповідними звітами, підписаними належним чином керівником відповідача.
Відмовляючи частково у задоволенні позовних вимог суд зазначив, що 23831 грн. 23 коп. сплачені безпосередньо власниками квартир –споживачами, з якими позивачем укладені договори і відкриті особові рахунки, отже ця сума заявлена необґрунтовано, 1100 грн. 00 коп. перераховано відповідачем до звернення позивача до суду, а 1000 грн. 00 коп. перераховано відповідачем після подачі позову, що є підставою для припинення провадження по пункту 1-1 статті 80 ГПК України в цій частині вимог.
01.11.2006 Луганським апеляційним господарським судом на підставі постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2006 за поданням Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Будинкоуправління № 1 Луганської квартирно-експлуатаційної частини району порушено апеляційне провадження про перегляд рішення господарського суду від 05.05.2006 у справі № 1/614.
Військовий прокурор Луганського гарнізону у якості підстави для скасування рішення господарського суду посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і порушення судом норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
На обґрунтування доводів апеляційного подання прокурор зазначив наступне.
Судом не прийнято до уваги, що відповідно договору № 3045 від 11.03.2003 „Про користування електричною енергією”, укладеного між Будинкоуправлінням № 1 Луганської квартирно-експлуатаційної частини району м.Луганська та Луганською філією Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, та до датку № 6, який є його невід'ємною частиною та представляє собою акт розме жування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідаль ності сторін, підстанція „Гостра Могила” знаходиться на балансі Луганської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, при цьому межа відповідальності за стан та обслуговування електроме реж та установок договором не встановлена.
Відповідно до пункту 3.1 договору, розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюється споживачем згідно з показника ми розрахункових приладів обліку на підстанції „Гостра Могила”.
Тобто відповідач самостійно обліковувати реально спожиту електроенергію не мав можли вості, оскільки вказаним договором та додатком № 6 до нього це питання було не вирішено. Неодноразово Комендантська дільниця № 1 Квартирно –експлуатаційного відділу м. Луганська зверталась до Луганської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” та в письмових поясненнях вказувала, що не має доступу до підстанції „Гостра Могила” для зняття обміру спожитої електроене ргії, в зв'язку з чим вимушена була складати звіти за спожиту електроенергію за інформацією 3-х осіб, тобто субспоживачів.
Крім того, рішенням господарського суду Луганської області від 7.07.2005 трансформаторні підстанції, кабельні та повітряні електричні лінії колишнього військового містечка № 4 (м. Луганськ, вул. Гостра Могила) визнано переданими до комунальної власності територіальної громади м. Луган ська.
В порушення статті 65 Господарського процесуального кодексу України судом винесено рішення про стягнення з відповідача, тобто Будинкоуправління № 1 Луганської квартирно-експлуатаційної частини району, яке має
розрахунковий рахунок № 2600730180093, заборгованості за спожиту електроенергію, хоча фактично вказана організація не існує, оскільки перейменована в Комендантську дільницю № 1 Квартирно - експлуатаційного відділу м. Луганську та має інший розрахунковий рахунок –2600430480093.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” (ТОВ „ЛЄО”) –позивач у справі вважає доводи апеляційного подання необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційне подання без задоволення.
Заслухавши доводи апеляційного подання прокурора, доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
в с т а н о в и в :
11.03.2003 між ТОВ „ЛЕО” в особі Луганської філії та Будинкоуправлінням № 1 Луганської КЕЧ району було укладено договір № 3045, у редакції додаткової угоди від 11.03.2003, за умовами якого, „енергопостачальник” прийняв на себе зобов’язання відпускати електроенергію, а „споживач” –вносити відповідну плату у п’ятиденний термін з дня отримання від позивача платіжних документів (а.с.10-15, т.І).
Для визначення величини спожитої електроенергії споживач щомісячно зобов’язаний знімати показання розрахункових електролічильників, електролічильників субспоживачів, оформляти результати відповідно до додатку № 7 договору і направляти уповноваженого представника для подання звіту про використану електроенергію і отримання платіжних вимог-доручень для здійснення кінцевого розрахунку (п. 2.2.2 договору).
В додатках до договору сторони узгодили обсяги споживання електроенергії споживачем, рівень надійності електропостачання на межі балансової належності, відомості про розрахункові засоби обліку електроенергії, перелік об’єктів, що живляться від мереж енергопостачання, дані про відпуск електроенергії субспоживачем, що підключені до електричних мереж споживача, склали акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (а.с. 64-114, т. ІІ).
За прострочення оплати спожитої електроенергії договором передбачена відповідальність у вигляді пені (п. 4.5 договору).
Відповідно до пункту 5.13 договір укладається на строк до 31.12.2003, набирає чинності з 11.03.2003 та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не будь заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Договір прийнятий сторонами до виконання, позивач здійснював постачання електричної енергії, відповідач складав звіти спожитої електроенергії і частково розрахувався. При цьому майновий комплекс військового містечка № 4 м. Луганська за винятком майна зовнішніх мереж електропостачання та транспортних підстанцій з 24.04.2003 був переданий у власність територіальної громади м. Луганська, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі (а.с. 116-120, т. ІІ).
07.07.2005 рішенням господарського суду Луганської області у справі № 18/200пн, залишеним без змін постановою від 05.09.2005 апеляційного господарського суду, задоволений позов військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Луганської квартирно-експлуатаційної частини району південного оперативного командування Міністерства оборони України до Луганської міської ради, суд визнав переданими до комунальної власності територіальної громади м. Луганська державне майно –зовнішні мережі електропостачання та трансформаторні підстанції колишнього військового містечка № 4 м. Луганська згідно наведеного переліку (а.с. 149-150, т. І, 1-10, т. ІІ).
11.07.2005 позивачем і відповідачем проведена виробнича нарада щодо прийнятого відомчого житла ДУ № 1 Луганської КЕЧ району та проведення роботи по відкриттю особових рахунків безпосередньо громадянам і прийомки електролічильників (а.с. 128-129, т. І).
За період з 01.07.2005 по 01.11.2005 Луганською філією ТОВ „ЛЕО” відкрито 665 особових рахунків, укладено 467 договорів з громадянами - мешканцями житлового фонду. За інформацією позивача кількість спожитої електроенергії по прийнятим квартирам становить 157614 кВт/ч (а.с. 132, т. ІІ).
09.12.2005 позивачем поданий позов у господарський суд Луганської області до Домоуправління № 1 Луганської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 954303 грн. 15 коп. заборгованості, 25003 грн. 72 коп. –3% річних, 87197 грн. 18 коп. інфляційних нарахувань та 48645 грн. 44 коп. пені у зв’язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за спожиту на підставі договору № 3045 електроенергію за період з лютого 2004 року по жовтень 2005 року (а.с. 2-4, т. І).
На обґрунтування позовних вимог позивачем подані звіти відповідача про використану електроенергію за період з лютого 2004 року по жовтень 2005 року, рахунки за цей період, пред’явлені до оплати і не оплачені відповідачем.
Рішенням господарського суду від 05.05.2006 позов задоволено частково з підстав викладених вище.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне подання прокурора не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Договір на постачання електроенергії № 3045 був укладений сторонами під час дії ЦК УРСР 1963 року, правовідносини за договорами продовжували існувати після набрання чинності ЦК України 2003 року, а тому відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України судом при вирішенні спору застосовуються правила цього кодексу.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено факт договірних відносин на постачання електроенергії між сторонами у справі.
Договір № 3045 не припиняв своєї дії і в установленому порядку не розірваний, позивач постачав електроенергію, а відповідач складаючи звіти за відповідною формою підтверджував її споживання.
Доводи відповідача щодо розірвання договору не знайшли свого підтвердження. Лист від 06.12.04 за № 112, на який посилається відповідач в підтвердження своїх доводів, не свідчить про розірвання договору відповідно до пункту 5.13 договору, оскільки по-перше, відсутні докази надіслання цього листа позивачу, по-друге, відповідач не дотримався встановленого договором строку на подачу заяви про відмову від договору.
Доводи апеляційного подання щодо неможливості здійснення відповідачем обліку спожитої електроенергії спростовуються матеріалами справи, які містять, як правомірно зазначив суд першої інстанції, звіти про використану електроенергію, що підписані належним чином керівником відповідача Спіріхіною Л.В. Розрахунки за обсяги електроенергії, вказані у звітах відповідач не провів. Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення заборгованості відповідно до умов договору.
Рішення господарського суду від 07.07.2005 у справі № 18/200пн набрало законної сили з 05.09.2005, ТОВ „ЛЕО” і Будинкоуправління № 1 КЕЧ району узгодили строки відкриття особових рахунків мешканцям будинків, про що склали протоколи, при цьому договір № 3045 не розірвали. При вирішенні спору суд першої інстанції частково відмовив у задоволенні позову на суму 23831 грн. 23 коп. – вартість спожитої електроенергії мешканцями з якими укладено договір, тобто суд дав належну оцінку цим обставинам.
Не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження і доводи апеляційного подання прокурора щодо порушення судом норм процесуального права, а саме, як зазначив прокурор, суд не з’ясував правовий статус відповідача.
В матеріалах справи знаходяться документи, подані відповідачем, якими спростовуються ці доводи прокурора (а.с. 114-118, т. І). Доказів реорганізації або зміни своєї назви відповідач не подав. Суд апеляційної інстанції відкладав розгляд апеляційного подання і оголошував перерву в судовому засіданні для подачі доказів на підтвердження цих доводів. Проте ніяких документів з цього приводу суду не подано.
Враховуючи вищевикладене, вимоги апеляційного подання не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Результати апеляційного провадження у справі № 1/614 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд,
постановив:
Апеляційне подання Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Будинкоуправління № 1 Луганської квартирно - експлуатаційної частини району, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2006 у справі № 1/614 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2006 у справі № 1/614 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 25.12.2006.
Головуючий суддя Іноземцева Л.В.
Суддя Лазненко Л.Л.
Суддя Перлов Д.Ю.