ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2006 р. | № 35/28 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. –головуючого, |
Ковтонюк Л.В., |
Чабана В.В., |
розглянувши у відкритому засіданні матеріали |
касаційної скарги | Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, м. Запоріжжя |
на | рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 |
у справі | № 35/28 |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” |
до | Корпорації Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп”, м. Дніпропетровськ |
за участю: | Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ |
про | стягнення 1 851 147 грн. 54 коп. |
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явилися;
від відповідача –Анастасіаді С.Г.;
від третьої особи –Тютюнник С.В.
УСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго” у грудні 2005 року звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Корпорації Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” 1 851 147 грн. 54 коп. заборгованості за договорами поруки, відповідно до яких відповідач зобов’язався перед кредитором позивача —Дочірньою компанією “Торговий дім “Газ України”, правонаступником якої є Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, сплатити відповідно до договору № 10-239 від 06.04.1999 борг за поставлений природний газ, проте зобов’язання відповідачем виконано частково, тому виникла спірна заборгованість.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 (суддя Широбокова Л.П.), у задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним (боржником) свого обов’язку, а не перед боржником; окрім того є рішення суду, що набуло законної сили, згідно якого з боржника на користь кредитора стягнуто залишок боргу.
У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго” просило рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, покликаючись на те, що форма та зміст рішення не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для його скасування; особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність при наявності вини, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання, тому зважаючи на те, що у договорах поруки передбачено, що вони діють до повного виконання поручителем своїх зобов’язань, відтак вимоги позивача за спірним договором поруки законні.
Заслухавши представника позивача, та проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі, у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необгрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що між Відкритим акціонерним товариством “Дніпроенерго” (боржник), Корпорацією Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп” (поручитель), Дочірньою компанією “Торговий дім “Газ України” (кредитор) укладено договори поруки № 512/99 від 21.12.1999 та № 28/2000 від 21.01.2000, згідно яких відповідач (поручитель) поручився перед третьою особою у справі (кредитор), правонаступником якого є Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, відповідати за належне виконання позивачем (боржник) зобов’язань по сплаті частини заборгованості за договором від 06.04.1999 № 10-239 на постачання природного газу, який укладено між кредитором та боржником, на суму 5 250 000 грн.
Також судом зазначено, що учасниками судового процесу оригінали договорів поруки суду не надано.
Відповідно до статей 192, 193 Цивільного кодексу УРСР в разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки, а поручитель, який виконав зобов’язання, набуває всіх прав кредитора по цьому зобов’язанню. Тобто з вимогою про стягнення заборгованості може звертатися кредитор або поручитель, який виконав зобов’язання замість боржника, а звернення з вимогою боржника до поручителя законодавством не передбачено.
Водночас, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання (стаття 194 Цивільного кодексу УРСР), тому, зважаючи на ухвалення господарським судом Запорізької області рішення від 13.03.2003 у справі №7/24/03, яким стягнуто з боржника на користь кредитора решту боргу, кредитор використав своє право вимоги виконання зобов’язання шляхом пред’явлення позову саме до боржника, відтак касаційна інстанція погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо того, що зобов’язання за договорами поруки припинено.
Крім того, статтею 191 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що за договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов’язання в повному обсязі або в частині. При цьому, порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.
Зважаючи на викладене, жодна правова норма чинного законодавства України не передбачає зобов’язання поручителя перед боржником. Також відсутні докази у матеріалах справи, які б давали можливість дійти антологічного висновку.
Посилання скаржника на те, що судом порушено норми процесуального права безпідставні, оскільки рішення має вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, зміст яких відповідає приписам статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги правильність встановлення фактичних обставин справи, їх юридичної оцінки, правильність застосування норм матеріального права та відсутність процесуальних порушень при ухваленні рішень, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі № 35/28 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” –без задоволення.
Головуючий суддя | В.Я. Карабань |
Суддя | Л.В. Ковтонюк |
Суддя | В.В. Чабан |