11/775/2853/2013

1-122/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р.В.

суддів Мозговенка В.В., Артамонова О.О.

за участю прокурора Саєнка М.М.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 на вирок Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2013 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця пос. Октябрський, Усть Большерецького району Камчатської області Російської Федерації, громадянина України, не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

засуджено за ч.1 ст. 121 КК України до п'яти років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком три роки), з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про речові докази.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що 19 липня 2009 року, приблизно о 09 годині 05 хвилин, повертаючись з риболовлі на автомобілі «Мерседес-Бенс», державний номер НОМЕР_1, що йому належить, рухаючись по ґрунтовій дорозі уздовж водойму в с.Костянтинівка Мар'їнського району Донецької області, на шляху свого руху він побачив автомобіль марки ВАЗ - 21093, державний номер НОМЕР_2, який на його думку, перешкоджав руху його автомобілю. Зупинивши своє авто, ОСОБА_2 вийшов з нього і встановив водія вказаного автомобіля, яким виявився раніше йому не знайомий ОСОБА_3, вступив з ним у словесну сварку. У результаті сварки на грунті раптово виниклих неприязних стосунків у ОСОБА_2 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3. З цією метою, приблизно о 10.00 годині, ОСОБА_2 дістав з багажника автомобіля, що йому належить, не встановлений предмет, і діючи умисно, наніс ним удар в область голови ОСОБА_3, після чого з місця вчинення злочину зник.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були заподіянні : відкрита середньо-важка черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку 1 ступеня, відкритим утисненим оскольчатим переломом лівої тім'яної кістки, забитою раною лівої тім'яної області, що є тяжкими тілесними ушкодженнями.

В апеляціях:

Прокурор, який приймав учать у розгляді справи судом першої інстанції, з врахуванням внесених до апеляції змін, не оспорюючи доведеності вини і кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону. Вказує, що суд однобічно та неповно дослідив докази у справі, не дав ніякої оцінки доказам, які вказують про застосування з боку потерпілого насильства до засудженого, що впливає на правильність встановлення фактичних обставин злочину та призначення покарання останньому.

Потерпілий, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи, доведеності вини і кваліфікації дій засудженого, просить за змістом вирок суду першої інстанції скасувати, постановити новий, яким призначити засудженому більш суворе покарання, стягнути з засудженого 160 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Посилається на те, що судом першої інстанції не було належним чином взято до уваги обставин злочину, його наслідки для здоров'я та життя потерпілого, а тому засудженому було безпідставно призначене покарання, яке, на його думку є м'яким, та зменшено розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню.

Засуджений просить вирок суду першої інстанції скасувати, перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.121 КК України на ст.124 КК України. Посилається на те, що висновки суду у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, та судом неправильно застосований кримінальний закон. Суд неповно та однобічно дослідив докази у справі, взяв до уваги лише докази, які свідчили не на його користь, не надав ніякої оцінки тим обставинам, що потерпілий першим застосував до нього насильство, а він був змушений оборонятися від нього, та саме з цих підстав завдав останньому удару по голові, оскільки мав реальні підстави побоюватися за своє здоров'я.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції державного обвинувача, та вважав апеляції засудженого та потерпілого такими, що підлягають частковому задоволенню, пояснення засудженого та його захисника на підтримання апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що усі апеляції підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до правових позицій, викладених в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 (з подальшими змінами) «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вирок, постановлений іменем України, є вайжливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючи вимог ст.ст.321-339 КПК України.

В силу ст.323 КПК України (1960 року) вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.334 КПК України (1960 року) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у випадках визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.

Вказані обставини в свою чергу, згідно ст.64 КПК України (1960 року), підлягають доказуванню в кримінальній справі на усіх її стадіях, в тому числі й при її розгляді в суді.

Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних судженнях, які виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Однак, як видно з вироку, при розгляді даної справи місцевий суд в повній мірі вказаних вимог закону не виконав, а тому постановлений ним вирок в повному обсязі не можна визнати законним та обгрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та вироку, засуджений ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так й в ході судового розгляду незмінно та послідовно вказував на ті обставини, що саме потерпілий ОСОБА_3 спровокував конфлікт та сварку, першим завдав йому удар коліном в пах, а потім вдарив головою у обличчя, тому він був змушений захищатися та вдарив останнього домкратом, який знаходився у багажнику його автомобіля. Зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а у засудженого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження, які, відповідно до ряду судово-медичних експертиз могли утворитися саме у час та за обставин, зазначених ОСОБА_2

Однак судом взагалі не було надано цим обставинам та доказам ніякої оцінки, вони судом не підтверджені та не спростовані, таким чином, не можна вважати, що фактичні обставини злочину були встановлені в повному обсязі, що свідчить про допущені з боку суду однобічність та неповноту.

Судом першої інстанції не встановлено, чи було з боку потерпілого таке насильство, а якщо було, чи знаходився він у стані оборони, була вона необхідна чи уявна, чи був цей захист адекватним посяганню.

Таким чином, висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності, які суд, в порушення вказаних вимог процесуального закону, не усунув та належним чином не мотивував свій висновок в оцінці вказаних доказів, в зв'язку з чим висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є передчасним.

За таких обставин колегія суддів позбавлена можливості перевірити доводи апеляції засудженого про правильність кваліфікації його дій, а також доводи апеляції потерпілого про правильність призначеного покарання та вирішення позову в частині відшкодування моральної шкоди, так як вирішення зазначених питань залежить також від встановлення судом правомірності дій й потерпілого.

Вказані невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, могли вплинути на встановлення винуватості засудженого, правильне застосування кримінального закону, призначення покарання та вирішення цивільного позову, перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований та справедливий вирок, а тому доводи в апеляціях в цій частині є слушними.

За таких обставин, відповідно до ст.ст.367-370 КПК України (1960 року), вирок суду першої інстанції не може бути визнаний законним, він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно усунути вказані суперечності та порушення кримінально-процесуального закону, прийняти законне та обгрунтоване рішення по справі, перевірити інші доводи, викладені в апеляціях.

Разом з тим, колегія суддів вважає, якщо при новому розгляді справи кваліфікація дій ОСОБА_2 залишиться попередньою та при встановленні віктимної поведінки потерпілого, покарання, призначене за даним вироком з застосуванням ст.75 КК України є таким, що відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366,367,374 КПК України (1960 року), п.15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Судді: