11/775/2785/2013

1-57/2011

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р. В.

суддів Огурецького В.П., Смірнової В.В.

за участю прокурора Сухаревої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підсудного ОСОБА_1 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2013 року, якою кримінальну справу щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Часов-Яр Донецької області, громадянина України, не судимого, працюючого заступником голови правління ВАТ «Племзавод ім. Калініна» Артемівського району Донецької області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого за ч.1 ст. 367 КК України, повернуто Краматорському міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері на додаткове розслідування,-

ВСТАНОВИЛА:

Підсудний ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він, відповідно до наказу № 20-к від 9 лютого 2001 року, прийнятий у відкрите акціонерне товариство «Племзавод ім. Калініна» на посаду заступника голови правління з виробництва, службові повноваження якого визначені Статутом ВАТ«Племзавод ім. Калініна», будучи посадовою особою, так як виконував організаційно - розпорядчі функції по керівництву колективом даного підприємства, вчинив злочинну недбалість, неналежним чином виконав свої посадові обов'язки, виконуючи рішення правління ВАТ«Племзавод ім. Калініна» про виконання порубки полезахисних лісосмуг, не маючи спеціального дозволу, організував з працівниками ВАТ «Племзавод ім. Калініна» і тимчасово прийнятими робітниками проведення в полезахисних лісосмугах на території Калінінської сільської Ради Артемівського району Донецької області незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту в кількості 370 дерев листяних порід, з яких 302 дерева сиро зростаючих і 68 дерев сухостійних на суму майнових стягнень 7954,30 грн., що є істотною шкодою, заподіяною державним інтересам.

Так, в період з 12 листопада 2003 року по 13 січня 2004 року, в порушення вимог ст.51 Лісового кодексу України, п.п. 44,45,46,54 «Правил відпуску деревини на пні в лісах України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 29 липня 1999 року, п. 5.13 Рекомендацій стосовно рубок догляду в полезахисних лісових смугах, Наставлянь по рубках догляду в полезахисних лісосмугах колгоспів і радгоспів УРСР, п.2 Наставлянь по відведенню і таксації лісосік у лісах СРСР, п.З ст. 79 Земельного кодексу України (введеного в дію з 1 січня 2002 року), де вказано: «Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності» та в порушення ст.10 Закону України «Про рослинний світ», де зазначено: «Спеціальне використання придатних рослинних ресурсів місцевого значення виконується з дозволу, який видається у порядку, який передбачений Верховною Радою Республіки Крим та органами місцевого самоврядування», оскільки дані захисні лісосмуги не підпадають під дії п.2 ст.79 Земельного кодексу України і не є власністю ВАТ "Племзавод ім. Калініна", так як відсутнє рішення органів місцевого самоврядування про передачу об'єктів державної власності, в даному випадку, полезахисних лісосік, у комунальну або приватну власність, без звернення в Калінінську сільську Раду Артемівського району Донецької області для отримання у даного органу місцевого самоврядування дозвільного документа - лісовирубчого квитка на проведення рубки в полезахисних лісосмугах, бланк якого для заповнення останній в порядку технічної допомоги повинен був отримати у Слов'янського лісгоспу, силами робітників і тимчасових робочих ВАТ «Племзавод ім. Калініна» провів незаконну рубку дерев без зазначеного в них дозволу.

Виконуючи вказівку ОСОБА_1, робочі племінного заводу ім. Калініна і тимчасово прийняті на роботу робітники в зазначений час справили незаконну порубку дерев у полезахисної лісосмузі в результаті чого, до ступеня припинення росту, шляхом спилювання бензопилами було знищено 370 дерев листяних порід, з яких 302 дерева сиро зростаючих і 68 дерев сухостійних.

Згідно з «Таксами на деревину лісових порід, що відпускаються на корені і на живицю», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997року № 44 для 1 лісотаксового поясу, 1 розряд висот і визначення обсягу незаконно зрубаної деревини, а також здійсненної матеріальної оцінки на підставі «сортиментних таблиць для таксації лісу на корені» незаконно зрубаних 370 дерев, з яких 302 сиро зростаючих дерева і 68 сухостійних дерев полезахисних лісосмуг на території Калінінського сільської ради Артемівського району Донецької області, сума майнових стягнень склала 7954.30 грн., що є істотною шкодою для інтересів держави, так як в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За результатами судового розгляду справи суд першої інстанції повернув її на додаткове розслідування з підстав неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні. Посилався на те, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретизованим і неповним, що потягло за собою порушення права на захист та невиконання вимог ст.ст.22,64 КПК України, до того ж органом досудового слідства допущені протиріччя, де йдуть посилання на норми законодавства, які регулюють порядок використання лісових ресурсів на земельних ділянках лісового фонду до яких полезахисні лісові смуги, в силу Земельного кодексу України, не відносяться. До того ж, органом досудового слідства не було виявлене коло нормативних актів, які регулюють отримання спеціального дозволу на вирубку дерев вказаних полезахисних лісосмуг. Крім того, суд вказує на той факт, що обвинувачення побудоване на припущеннях у частині права власності на полезахисні лісосмуги, що на думку органу досудового слідства не належать до власності ВАТ «Племзавод ім.Калініна». Органом досудового слідства і прокурором не були прийняті всі заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Вказана неправильність та неповнота досудового слідства, на думку суду, унеможливлює постановити законне та обґрунтоване рішення по справі.

В апеляціях:

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що у матеріалах кримінальної справи наявні усі правовстановлюючі документи на земельні ділянки та копії нормативних актів, що регулюють дані правовідносини, які дозволяють встановити об'єктивну сторону злочину. Крім того, під час досудового слідства з'ясовані всі обставини, які мають істотне значення по справі та зібрані достатні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, що є достатнім для вирішення справи по суті. Крім того, вказує на той факт, що у своїй постанові суд першої інстанції фактично поклав на прокурора та орган досудового слідства обов'язок пошуку та надання нових доказів винності підсудного, чим порушив засади правосуддя, закріплені в ст.129 Конституції України та ст.16-1 КПК України (1960 року), що є неможливим.

Підсудний ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на те, що направлення матеріалів кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування є недоцільним, оскільки аналіз матеріалів досудового розслідування, судових засідань, законодавчих актів, матеріалів переписки з державними і господарськими органами відображує в повній мірі відсутність в його діях складу злочину, суд мав можливість вирішити справу по суті, так як матеріали справи містять усі наявні докази, що доводять хибність його обвинувачення.

Заслухавши доповідача, прокурора який підтримав апеляції прокурора і підсудного про об'єктивну можливість вирішення судом справи по суті, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.281 КПК України (1960 року), повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст.22,64 КПК (1960 року) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Так, повертаючи справу на додаткове розслідування, суд констатував, що органом досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлене обвинувачення є неконкретизованим і неповним, яке не узгоджується з наявними у справі доказами, не встановлені обставини злочину, було порушено право обвинуваченого на захист, що перешкоджає вирішенню справи по суті. Але з такими висновками колегія суддів погодитися не може.

Як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства з врахуванням тих доказів, які на його думку є достатніми, пред'явлено обвинувачення ОСОБА_1 з зазначенням усіх складових його елементів відповідно до вимог ст.ст. 64,132 КПК України (1960 року), в тому числі обставин злочину. Тому посилання суду на порушення цих вимог з боку органу досудового слідства є безпідставним, а суд повинен в ході судового розгляду перевірити доведеність такого обвинувачення, що є його прямим обов'язком, в тому числі і відповідність дій ОСОБА_1 нормативним актам, що регулюють питання отримання спеціального дозволу на вирубку дерев полезахисних лісосмуг та правового статусу таких земельних ділянок, на які є відповідне посилання в обвинуваченні.

На думку колегії суддів, обвинувачення ОСОБА_1 в загальних формах відповідає вимогам ст.ст.22,64 КПК України та встановленим фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції міг сам надати оцінку цим обставинам та зробити висновок про доведеність обвинувачення на підставі наявних доказів, а ті недоліки досудового слідства, що на думку суду мають місце, він може усунути в судовому засіданні шляхом виконання певних процесуальних дій та надання судових доручень в порядку ст.315-1 КПК України (1960 року), в тому числі і встановлення права власності на земельні ділянки, на яких знаходились вирубані лісосмуги.

Більш того, у такий спосіб суд фактично поклав на прокурора та орган досудового слідства обов'язок пошуку та надання нових доказів винності підсудного, чим порушив засади правосуддя, закріплені в ст.129 Конституції України та ст.16-1 КПК України (1960 року), що є неможливим.

Якщо суд вважає, що на досудовому слідстві було порушено право обвинуваченого на захист при проведенні якоїсь слідчої дії, він може дати оцінку доказам, отриманим з порушенням процесуальної процедури, з точки зору їх легітимності та допустимості.

За таких обставин, постанова суду, як така, що не відповідає вимогам ст.281 КПК України (1960 року), не може бути визнана законною, а тому, на підставі ст.ст.367,370,374 КПК України (1960 року) вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, а доводи апеляцій прокурора та підсудного з цього приводу слід визнати слушними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України (1960 року), п.15 Перехідних Положень КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підсудного ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд.

Судді: