Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2006 р. Справа № АС-13/245-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
прокурора - не прибув
позивача - не прибув
відповідача - Юровський Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3061Х/1-7) на постанову господарського суду Харківської області від 25.07.06 р. по справі № АС-13/245-06
за позовом Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в м.Харкові
до ТОВ "Сервіс-центр "Облікові системи", м. Харків
про стягнення 6113,33 грн.
встановила:
Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в м.Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 6113,33 грн. за незайняті інвалідами робочі місця у 2005 р.
Постановою господарського суду Харківської області по справі №АС-13/245-06 від 25.07.2006р. (суддя Водолажська Н.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Сервіс-центр "Облікові системи" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованості в сумі 3056,66 грн. В решті вимог в позові відмовлено.
Відповідач з даною постановою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, зміст якої оголосив в судовому засіаднні, та зазначив, що вона винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при порушенні норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову господарського суду Харківської області по справі №АС-13/245-06 від 25.07.2006р. частково, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3056,66 грн. та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Прокурор та позивач в судове засідання не прибули, про причини неприбуття Харківський апеляційний господарський суд не повідомили, хоча були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів враховуючи положення до ч.2 ст.128 Кодексу адміністартивного судочинства, в якій зазначено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності прокурора та позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон), встановлено, що Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середиьооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів,фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організіцій незалежно від форм власності та господжарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафної санкції за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідномупідприємстві (об'єднані), у відповідній установі, опрганізації.
Згідно Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2812.2001р. № 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітнім.
Згідно наданих документів, звіту підприємства відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році на підприємстві відповідача становить 15 осіб, отже відповідно до ст. 19 Закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році визначена - 1 місце. Відповідачем фактично не було створено жодного такого місця, що підтверджується звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік.
Відповідно до ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Крім цього, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів закріплений за державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів, що передбачено "Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. №314.
При цьому відповідно до п. п. 11, 12 Положення про робоче місце інваліда на місцеві органи соціального захисту населення покладаються такі обов'язки:
виявляти інвалідів, які бажають працювати;
щомісячно надсилати державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати;
подавати державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів;
вести інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
А згідно цього Положення, державна служба зайнятості повинна вести облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; сприяти працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК та щоквартально подавати місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Згідно п.3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. за №314 (із змінами від 10.01.2002р.) робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Згідно п.5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. за № 314 (із змінами від 10.01.2002р.) підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
З наведеного слід зробити висновок, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 цього Закону. Це підтверджується і змістом абзацу другого пункту третього Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1434 від 26 вересня 2002 року), згідно з яким завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також підпункту третього пункту четвертого та підпункту третього пункту п'ятого цього Положення, якими Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та здійснювати перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Але на підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.
З огляду на наведені приписи чинного законодавства про порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства інформації про проведену в установленому порядку атестацію необхідної кількості робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Як вбачається з листа Дзержинського районного Центру зайнятості відповідач не звертався до Центру зайнятості з проханням направити інваліда на підприємство для працевлаштування. Також суду не надано доказів повідомлення інших компетентних органів, зазначених у ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", про наявність вакантного місця для працевлаштування інваліда.
Таким чином, відповідач не повідомляв компетентні органи про наявність вільного робочого місця для працевлаштування інвалідів.
Фонд оплати праці штатних працівників на підприємстві відповідача у 2005 р. становить 91700 грн., при середньообліковій чисельності штатних працівників 15 осіб, отже середньорічна заробітна плата на підприємстві на одного працівника у 2005р. становить 6113,33 грн. Сума штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда у 2005 році складає 3056,66 грн., а не 6113,33 грн. як стверджує позивач, оскільки на підприємстві працює 15 осіб, а відповдіно до ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якщо на підпрємстві працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафної санкції за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідномупідприємстві (об'єднані), у відповідній установі, організації.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 3056,66 грн., в іншій частині позову необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для його скасування відсутні.
Керуючись 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 160, 167, п.1.1. ст. 198, ст.ст. 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТОВ "Сервіс-центр "Облікові системи" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 25.07.2006 р. по справі №АС-13/245-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.
Адміністративну справу № АС-13/245-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді