Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2006 р. Справа № 35/461-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Казакова О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Уркевич В.Ю.
відповідача - Смаль В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3733Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.06 р. по справі № 35/461-06
за позовом Державне підприємство "Івашківський спиртзавод", с. Івашки
до Сільськогосподарське ТОВ "Прогрес", с. Басове
про стягнення 33762,96 грн.
встановила:
У вересні 2006 р. позивач –ДП „Івашківський спиртзавод”, с. Івашки звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –СТОВ „Прогрес”, с. Басове 33762,96 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2006 р. (суддя Швед Е.Ю.) по справі № 35/461-06 позов задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 33762,96 грн. основного боргу, 337,63 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване з тих підстав, що існування заборгованості відповідача перед позивачем останнім доведено належним чином, і відповідач не спростовує її існування; що 11.04.2006 р. за вих. № 330 позивач направляв відповідачеві претензію з вимогою про сплату заборгованості, яка останнім залишена без задоволення; що направлена 28.08.2006 р. позивачем на адресу відповідача позовна заява містить в собі вимогу про стягнення заборгованості в сумі 33762,96 грн. в зв”язку з чим, її можна розглядати як претензію, надіслану в порядку ст. 530 ЦК України, що строк позовної давності не є таким що сплинув, оскільки претензія № 1273 від 02.12.2002 р. не містить у собі вимоги позивача про сплату вартості товару, отриманого за спірними накладними та ін.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його необгрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, та припинити провадження по даній справі. В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що він не отримував від позивача претензію № 330 від 11.04.2006 р. про сплату боргу на суму 33762,96 грн.; що позовна заява, на думку відповідача, по своїй правовій природі не може бути претензією про сплату заборгованості в порядку ст. 530 ЦК України; що претензія № 1273 від 02.12.2002 р. є, на думку відповідача, належним доказом по даній справі, оскільки даний документ складено відповідно до вимог ст. 6 ГПК України та ін.
В письмових поясненнях до апеляційної скарги позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що факт отримання товару позивачем підтверджується відповідними накладними та довіреностями, якими відповідач уповноважував певних осіб на його отримання; що претензія № 1273 від 02.12.2002 р. не може слугувати належним доказом по даній справі оскільки в ній не зазначено номери товаро-транспортних накладних, згідно з якими відповідач отримав товар, ціна вказаного товару відрізняється від ціни, яка зазначена в позовній заяві, в зв”язку з чим, на думку позивача, в ній йдеться про інші зобов”язання, які виникли з інших правовідносин; що претензію № 1273 від 02.12.2002 р. не можна, на думку позивача, розглядати в якості доказу згоди позивача на укладання договору міни та ін.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи між позивачем та колективним сільськогосподарським підприємством „ПРОГРЕС”, правонаступником за правами та обов’язками якого є відповідач, у квітні 2000 року укладено договір купівлі-продажу дріжджів хлібопекарських і ящиків (далі –товар). Вказаний договір купівлі-продажу укладено на загальну суму 33762,96 грн. в порядку, передбаченому ч. 2 статті 154 Цивільного кодексу Української РСР 1963 р. (що діяв на час укладення договору) шляхом обміну довіреностями, виданими відповідачем на отримання товару та видатковими документами позивача (товарно-транспортними накладними) на його відвантаження.
На виконання прийнятих на себе зобов’язань позивач відвантажив відповідачу товар по наступних товарно-транспортних накладних: № 840336 від 24.04.2000 р. дріжджі х.п. на суму 204,00 грн.; № 840362 від 25.05.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 212,00 грн.; № 840361 від 29.05.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 275,60 грн.; № 840365 від 02.06.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 400,64 грн.; № 840369 від 08.06.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 400,64 грн.; № 848239 від 09.06.2000 р. дріжджі сухі кормові на суму 18000,00 грн.; № 840372 від 13.06.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 325,52 грн.; № 848245 від 20.06.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 530,00 грн.; № 848247 від 23.06.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 225,36 грн.; № 841527 від 26.06.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 375,60 грн.; № 841532 від 30.06.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 121,60 грн.; № 860185 від 02.12.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 6346,00 грн.; № 860221 від 27.12.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 6346,00 грн. Усього на підставі вказаних товарно-транспортних накладних позивач передав відповідачу товар на загальну суму 33762,96 грн.
Вказаний товар отриманий представниками відповідача, що діяли на підставі виданих відповідачем довіреностей №№914849, 914833, 914825, 914817, 914827, 914820, 914828, 914829, 914895, 708103, 708180, 708182. Про отримання товару представниками відповідача свідчать їх підписи на вказаних вище товарно-транспортних накладних, а також надані позивачем та долучені до матеріалів справи названі довіреності на отримання товару.
При укладанні договору купівлі-продажу товару, сторонами строки оплати відповідачем вартості отриманого товару встановлені не були, доказів оплати за поставлений товар на момент прийняття рішення господарським судом відповідачем не надано.
Листом № 1273 від 02.12.2002 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою про оплату товару отриманого до 01.01.2000 р. а також товару, що поставлявся відповідачу в 2000-2001 р. Доказів виконання вимог, вказаних в претензії сторонами не надано.
Крім того, листом № 330 від 11.04.2006 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за отриманий товар згідно накладних № № 840336, 840362, 840361, 840365, 840369, 848239, 840372, 848245, 848247, 841527, 841532, 860185, 860221 всього на загальну суму 33762,96 грн., доказом відправлення якої є позначка про вручення поштового повідомлення. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що обов”язок відповідача по сплаті вартості отриманого товару з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, настає з моменту отримання останнім вимоги від 11.04.2006 р.
Проте, викладені висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка виходячи з наступного:
Правовідносини, які склалися між сторонами, відбувалися в момент дії ЦК Української РСР (1963 р).
Відповідно до ст. 165 ЦК Української РСР (1963 р.) Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Як вже зазаначалося вище, листом № 1273 від 02.12.2002 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату товару отриманого до 01.01.2000 р. а також продукції, що була поставлена відповідачу в 2000 р. Отже, як вбачається з тексту претензії, в ній йдеться про загальну заборгованість відповідача станом на 01.01.2000 р. та за 2000 р., що надає підстави вважати врахованою у визначеній сумі і вартість товару, поставленого за накладними № № 840336, 840362, 840361, 840365, 840369, 848239, 840372, 848245, 848247, 841527, 841532, 860185, 860221 поставки за якими відбувалися саме в 2000 р., тобто позивач, крім іншого, вимагав погашення означеної заборгованості за товар поставлений відповідно до вищевказаних накладних.
З урахуванням викладеного, а також того, що після надсилання вимоги № 1273 від 02.12.2002 р. будь-яких господарських операцій в рамках договору від 2000 р., сторонами не проводилося (в матеріалах справи відсутні докази проведення таких операцій, крім того даний факт не заперечується сторонами) моментом з якого позивач мав право вимагати виконання зобов”язання є момент сплину 7-денного строку, в межах якого відповідач повинен був виконати свої зобов”язання по сплаті за отриманий товар. Тобто з урахуванням ст. з 10.12.2002 р. починався перебіг строку позовної давності, в межах якого позивач мав право на захист своїх порушених прав чи охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цивільні відносини, які виникли до набрання чинності ЦК України (2004 р.), положення ЦК України (2004 р.) застосовуються до тих прав і обов”язкуів, що виникли чи продовжують існувати після набрання ним чинності.
Стаття 256 ЦК України встановлює, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
На підставі частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. А частиною 5 даної статті передбачено, що за зобов*язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред*явити вимогу про виконання зобов*язання.
З урахуванням викладеного, а також того, що 10.12.2005 р. закінчився строк, в межах якого позивач мав право на захист своїх порушених прав чи охоронюваних законом інтересів, того що відповідач у відзиві на позовну заяву № 1/148 від 25.09.2006 р. просив суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність, є підстави для застосування позовної давності у відповідності до п. п. 3, 4 ст. 267 ЦК України.
Разом з тим, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача про те, що він 11.04.2006 р. направляв на адресу відповідача лист № 330 з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар і в зв”язку з невиконанням останнім її умов звернувся до господарського суду з вимогою про сплату заборгованості, оскільки надсилання вказаної вимоги та звернення до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості відбулися після спливу 3-річного строку позовної давності. Заяви чи клопотання про відновлення пропущеного строку та доказів поважності причин пропуску позивач не надав.
Як свідчать матеріали справи, в апеляційній скарзі, крім іншого, відповідач просить суд припинити провадження по справі. Однак дана вимога відповідача є безпідставною, осільки жодних підстав для цього з урахуванням ст. 80 ГПК України немає.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 256, 257, 261 ЦК України, ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 2 ст. 105 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.06 р. по справі № 35/461-06 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Стягнути з Державного підприємства „Івашківський спиртзавод”, 62211, Харківська область, Золочівський район, с. Івашки, (код ЄДРПОУ 00375250, п/р 2600101312586 АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351760) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОГРЕС”, 62215, Харківська область, Золочівський район, с. Басово, (код ЄДРПОУ 14063926, п/р № 260093039 ХОД АППБ "Аваль" м.Харків, МФО 350589) 169 грн. держмита по скарзі.
Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді