Судове рішення #358361
35/460-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2006 р.                                                           Справа № 35/460-06  


Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Казакова О.В.


за участю представників сторін:

позивача - Уркевич В.Ю.

відповідача -  Смаль В.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3732Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.06 р. по справі № 35/460-06

за позовом Державне підприємство "Івашківський спиртзавод", с. Івашки

до Сільськогосподарське ТОВ "Прогрес", с. Басове

про стягнення 61244,40 грн.


встановила:

У вересні 2006 р. позивач –ДП „Івашківський спиртзавод”, с. Івашки звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –СТОВ „Прогрес”, с. Басове 61244,40 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2006 р. (суддя Швед Е.Ю.) по справі № 35/461-06 позов задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 61244,40 грн. основного боргу, 612,44 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з тих підстав, що існування заборгованості відповідача перед позивачем останнім доведена належним чином,  і відповідач не спростовує її існування; що  11.04.2006 р. за вих. № 330 позивач направляв відповідачеві претензію з вимогою про сплату заборгованості, яка останнім залишена без задоволення; що направлена 28.08.2006 р. позивачем на адресу відповідача позовна заява містить в собі вимогу про стягнення заборгованості в сумі 61244,40 грн. в зв”язку з чим, її можна розглядати як претензію, надіслану в порядку ст. 530 ЦК України,  що строк позовної давності не є таким що сплинув, оскільки претензія № 1273 від 02.12.2002 р. не містить у собі вимог позивача про сплату вартості товару, отриманого за спірними накладними та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його необгрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, та припинити провадження по даній справі. В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що він не отримував від позивача претензію № 330 від 11.04.2006 р. про сплату боргу на суму 61244,40 грн.; що позовна заява, на думку відповідача, по своїй правовій природі не може бути претензією про сплату заборгованості в порядку ст. 530 ЦК України; що претензія № 1273 від 02.12.2002 р. є, на думку відповідача, належним доказом по даній справі, оскільки даний документ складено відповідно до вимог ст. 6 ГПК України та ін.

В письмових поясненнях до апеляційної скарги позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що факт отримання товару позивачем підтверджується відповідними накладними та довіреностями, якими відповідач уповноважував певних осіб на його отримання; що претензія № 1273 від 02.12.2002 р. не може слугувати належним доказом по даній справі оскільки в ній не зазначено номери товаро-транспортних накладних, згідно з якими відповідач отримав товар, ціна вказаного товару відрізняється від ціни, яка зазначена в позовній заяві, в зв”язку з чим, на думку позивача, в ній йдеться про інші зобов”язання, що виникли з інших правовідносин; що претензію № 1273 від 02.12.2002 р. не можна, на думку позивача, розглядати в якості доказу згоди позивача на укладання договору міни та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи між позивачем та колективним сільськогосподарським підприємством „ПРОГРЕС”, правонаступником за правами та обов’язками якого є відповідач, у лютому 1999 року укладено договір купівлі-продажу дріжджів хлібопекарських і ящиків (далі –товар). Вказаний договір купівлі-продажу укладено на загальну суму 61244,40 грн., в порядку, передбаченому ч.2 ст.154 ЦК Української РСР 1963 р. (чинного на час укладання договору) шляхом обміну довіреностями, виданими відповідачем на отримання товару та видатковими документами позивача (товарно-транспортними накладними) на його відвантаження.

На виконання прийнятих на себе зобов’язань позивач відвантажив відповідачу товар по наступних товарно-транспортних накладних: № 948365 від 09.02.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 2622,50 грн.; № 948500 від 01.03.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 4720,50 грн.; № 948555 від 05.03.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 1573,50 грн.; № 948733 від 11.03.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 608,42 грн.; № 948741 від 12.03.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 1049,00 грн.; № 948748 від 13.03.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 5245,00 грн.; № 948629 від 17.03.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 713,32 грн.; № 948715 від 05.04.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 3984,62 грн.; № 081077 від 20.05.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 3984,62 грн.; № 936061 від 24.07.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 2004,24 грн.; № 036875 від 01.11.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 2042,88 грн.; № 036890 від 03.11.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 2042,88 грн.; № 347026 від 10.11.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 3040,00 грн.; № 081336 від 21.12.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 2042,88 грн.; № 081364 від 24.12.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 4120,00 грн.; № 081384 від 29.12.1999 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 1216,00 грн.; № 081397 від 03.01.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 2091,52 грн.; № 346852 від 31.01.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 412,00 грн.; № 346991 від 14 02.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 1532,96 грн.; № 346994 від 21.02.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 297,44 грн.; № 346731 від 28.02.2000 р. дріжджі сухі на суму 156,00 грн.; № 346735 від 02. 03. 2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 1434,88 грн.; № 346572 від 02.03.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 413,44 грн.; № 346614 від 09.03.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 2042,88 грн.; № 346622 від 10.03.2000 р. дріжджі х.п. на суму 612,00 грн.; № 346645 від 14.03.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 2103,36 грн.; № 346675 від 17.03.2000 р. дріжджі х.п. на суму 1020,00 грн.; № 366704 від 22.03.2000 р. дріжджі х.п. на суму 2448,00 грн.; № 848042 від 27.03.2000 р. дріжджі х.п. на суму 510,00 грн.; № 848058 від 30.03.2000 р. дріжджі х.п. на суму 950,40 грн.; № 848103 від 05.04.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 851,36 грн.; № 848125 від 07.04.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 425,68 грн.; № 848146 від 10.04.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 425,68 грн.; № 848160 від 12.04.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 1021,44 грн.; № 840293 від 21.04.2000 р. дріжджі х.п. та ящики на суму 1020,00 грн. та № 848231 від 20.04.2000 р. дріжджі х.п. на суму 465,00 грн. Усього на підставі вказаних товарно-транспортних накладних позивач передав відповідачу товар на загальну суму 61244,40 грн.

Вказаний товар отриманий представниками відповідача, на підставі довіреностей № № 447717, 748618, 748605, 748619, 748625, 748598, 748626, 748632, 793394, 913753, 913841, 913842, 913848, 914925, 914932, 914931, 914935, 914949, 914949, 914954, 914958, 914959, 914864, 914866, 914865, 974867, 914871, 914872, 914877, 914962, 914879, 914884, 914884, 914905, 914884, 914900, 914848. Про отримання товару представниками відповідача свідчать їх підписи на вказаних вище товарно-транспортних накладних, а також надані позивачем та долучені до матеріалів справи названі довіреності на отримання товару.

При укладанні договору купівлі-продажу товару, сторонами строки оплати відповідачем вартості отриманого товару встановлені не були, доказів оплати за поставлений товар на момент прийняття рішення господарським судом відповідачем не надано.

Листом № 1273 від 02.12.2002 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою про оплату товару отриманого до 01.01.2000 р. а також товару, що поставлявся відповідачу в 2000-2001 р. Доказів виконання вимог, вказаних в претензії сторонами не надано.

Крім того, листом № 330 від 11.04.2006 р. позивач направив на адресу відповідача ще одну вимогу про сплату заборгованості за отриманий товар згідно накладних № № 948365, 948500, 948555, 948733, 948741. 948748, 948629, 948715, 081077, 936061, 036875, 036890, 347026, 081336, 081364, 081384, 081397, 346852, 346991, 346994, 346731, 346735, 346572, 346614, 346622, 346645, 346675, 366704, 848042, 848058, 848103, 848125, 848146, 848160, 840293, 848231 всього на загальну суму 61244,40 грн. доказом відправлення якої є позначка про вручення поштового повідомлення. Проте, вказана вимога залишена відповаідачем без задоволення.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що обов”язок відповідача по сплаті вартості отриманого товару з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України,  настає з моменту отримання останнім вимоги від 11.04.2006 р.

Проте, мотиви та висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка виходячи з наступного:

Правовідносини, які склалися між сторонами, відбувалися на момент чинності ЦК Української РСР (1963 р.).

Відповідно до ст. 165 ЦК Української РСР (1963 р.) Якщо строк виконання  зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування,  кредитор   вправі  вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.      Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо  обов'язок негайного виконання не  випливає  із  закону,  договору  або  із змісту зобов'язання.

Як вже зазаначалося вище, листом № 1273 від 02.12.2002 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату товару отриманого до 01.01.2000 р. а також продукції, що була поставлена відповідачу в 2000 р. Отже, як вбачається з тексту претензії, в ній йдеться про загальну заборгованість відповідача станом на 01.01.2000 р. та за 2000 р., що надає підстави вважати врахованою у визначеній сумі і вартість товару, поставленого за накладними № № 948365, 948500, 948555, 948733, 948741. 948748, 948629, 948715, 081077, 936061, 036875, 036890, 347026, 081336, 081364, 081384, 081397, 346852, 346991, 346994, 346731, 346735, 346572, 346614, 346622, 346645, 346675, 366704, 848042, 848058, 848103, 848125, 848146, 848160, 840293, 848231, поставки за якими відбувалися саме в 1999 - 2000 р.р., тобто позивач, крім іншого, вимагав погашення означеної заборгованості за товар поставлений відповідно до вищевказаних накладних.

З урахуванням викладеного, а також в зв”язку з тим, що після надсилання вимоги № 1273 від 02.12.2002 р. будь-яких господарських операцій в рамках договору від лютого 1999 р., сторонами не проводилося (в матеріалах справи відсутні докази проведення таких операцій, крім того даний факт не заперечується сторонами) моментом з якого позивач мав право вимагати виконання зобов”язання є момент спливу 7-денного строку, в межах якого відповідач повинен був виконати свої зобов”язання по сплаті за отриманий товар. Тобто  з 10.12.2002 р. почався перебіг строку позовної давності, в межах якого позивач мав право на захист своїх порушених прав чи охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цивільні відносини, які виникли до набрання чинності  ЦК України (2004 р.), положення ЦК України (2004 р.) застосовуються до тих прав і обов”язкуів, що виникли чи продовжують існувати після набрання ним чинності.

Стаття 256 ЦК України встановлює, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила. А частиною 5 даної статті передбачено, що за зобов*язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред*явити вимогу про виконання зобов*язання.

З урахуванням викладеного, а також в зв”язку з тим, що 10.12.2005 р. закінчився строк, в межах якого позивач мав право на захист своїх порушених прав чи охоронюваних законом інтересів, враховуючи, що відповідач у відзиві на позовну заяву № 1/148 від 25.09.2006 р. просив суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність, це може бути підставою для застосування позовної давності відповідно до п. п. 3, 4 ст. 267 ЦК України.

Разом з тим, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача про те, що він 11.04.2006 р. направляв на адресу відповідача лист № 330 з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар і в зв”язку з невиконанням останнім її умов звернувся до господарського суду з вимогою про сплату заборгованості, оскільки надсилання вказаної вимоги та звернення до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості відбулися після спливу 3-річного строку позовної давності. Заяви чи клопотання про відновлення пропущеного строку та доказів поважності причин пропуску позивач не надав.

Як свідчать матеріали справи, в апеляційній скарзі, крім іншого, відповідач просить суд припинити провадження по справі. Однак дана вимога відповідача є безпідставною, осільки жодних підстав для цього з урахуванням ст. 80 ГПК України немає.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 256, 257, 261 ЦК України, ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 2 ст. 105 ГПК України, судова колегія -


постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.06 р. по справі № 35/460-06 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Стягнути з Державного підприємства „Івашківський спиртзавод”, 62211, Харківська область, Золочівський район, с. Івашки, (код ЄДРПОУ 00375250, п/р 2600101312586 АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351760)  на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОГРЕС”, 62215, Харківська область, Золочівський район, с. Басово, (код ЄДРПОУ 14063926, п/р № 260093039 ХОД АППБ "Аваль" м.Харків, МФО 350589) 169 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.


         Головуючий суддя                                                                      


                                 Судді                                                                      


                                                                                                                 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація