Справа № 11-3685
Головуючий у 1 інстанції Токаренко Н. А.
Доповідач Яременко А.Ф.
УХВАЛА
Іменем України
12 грудня 2006 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленка А.І.
суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.
з участю
прокурора Ільченка С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого на вирок Калінінського районного суду м. Горлівки від28.09. 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, азербайджанця, без громадянства, з незакінченою середньою освітою, судимого: 19.11. 1999 року за ст. 81 ч.З, 140 ч.З, 140 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 31.10. 2001 року за ст. 391, 43 КК України до 2 років позбавленя волі, 29.03. 2005 року за ст.ст. 186 ч.2, 186 ч.З КК України до 5 років позбавлення волі, відбуваючого покарання в місцях позбавлення волі, засуджено за ст. 391 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 29.03 2005 року і остаточне покарання визначено в виді 3 років позбавлення волі.
За вироком суду засудженого визнано винним в тому, що він відбуваючи покарання в виді позбавлення волі в КВК 2"? м. Горлівки встав на шлях порушення вимог режиму утримування, за що був переведений на дільницю посиленого контролю, але належних висновків для себе не зробив, продовжував порушувати режим утримання і виявив злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи.
Так, 11.03. 2006 року в 9 годин 45 хвилин під час обходу ділянки посиленого контролю він спав на своєму спальному місці в жилому приміщенні і на зроблене йому зауваження представником адміністрації не реагував, чим порушив розпорядок дня, затверджений начальником КВК м. Горлівки.
За це порушення він постановою начальника КВК м. Горлівки був переведений в приміщення камерного типу строком на 2 місяці.
15.05. 2006 року він був звільнений з ПКТ, але належних висновків для себе не зробив , продовжував порушувати вимоги режиму утримування і виявив злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи.
Так, 18.05. 2006 року в 6 годин 10 хвилин згідно розпорядку для засуджених, що відбувають покарання на ділянці посиленого контролю , затвердженого начальником колонії, вийшов в локальний сектор ділянки посиленого контролю для проведення фізичної зарядки, але від її проведення відмовився не зважаючи на зауваження представника адміністрації.
За це порушення режиму утримування заступником начальника колонії 19.05. 2006 року йому була об'явлена догана.
19.05.2006 року в 6 годин 05 хвилин засуджений знову відмовився від проведення фізичної зарядки не зважаючи на зауваження представника адміністрації колонії.
За дане порушення режиму утримання постановою заступника начальника колонії від 26.05. 2006 року засудженому була об'явлена сувора догана.
Продовжуючи порушення режиму утримання засуджений 23.05. 2006 року в 6 годин 10 хвилин знову відмовився від проведення фізичної зарядки, не зважаючи на зауваження представника адміністрації, за що постановою начальника колонії від 29.05. 2006 року йому було об'явлено позачергове чергування по прибиранню приміщень на території колонії.
29.05.2006 року в 14 годин 10 хвилин засудженому була пред'явлена законна вимога вимити поли в приміщенні ділянки посиленого контролю згідно з постановою начальника колонії про накладення стягнення. Але засуджений безпричинно відмовився виконати законні за станом здоров'я придатним виконувати вимоги режиму колонії та виконувати роботи по благоустрію колонії.
Після цього засудженому знову було запропоновано помити поли, але останній безпричинно відмовився виконувати законні вимоги адміністрації.
З апеляції засудженого вбачається, що він не згоден з вироком суду і просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, вказуючи на те, що по справі була допущена неповнота судового слідства, сама кримінальна справа сфальсифікована.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів визнала апеляцію такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи.
Як видно з матеріалів справи, засуджений в судовому засіданні вину свою визнав повністю, в зв'язку з чим суд, за згодою з учасниками процесу, в тому числі і засудженого, в порядку ст. 299 КПК України в дослідженні доказів обмежився допитом підсудного. При цьому йому були роз'ясненні положення ч.З ст. 299 КПК України, а саме , що він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи. Тому доводи апеляції, де засуджений фактично оспорює висновки суду про доведеність своє вини апеляційним судом не перевіряються і апеляція з цього приводу задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд
Ухвалив:
Вирок Калінінського районного суду м. Горлівки від 28.09. 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення.