Справа №11-4-3689

Головуючий у 1 інстанції Нікішин Ю.В.

Доповідач Яременко АФ.

УХВАЛА

Іменем України

12. грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленка А.І.

суддів Яременка А.Ф., Черкашина М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляціями прокурора і представника потерпілих на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки від16.10. 2006 року, якою скасовано постанову слідчого від 5.09. 2006 року про порушення кримінальної справи і перекваліфікації дій обвинуваченої з ст. 190 ч.З на 192 ч.2 КК України щодо ОСОБА_1.

Постановою слідчого СВ Совєтського РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області від 5.09. 2006 року порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_1 її дії перекваліфіковані на ст. 192 ч. 2КК України.

За постановою слідчого було встановлено, що ОСОБА_1. незаконно, шляхом обману, в період часу з 30.11. 2004 року по 07. 04. 2005 року привласнила гроші в сумі 7669, 38 євро, що в еквіваленті дорівнює 45556,12 грн., тобто в великому розмірі, які вона отримала в Українському національному фонді "Взаєморозуміння і примирення", як єдиний спадкоємець померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2., - жертви нацистських переслідувань, умисно приховавши наявність інших правонаступників-спадкоємців, якими були ОСОБА_3. і ОСОБА_4.

Постановою судді від 16.10. 2006 року постанову слідчого скасовано.

В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити для провадження досудового слідства. Посилається на незаконність постанови суду, що виявилася в тому, що ОСОБА_1, достовірно знаючи про наявність спадкоємців, при заповненні анкети не отримання компенсаційної виплати за рахунок коштів Німецького Фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє", вказала, що інших спадкоємців не має, посилаючись на те,- що померлий ОСОБА_2. заповідав їй усе майно. Внаслідок повідомлення цих неправдивих даних вона незаконно отримала компенсаційні виплати у вказаному розмірі.

Представник потерпілих також просить постанову судді скасувати, як незаконне, а справу направити на досудове розслідування.

При цьому посилається на порушення судом десятиденного строку розгляду справи, неправильну оцінку підстав для порушення кримінальної справи викладених в постанові слідчого, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а судді Нікішин не мав права розглядати цю справу, оскільки раніше розглядав цивільну справу між тими же сторонами рішення по якій було скасоване.

Заслухавши доповідача, представника потерпілих, який підтримав доводи апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів визнала апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Органами слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, маючи достовірні відомості про наявність інших спадкоємців-правонаступників, при заповненні анкети на отримання компенсації в Українському національному фонді "Взаєморозуміння і примирення" за рахунок коштів Німецького Фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" за померлого ОСОБА_2., приховала ці відомості і в анкеті вказала, що інших правонаступників немає, отримала компенсаційні виплати, чим заподіяла шкоду потерпілим - правонаступникам ОСОБА_3. і ОСОБА_4.

Вказані дії ОСОБА_1, на думку слідства, були підставою для порушення кримінальної справи.

Але з таким висновком слідства погодитися не можна.

При заповненні анкети ОСОБА_1 попереджувалася, що в разі свідомого або несвідомого повідомлення нею невірних відомостей, які призведуть до того, що інші особливі правонаступники, які мають право на виплату, не будуть враховані при її призначенні, розподіл буде провадитися виключно між самими правонаступниками, які мають право на отримання виплати. В такому випадку вона зобов'язувалася поділити з ново виявленими правонаступниками одержану виплату.

З приведеного змісту видно, що незалежно від надання ОСОБА_1 неправдивих відомостей про наявність інших правонаступників, за ними зберігалося право на отримання виплат, що і було підтверджено рішенням суду за їх позовом. На момент вчинення ОСОБА_1 вказаних дій у потерпілих, як і у ОСОБА_1, виникало тільки право на спірні кошти, тобто мав місце спір про право, а самі ці кошти ще не перебували у власності потерпілих, а тому їм і не було завдано шкоди, що є обов'язковою ознакою злочину передбаченого ст. 192 КК України .

Крім того, в тій же анкеті вона попереджувалася , що в разі виявлення недостовірності поданих нею документів і відомостей , на підставі яких нею буде незаконно одержана компенсаційна виплата, вона буде нести юридичну відповідальність відповідно чинного законодавства України( кримінальне, майнову)

Аналіз цього положення в сукупності з її зобов'язаннями по розподілу виплат, не зважаючи на свідоме надання невірних відомостей щодо наявності правонаступників , свідчить про те, що мова в цьому застереженні іде про надання таких недостовірних документів чи відомостей, які відносились до самих підстав для отримання компенсації, без надання яких унеможливлювалось отримання нею виплат взагалі, тобто без надання яких вона б взагалі не могла претендувати на отримання виплат. В даному ж випадку у неї за певних умов, як у спадкоємця  по заповіту,  могло  виникнути     право на отримання  виплат.  А недостовірність наданих нею відомостей торкалась лише наявності інших правонаступників, що потягло виникнення між нею і іншими правонаступниками спору про право, тобто цивільно - правових відносин, які і були предметом розгляду   судом в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, наведене свідчить про відсутність підстав для порушення кримінальної справи, в зв'язку з чим апеляції задоволенню не підлягають.

Що до доводів апеляції про порушення судом строку розгляду справи, то це не може бути підставою для скасування постанови суду. Також безпідставне твердження апеляції представника потерпілих про неможливість суддею Нікішиним розгляду цієї справи, оскільки відводу йому заявлено не було.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд

Ухвалив:

Постанову Совєтського районного суду м. Макіївки від 16 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції прокурора і представника потерпілих без задоволення.