Справа №22- 10868 \ 06                                  Головуючий у 1 інстанції  Стоілова Т.В,

Категорія  - 21                                                  Доповідач Дем*яносов М.В.

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ РІШЕННЯ

01 грудня  2006 року     Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого :    Рибалко Л.І.

Суддів :                Новікової Г.В., Дем*яносова М.В.

При секретарі :   Коваленко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м. Красноармійську Донецької області, Державного підприємства вугільна компанія „ Краснолиманська" про внесення змін в акт розслідування хронічного професійного захворювання, перерахунок середнього заробітку для визначення суми страхових виплат та стягнення недоплаченої суми страхових виплат.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги

досліджені судом по справі докази , суд-

ВСТАНОВИВ   :

Відділення виконавчої дирекції Фонду в апеляційній скарзі оспорю обгрунтованість рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2006 року,   яким   було   частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та

стягнуто з відповідача на його користь страхові виплати втраченого заробітку з 4.07.2005 року по вересень 2006 року в сумі 10278 грн. 78 коп. і просить його скасувати та постановити нове рішення , яким відмовити позивачеві в задоволенні його вимог.

Доводи скарги зводяться до того, що постановлене судом рішення не відповідає вимогам матеріального закону, при цьому суд першої інстанції неповно з*ясував обставини які мають значення для справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем ДП ВК „ Краснолиманська" з 21.11.1958 року по 31.10.2002 року, працюючи з 21.11.1958 року по 1.11.1976 року прохідником підземним 5 розряду, з 1.11.1976 до 30.05.1988 року мІНФОРМАЦІЯ_1, з 30.05.1988 року до 10.04.2000 року ІНФОРМАЦІЯ_2, з 10.04.2000 року до 31.10.2002 року ІНФОРМАЦІЯ_3.

У зв*язку з роботою тривалий час у шкідливих умовах він отримав професійне захворювання: антрако-сїлікатоз інтерстиціальна форма, легенева недостатність першого

ступеня.

16 грудня 2004 року було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання, у п. 12 якого вказана професія електрослюсар підземний 4 розряду, як основна професія, що спричинила професійне захворювання.

Згідно висновку МСЕК позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності безстроково, з яких 40 % за вказаним професійним захворюванням і 25% за травмою, що мала місце 27.06.2002 року. У відповавдності з вказаним висонвком МСЕК, професіями, що спричинили розвиток професійного захворювання є прохідник, МГВМ, електрослюсар підземний пропорційно відпрацьованому часу.

Встановивши , що позивач майже 18 років з 21.11.1958 року по 01.11.1976 року, більш ніж за іншими професіями працював в шкідливих умовах, які спричинили професійне захворювання, суд першої інстанції взяв для розрахунку страхових виплат позивачеві, виходячи із середньомісячної заробітної плати по підприємству ДП „ Вугільна компанія ,, Краснолиманська" з січня по червень 2005 року по професії прохідник підземний 5 розряду, що складає 2075 грн.79 коп.

Але з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1. та стягуючи з відповідача певні суми і встановлюючи щомісячні страхові виплати з 1.10.2006 року в сумі 1623 грн.23 коп. суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати ( доходу) для розрахунку виплат за загальнообов*язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин п.12 передбачено, що якщо на дату звернення за страховою виплатою особа, яка м ає у зв*язку з ушкодженням здоров*я право на отримання страхових виплат, вже не працює на виробництві, з яким пов*язана втрата працездатності, середня заробітна плата обчислюється виходячи з середньої заробітної плати відповідного працівника ( на дату подання потерпілим документів МСЕК для встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності) за тією професією( посадою, розрядом, роботою) на підприємстві ( в цеху, на дільниці, ділянці) де працювала зазначена особа до моменту ушкодження здоров*я,

Згідно матеріалів справи середня заробітна плата за професією електрслюсар підземний 4 розряду на час надання позивачем документів на МСЕК складала 1107 грн, тому Фонд проводячи нарахування страхових виплат вірно виходив саме із цієї суми і у суда першої інстанції не було передбачених законом підстав проводити нарахування страхових виплат позивачеві виходячи із розрахунку середньомісячної заробітної плати по професії прохідник підземний 5 розряду, тому рішення в цій частині слід скасувати і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити.

Керуючись ч.1п.2.ст. 307, ч.1п.4 ст. 309, 313 ,316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області  задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької обалсті від 13 жовтня 2006 року в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вирообництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області 10278 грн.78 коп., та зобов*язання щомісячно виплачувати страхові виплати з 1 жовтня 2006 року в сумі 1623 грн. 16 коп. скасувати. Постановити в цій частині нове рішення і в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині рішення не оскаржено.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з момоенту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.