Справа №22-10755 \06р. Головуючий у 1 інстанції-Арапіна Н.Є.
Категорія - 21 Доповідач- Дем*яносов М.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
гоовуючого Рибалко Л.І.
суддів Новікової Г.В.,
Дем*яносова М.В.
При секретарі Коваленко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну с праву по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на рішення Торезького міського суду Доненцької області від 17 жовтня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 17 жовтня 2006 року було частково задоволено позов ОСОБА_1. пред'явлений до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про відшкодування моральної шкоди: на його користь з відповідача було стягнуто грошову компенсацію у розмірі 25 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду Фонд соціального страхування приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати , в задоволенні позовнгих вимог ОСОБА_1. відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам діючого матеріального та процесуального закону і фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Вважають , що позивач не довів і в судовому засідані не надав належних доказів спричинення йому моральної шкоди , про що відсутній висновок МСЕК. Крім того також вважають, що суд не взяв до уваги, що відповідно до вимог Закону України „ Про державний бюджет на 2006 рік" дії Закону України \ в частині моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей\ „ Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинили втрату працездатності" зупинено на 2006 рік , а також те що Фондом позивачеві проводяться видолати й інших страхових виплат , в тому числі 1 одноразова допомога, які вважають, що також компенсують і моральну шкоду , а також те що судом не враховано, що позивачем пропущено стрк для зверненням до суду за захистом порушеного права.
Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі. Позивач заперечував проти апеляційної скарги, просив
її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами , але стосовно розміру грошової компенсації, у супереч діючому законодавству, не
надав належної оцінки наданим доказам.
Згідно зібраним доказам, позивач дійсно довгий час , з 1969 року працював на підприємствах вугільної промисловості. У зв*язку з роботою довгий час в шкідливих та небезпечних умовах він отрмав профеесійні захворювання- вібраційну хворобус 1-2 стадії, антракоз, емфизема легенів, недостатність легенів 1-2 стадії. Згідно висновку МСЕК від 3.10.2002 року йому вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню вібраційна хвороба , а висновком від 30.10.2003 року встановлено 25% втрати професійної працездатності за іншим професійним захворюванням і за сукупністю встановлено 50%.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано в ходив з факту заподіяння ОСОБА_1. моральної шкоди внаслідок ушкодження його здоров*я.
Однак з висновками суду щодо визначення розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивачки погодитися не можна.
Відповаідно до роз*яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судовоу практику в справах про відшкодування моральної \ немайнової шкоди\ від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної \ немайнової шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних І фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступреня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер 1 тривалість страждань, стан здоров*я потерпілдого, тяжкість завданої травми, наслідки тілісних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначивши розмір відшкодування моральної шкоди , суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.
Однак суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення з Фонду на користь ОСОБА_1. 25 000 грн. , не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування моральної шкоди, а тому апеляційний суд вважає за можливе з урахуванням фактичних обставин справи, характеру та обсягу заподіяних позивачеві фізичних і моральних страждань, а також керуючись принципом доцільності та справедливості зменшити розмір стягнутої моральної шкоди до 15 000 грн, що є справедливою сатисфакцією спричиненої позивачеві моральної шкоди.
Разом з тим, Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди . Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено .
Як і доводи представника відповідача про те , що Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію Закону України „ Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного заїхворювання, які
спричинили втрату працездатноетГ' в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до вимог Закону фінансування Фонду проводиться не за рахунок бюджету , кошти на
здійснення страхування від нещасного випадку не включаютьсяч до складу Державного бюджету, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасуваня рішення місцевого суду та відмови в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п. З, 30 9, 313, 314 ч. 2, 316 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Торезі Донецької області задовольнити частково.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 17 жовтня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у розмірі 15 000 грн.
Рішення суду набирає чинності з дня його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.