Єдиний унікальний номер 249/6482/13-к
Номер провадження 11-кп/775/374/2014
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Кулагіної В.Г.
суддів Лєгостаєва О.А., Музиканта С.Л.
при секретарі Чаладзе А.Г.
за участю прокурора Бондаря О.С.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляційною скаргою державного обвинувача прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури Донецької області Бондаря О.С. на вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2013 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013050750000062, яким -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Роздолинськ Мотигінського району Красноярського краю, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, має двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_7 року та ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючий, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, -
виправданий за ч.1 ст.263 КК України за недоведеністю вчинення ним злочину.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він у невизначений слідством період часу у невстановлених місцях невстановленим способом незаконно придбав автоматичні патрони калібру 5,45x39 мм у кількості 30 штук, корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, споряджений вибуховою речовиною групи бризантських на основі тротилу, автоматичні патрони калібру 7,62x39 мм у кількості 4 штук, які переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, де, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вказані речі є боєприпасами та вибуховими речовинами, не маючи передбаченого законом дозволу на здійснення з ними дій, став зберігати їх за вищезазначеною адресою. 19 липня 2013 року в ході проведення обшуку приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, - співробітниками Шахтарського МВ ГУ МВС України в металевому сейфі, що знаходиться у підвальному приміщенні будинку за вищевказаною адресою, були виявлені та вилучені 30 патронів, які є автоматичними патронами калібру 5,45x39 мм з кулею зі сталевим сердечником, тобто штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм (автоматам і кулеметів конструкції Калашникова АК-74; АКС-74 «У», РПК-74 та ін.) та корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1(1од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, споряджений вибуховою речовиною групи бризантських на основі тротилу, тобто вибуховою речовиною групи бризантських нормальної потужності - тротилом, вагою 50-56 грам, яка за допомогою детонуючого імпульсу електродетонатора до вибуху придатна. Крім того, в магазині карабіну НОМЕР_2, що є самозарядною нарізною вогнепальною зброєю - мисливським карабіном «Сайга МК» калібру 7,62 мм (7,62x39), що знаходився у власності ОСОБА_2 на підставі дозволу НОМЕР_1 від 05.09.2012 року, були виявлені та вилучені чотири патрони, які є автоматичними патронами калібру 7,62x39 мм з кулею зі сталевим наконечником, тобто штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Виправдовуючи ОСОБА_2, суд вказав, що стороною обвинувачення не спростовані доводи ОСОБА_2 про те, що знайдені в сейфі боєприпаси та вибухова речовина йому не належать, про їх знаходження в будинку йому відомо не було і що вони покладені до сейфу не ним, а іншою особою. Також не спростовані доводи ОСОБА_2 про те, що у вилученому в нього карабіні патронів не знаходилось, а в подальшому сторонньою особою в магазин карабіну були поміщені боєприпаси. Доказів того, що знайдені боєприпаси та вибухова речовина незаконно зберігалися саме ОСОБА_2, на думку суду, стороною обвинувачення не надано, а сам факт їх виявлення не може бути підставою для висновку про вину ОСОБА_2 у скоєнні злочину.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. На думку прокурора, під час судового розгляду кримінального провадження технічна фіксація процесу здійснювалася неналежним чином; суд в порушення вимог ч.12 ст.290 КПК України допитав свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та поклав їх показання в основу виправдувального вироку; дав неправильну оцінку наданим стороною обвинувачення доказам, а саме: заяві ОСОБА_7 на ім'я прокурора Донецької області від 05.06.2013 року про зберігання ОСОБА_2 зброї, боєприпасів та вибухових речовин без законного на те дозволу, на підставі якого й було розпочато досудове розслідування; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким ОСОБА_2 особисто демонстрував зброю, боєприпаси та вибухові речовини, які зберігав без встановленого на це законом дозволу; показаннями понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у присутності яких у помешканні ОСОБА_2 знайдено та вилучено у ході обшуку боєприпаси та вибухові речовини, які ОСОБА_2 незаконно зберігав; показанням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17; протоколу обшуку від 19.07.13 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2; висновкам дактилоскопічної, балістичної та вибухотехнічних експертиз та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу, які підтверджують вину ОСОБА_2 Прокурор вважає, що суд в порушення вимог ч. З ст. 374 КПК України не зазначив мотиви, по яким він відкинув докази обвинувачення та в порушення вимог ст. ст. 86, 89 КПК України, поклав в основу виправдувального вироку недопустимі докази сторони захисту.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_1, які вважали, що вирок суду є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів встановила, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що технічна фіксація судового процесу здійснювалася неналежним чином, є необґрунтованими, оскільки аудіозапис судового засідання має задовільну якість та відповідає журналу судового засідання, тому підстав щодо скасування вироку суду внаслідок порушення судом першої інстанції вимог ст.107 КПК України немає.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та переконливо мотивував свій висновок у вироку.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та показав, що з початку 2013 року він за адресою: АДРЕСА_3, - не мешкає. Навідує будинок кілька разів на місяць, щоб привезти корм для собаки та заплатити за послуги покоївці ОСОБА_15 Із жовтня 2012 року між ним та колишньою дружиною ОСОБА_8 та її батьком ОСОБА_7 склались погані відносини. ОСОБА_8 переїхала з дітьми до батьків в м. Стаханів. Під час його знаходження за межами України в січні і травні 2013 року ОСОБА_8 разом із батьком двічі приїздила в будинок по вул. Цветочна, щоб забрати свої та дитячі речі, вона мала ключі від будинку. Після одного з цих приїздів зник ключ від сейфу, що знаходився в кімнаті цокольного поверху, тому двері сейфу не замикались, а сам він цим сейфом не користувався. Він має у власності мисливський карабін «Сайга», отримав дозвіл на право його зберігання і носіння. Зберігав карабін в будинку батьків, а напередодні обшуку поклав до багажнику свого автомобіля, маючи намір придбати чохол на зброю та поїхати до тиру, при цьому карабін заряджений патронами не був. 19 липня 2013 року близько о 6-ї години разом з ОСОБА_6 приїхав в будинок по АДРЕСА_2, через деякий час прийшли з обшуком працівники міліції. Він добровільно видав карабін. Під час обшуку в сейфі, який був відкритий, працівники міліції вилучили гранату і патрони. Ці речі йому не належать, він їх не зберігав, як вони опинились в сейфі, йому не відомо.
В якості доказів вини ОСОБА_2 прокурор в судовому засіданні надав протокол обшуку від 19 липня 2013 року з фототаблицею і відеозаписом; висновки експертів №№ 184/461, 94/253 про те, що вилучені в ході обшуку речі є боєприпасами та вибуховою речовиною; а також показання свідків: понятих ОСОБА_9 і ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_13
Відповідно до протоколу обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_2, - були виявлені та вилучені магазин від автомату з 30 патронами, граната, мисливський карабін «Сайга» з 4 патронами (ар.с 65-76).
Висновками балістичної та вибуховотехнічної експертиз вилучені в ході обшуку предмети визнані: 30 патронів - штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм; 4 патрони - штатними боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм; корпус оборонної ручної осколкової гранати Ф-1 до категорії бойових припасів не належить, але споряджений вибуховою речовиною групи бризантних на основі тротилу.
Факт вилучення вилучення боєприпасів та вибухової речовини підтвердили в судовому засіданні поняті ОСОБА_9, ОСОБА_10, свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_6 та не заперечує обвинувачений.
Разом з тим, безперечних доказів того, що вказані боєприпаси та вибухова речовина належать саме ОСОБА_2, що саме він їх придбав та зберігав стороною обвинувачення не надано.
Так, в протоколі обшуку вказано, що граната з вибуховою речовиною та магазин до автомату Калашникова з 30-ма патронами були виявлені на полицях сейфу при відкритті сейфу ОСОБА_2
Однак в судовому засіданні достовірно встановлено, що всі учасники обшуку, в тому числі і ОСОБА_2, увійшли в незачинену кімнату, де виявили сейф з незачиненими розкритими дверцятами, в якому знаходились вилучені в подальшому речові докази. Ці обставини проведення слідчої дії підтверджуються поясненнями понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_10, фототаблицею до протоколу обшуку та відеозаписом обшуку.
В судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_2 постійно мешкав за вказаною адресою и що крім нього ніхто не мав доступу до приміщення, де знаходився сейф.
Про те, що ОСОБА_2 нібито постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_2, - вказали лише свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 - рідна тітка ОСОБА_8
Однак ці свідки внаслідок поганих відносин із ОСОБА_2 зацікавлені в результатах розгляду справи. Крім того їх показання не відповідають показанням інших свідків.
Так, свідок ОСОБА_15 пояснила, що працює покоївкою у ОСОБА_2 Після 29 жовтня 2012 року дружина ОСОБА_2 з дітьми виїхала до батьків, ОСОБА_2 також переїхав і навідується в будинок близько 1 разу на тиждень. В будинку постійно ніхто не мешкає, а вона знаходиться там щоденно з 10 до 17 години. Після переїзду дружина ОСОБА_2 в січні та травні 2013 року приїздила до будинку і забирала свої та дитячі речі, при цьому в травні року - разом з якимось чоловіком. Дружина ОСОБА_2 має ключі від будинку та воріт гаражу, тому в будинок потрапляла без сторонньої допомоги і без перешкод.
Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_4 пояснили, що весною 2013 року бачили, що в гаражі знаходився автомобіль та перебував чоловік, в якому ОСОБА_5 впізнав тестя ОСОБА_2 При цьому зі слів батька обвинуваченого їм було відомо, що ОСОБА_2 в той час перебував у від'їзді.
Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_17 - дільничні інспектори Шахтарського МВ міліції пояснили що в 2012 році надходили скарги на ОСОБА_2 Про те, що ОСОБА_2 мешкає в будинку № НОМЕР_3, їм відомо зі слів сусідів, час від часу бачили його на цій вулиці.
Свідок ОСОБА_23, пояснив, що мешкає по АДРЕСА_2. Приблизно 1 раз на місяць бачив на вулиці автомобіль ОСОБА_2 Восени 2012 року біля будинку № НОМЕР_3 ОСОБА_2 з компанією запускали феєрверк, з приводу чого він зробив обвинуваченому зауваження.
Відповідно до договору купівлі-продажу та інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно будинок АДРЕСА_2 перебуває у власності ОСОБА_24, який приходиться рідним дідом колишньої дружини обвинуваченого ОСОБА_25
28.02.2013 року спеціалістами сектору опіки Шахтарської міської ради в зв'язку з вирішенням питання про спілкування обвинуваченого з дітьми були обстежені його житлові умови. При цьому в акті обстеження місце постійного проживання ОСОБА_2 вказано за адресою: АДРЕСА_1.
Будь-яких об'єктивних доказів, які підтверджують те, що обвинувачений придбав та зберігав боєприпаси та вибухову речовину прокурор не надав.
За таких обставин безперечно спростувати доводи обвинуваченого про те, що знайдені в сейфі боєприпаси йому не належать та йому не відомо, як вони там опинилися, неможливо.
Також суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що під час вилучення карабіну з магазином та 4 патронами, визнаних боєприпасами, були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, внаслідок чого визнав ці докази недопустимими.
Так, ч.6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються.
Однак, при вилученні у ОСОБА_2 карабіну зазначені вимоги закону були порушені.
Як пояснили свідкі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_6, упакування та опечатування виданого ОСОБА_2 перед початком обшуку карабіну, магазину і 4-х патронів відбулось не одразу після виявлення, а лише по закінченні обшуку. Це підтверджується і протоколом обшуку.
З відеозапису обшуку вбачається, що після того, як ОСОБА_2 відчинив багажник автомобіля, працівник міліції у форменому одязі дістав з нього карабін «Сайга» і від'єднав магазин. Патрони з магазину не вилучались і виявлені не були. Після цього учасники обшуку, не упаковуючи і не опечатуючи карабін і магазин, залишили приміщення гаражу та перемістились до будинку, а карабін залишився у працівника міліції.
Крім того, 19 липня 2013 року при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 191 КУпАП відносно ОСОБА_2 дільничний інспектор ОСОБА_17. склав також протокол про вилучення карабіну «Сайга» і 4 патронів. В цьому протоколі не міститься даних про упакування та опечатування вилучених речей, а в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено що вилучена зброя зберігається в кабінеті 33 Шахтарського MB ГУМВС. Тобто, фактично щодо одних і тих предметів різними співробітниками міліції одночасно складено два протоколи про їх вилучення, один - в кримінальному провадженні, інший - в провадженні про адміністративне правопорушення. При цьому протоколи містять протилежні відомості: в протоколі обшуку зазначено, що речі були упаковані, а із змісту протоколу вилучення видно, що ці речі не упаковувались.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що місце та обставини вилучення 4-х патронів у протоколі обшуку та у додатках до нього не зафіксовані, патрони не описані. Понятим та іншим учасникам слідчої дії магазин карабіну і 4 патрона, які нібито в ньому знаходились, для огляду пред'явлені не були. Карабін не був опечатаний на місці його виявлення і протягом всього часу обшуку (з 07 години 45 хвилин до 12 години) знаходився поза спостереженням понятих.
Таким чином, стороною обвинувачення не спростовані доводи ОСОБА_2 про те, що у вилученому в нього карабіні патронів не знаходилось.
Суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі надані докази, дав їм належну оцінку у вироку та прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Будь-яких суттєвих порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування вироку, колегія суддів не встановила.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404-407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу державного обвинувача прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури Донецької області Бондаря О.С. залишити без задоволення.
Вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскарженою в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення.
Судді