Головуючий 1-ї інстанції Король Т.Н. Доповідач: Довгаль Г.П.
Справа № 22-ц-5503/2006р.
Категорія: стягнення матеріальної і моральної шкоди
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року судова колегія судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді Коваленко 1.0.
суддів - Черкасова В.В., Довга.іь Г.П.
при секретарі - Голікової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 02 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: закрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Княжа'' про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і за зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення моральної шкоди, -
вста к о в и л а:
В липні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, 3-ї особи: закритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа" (далі - З AT „У С К „Княжа"), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі - 5387грн.67коп., яка складається із вартості поновлюваного ремонту -5067грн.34коп. і вартості проведеної товарознавчої експертизи - 320грн.33коп., а також просив відшкодувати йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі -2000грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказував на те, що 19.02.2006 року з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем ЗАЗ-DATWOO державний №НОМЕР_1, на автошляху Харків-Вовчанськ, в районі с. Революційне Вовчанського району Харківської області, сталася зіткнення з його автомобілем ВАЗ-2'1099 державний НОМЕР_2 В наслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) його автомобілю були причинені технічні ушкодження. Крім того, в результаті ДТП йому завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що па протязі трьох місяців він був позбавлений можливості користуватися своїм автомобілем і це створювало для нього додаткові побутові та транспортні труднощі.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, подав письмові заперечення, в яких виклав свої доводи та обґрунтування (а.с. 25-26).
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2. на свою корисіь моральну шкоду у розмірі 1700грн., при цьому посилався на те, що після ДТП він зразу же повідомив ОСОБА_2, що його автомобіль - ЗАЗ DATWOO державний № НОМЕР_1, забезпечений полісом обов'язкового страхування, а тому запропонував спочатку вирішити питання про відшкодування шкоди у страховій компанії. Останній погодився з цією пропозицією, однак до огляду транспортного засобу експертом, безпідставно, без пояснення причин прийняття такого рішення, з грубим порушенням його прав, як страхувальника, відмовився від відшкодування шкоди страховою компанією ЗАТ „УСК „Княжа". Цими неправомірними діями, як він вважає, ОСОБА_2 завдав додаткові душевні страждання, у зв'язку з чим стан його здоров'я значно погіршався.
В судовому засіданні суду першої інстанції сторони, кожний окремо, підтримали свої позовні заяви і просили їх задовольнити.
Представник 3-ї особи позов ОСОБА_2 не визнав, пояснивши, що ЗАТ „УСК „Княжа"' у відповідності з діючими нормами законодавства, після отримання усіх необхідних документів, в тому числі копії постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, згодна була виплатити позивачу суму матеріальних, збитків за ушкодження його автомобілю.
Рішенням Вовчакського районного суду Харківської області від 02 серпня 2006 року позов ОСОБА_2, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5387грн.67коп. -матеріальної шкоди і 1000грн. - моральної шкоди, 92грн.38коп. - судових витрат і 300грн. - за надання юридичної допомоги. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити у справі нове рішення про задоволення його зустрічного позову та про зменшення розміру стягнутої з нього моральної шкоди та судових витрат, посилаючись на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального права - не застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме ст. 13 ЦК України, якою передбачено, що „при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб'". Відмовившись від відшкодування шкоди у ЗАТ „УСК „Княжа", де виплата страхового відшкодування здійснюється у місячний термін, ОСОБА_2 тим сам порушив його права, а також сприяв затягненню вирішення цього питання та спричиненню додаткових судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 18 лютого 2006 року близько о 10.00.години на автошляху Харків-Вовчанськ, в районі селища Революційне Вовчанського району Харківської області, в напрямку м. Харкова рухався автомобіль ЗАЗ DATWOO, державний №НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 В цей час, на зустріч, рухався автомобіль ВАЗ-21099, державний НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Під час руху водій ОСОБА_1 на вищезазначеній ділянці автошляху, не врахував дорожню обстановку -ожеледиця, не вибрав безпечної швидкості руху автомобілю, не впорався з кермом І допустив виїзд його автомобілю на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з рухаючим в зворотному з ним напрямку автомобілем під керуванням ОСОБА_2 В наслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажири ВАЗ отримали тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічні пошкодження.
Згідно постанови ДАІ від 21 лютого 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи, вищевказана дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.12.1 Правил дорожнього руху України, в якому встановлено, що „під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, шоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним".
Висновком авто-товарознавчої експертизи №НОМЕР_3, яка була проведена спеціалістами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, підтверджується величина матеріальної шкоди, спричиненого власнику автомобілю ВАЗ-21099, державний НОМЕР_2, в результаті ДТП складає -5067грн.34коп. Вартість проведеної експертизи становить - 320грн.33коп. (а.с.5, 7-12, 14).
Інші судові витрати, понесені позивачем по первісному позову, зокрема, за сплату державного мита - 62грн.38коп., за інформаційно -технічні послуги - 30грн. та за надання юридичної допомоги - 300грн., підтверджуються наданими суду доказами - квитанціями про сплату вказаних сум; (а.с. 3-5, 14-15).
Відповідно до ч.2 сі.3 187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Суд., задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної' шкоди, дійшов обгрунтованого висновку, що дорожньо-транспортна пригода та, як наслідок, заподіяння шкоди автомобілю позивача, сталися з вили відповідача ОСОБА_1
Оскільки позивач, як фізична особа, у зв'язку з пошкодженням його майна автомобілю, душевно страждав, деякий час не міг використувати його за призначенням, що створювало для нього додаткові побутові та транспортні труднощі, то суд з урахуванням даних обставин, у відповідності з вимогами п.Зч.2 та ч.З ст.23 ЦК України, стягнув моральну шкоду та визначив її розмір.
Відмовляючи ОСОБА_1в задоволенні зустрічного позову, суд правильно визначив, що законних підстав для стягнення з ОСОБА_2., який є потерпілим від ДТП, на його користь моральної шкоди в сумі 1700грн.
немає.
Згідно ст. 3 5 ЦК України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною і ст.20 ЦК України встановлено, що право па захист особа здійснює па свій розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, дізнавшись в ході розслідування ДТП від ОСОБА_1, що автомобіль останнього застрахований, звернувся до ЗА Г „УСК „Княжа" Із заявою про відшкодування завданої йому шкоди. Але довідавшись про умови, при виконанні яких страхова компанія буде мати можливість відшкодувати йому .матеріальну шкоду, відмовився та скористався своїм правом звернення з позовом до суду.
Згідно п.З Полісу №НОМЕР_4 від 30.06.2005 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів, укладеного між страхувальником - ОСОБА_1та 'страховиком - ЗАТ „УСК „Княжна", підставою для відшкодування страхувальнику страхового відшкодування може бути рішення суду.
Отже, ОСОБА_2 звернувшись до суду з позовом безпосередньо до ОСОБА_1, з вини якого сталося дорожньо-трансгюртна пригода, не порушив право останнього на одержання страхового відшкодування від ЗАТ „УСК „Княжа".
Таким чином, вирішуючи спір, суд повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і правильно визначив закон, який регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають колегії суддів підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307Ч.ІП.1, 308, 313, 314ч.1п.1, 315, 317, 319, 325 ЦПК України судова колегія, -
УХВАЛ ИЛ А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 02 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.