ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2014 року (12:17) Справа №801/1339/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представника позивача - ОСОБА_2, довіреність № б.н. від 03.02.2014, паспорт серії : НОМЕР_3; свідка ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_4.
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим та просить :
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0002512101;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000024/01-02-22-01/НОМЕР_2 від 21.11.2013 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фактична перевірка, за результатом якої були винесені спірні рішенні, була проведена відповідачем необґрунтовано, без зазначення підстав та мети перевірки, а висновки, викладені у відповідному акті, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, позивач зауважує, що податковим органом невірно застосовані положення статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки загальна вартість тютюнових виробів, реалізація яких здійснювалася за цінами, вище, ніж встановлено виробником, складає 230,50 грн., а не 6455,25 грн., як зазначено в акті перевірки, а інша партія сигарет була придбана позивачем за новими цінами. Стосовно накладення штрафу за реалізацію алкогольних напоїв без марки акцизного податку позивач зазначає, що відповідна марки на ємності з вином була наявна, однак при транспортування була пошкоджена, у зв'язку з чим неможна вважати таку марку відсутньою. Також позивач зауважує на непропорційність розміру застосованого штрафу суті правопорушення. Крім того, щодо зафіксованих в акті перевірки тверджень про порушення порядку використання торгового патенту позивач зазначає, що торговий патент знаходився на видному місці в прозорій папці з документами та порушення фактично відсутнє.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засіданні не з'явився, заперечення на позов не надав, про час та місце судового засідання був проінформований належним чином.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2013 р. в період часу з 13:48 по 15:40 посадовими особами ГУ Міндоходів в АР Крим була проведена фактична перевірка магазину, що належить позивачу та розташований за адресою: АДРЕСА_1.
В ході проведення перевірки працівниками податкового органу було встановлено порушення позивачем порядку використання торгового патенту - не розміщений на доступному для огляду місці, копія торгового патенту, не завірена нотаріально, знаходилася в папці з іншими дозвільними документами; оригінал торгового патенту знаходився в іншому приміщенні.
В ході перевірки також виявлено, що в магазині в зберіганні на реалізації знаходиться вино виноградне ординарне столове напівсолодке біле «Мускат Царський», ємністю 1 літр, вміст спирту 9,0-13,0%, виробник ТОВ «Арго-Дар» по ціні 19,30 грн., без марок акцизного податку.
Також інспекторами було зазначено, що в магазині здійснюється торгівля тютюновими виробами за цінами вище, ніж встановлено виробниками. Так, здійснено продаж пачки сигарет «Кент» за 14,50 грн. (ціна вказана виробником - 14,00 грн.) та пачки сигарет «Ротманс» за 10,00 грн. (ціна виробника, зазначена на пачці - 9,50 грн.). Загальна сума тютюнових виробів, які знаходилися на реалізації, складає 6455,25 грн.
На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0002512101 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 459,00 грн. за порушення порядку використання торгового патенту;
- рішення про застосування фінансових санкцій №000024/01-02-22-01/НОМЕР_2 від 21.11.2013 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14955,25 грн., у тому числі: 8500,00 грн. - за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку; 6455,25 грн. - за торгівлю тютюновими виробами за ціною, вище ніж встановлена виробником.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.
1. Стосовно порушення ФОП ОСОБА_1 порядку використання торгового патенту.
Відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6. ст. 267 Податкового кодексу України оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.
Згідно з п. 267.6.2. п. 267.6. ст. 267 Податкового кодексу України торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.
Підпунктом 267.6.3. п. 267.6. ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.
Отже, виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, торговий патент повинен бути розміщений у доступному для покупців (відвідувачів) місці з метою надання точної та достовірної інформації про особу, яка здійснює господарську діяльність.
Як вже було зазначено, податковою інспекцією під час фактичної перевірки позивача було встановлено порушення порядку використання торгового патенту у вигляді розміщення нотаріально не засвідченої копії патенту в папці з іншими документами в недоступному для огляді місці.
Відповідно до п. 125.1 ст. 125 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1-267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал).
Позивач, стверджуючи про протиправність вказаного висновку податкової інспекції, зауважує, що торговий патент був розміщений на дошці в кутку позивача у папці з прозорими файлами з документами.
Проте, під час розгляду справи позивач належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин не надав.
Допитана судом в якості свідка ОСОБА_3, яка працює у позивача продавцем та на момент проведення перевірки була присутня в магазині, зазначила, що патент дійсно знадиться в прозорій папці з іншими документами, однак чи-то копія патенту, чи оригінал, повідомити не змогла, оскільки не впевнена в цьому. Зазначила, що безпосередньо нею патент (чи його копія) нею в папку не поміщався, вважає, що в папці напевно знаходиться оригінал патенту, проте на підставі чого вона дійшла цього висновку, повідомити не змогла.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
На підставі цього, суд критично ставиться до наданих свідком показань та вважає, що належні докази дотримання порядку використання торгового патенту позивачем не надані.
Суд зауважує, що виходячи з предмету спору, акт перевірки відповідно до вимог ст. 86 КАС України є належним доказом на підтвердження встановлених під час перевірки порушень законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому, ст. ст. 11, 71 КАС України не виключає обов'язок позивача доведення тих обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позивних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, суд зазначає, що положення ч. 2 ст. 71 КАС України не звільняють позивача від обов'язку доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до положень статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Звертаючись до адміністративного суду з позовом, позивач має надати переконливі документальні докази на підтвердження обставин, із наявністю яких він пов'язує неправомірність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Так, предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
При цьому, в контексті ст. 161 КАС України, суд має встановити всі фактичні обставини справи, якими обумовлено звернення позивача до суду, перевірити підтвердження їх наявності належними та допустимими доказами та надати їм відповідну правову оцінку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, враховуючи ненадання позивачем будь-яких доказів дотримання порядку використання торгового патенту, суд вважає, що відповідні порушення, зафіксовані в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам справи, а тому застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 459,00 грн. є правомірним.
2. Стосовно реалізації ФОП ОСОБА_1 тютюнових виробів за ціною вище, ніж встановлено виробником, а також стосовно реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95 (далі - Закон № 481/95).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11-1 Закону № 481/95 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Відповідно пункту 20 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 218, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 р. за № 679/6967, суб'єктом підприємницької діяльності повинно забезпечуватися інформування споживача про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках тютюнових виробів, що перебувають в продажу. Оформлення ярликів цін (цінників) проводиться відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.1997 р. № 2 і зареєстрованої в Мін'юсті 20.01.1997 р. за № 4/1808 (із змінами).
З акта перевірки вбачається, що посадовими особами ГУ Міндоходів в АР Крим був зафіксований факт реалізації тютюнових виробів за ціною вище, ніж встановлено виробником, а саме: здійснено продаж пачки сигарет «Кент» за 14,50 грн. (ціна вказана виробником - 14,00 грн.) та пачки сигарет «Ротманс» за 10,00 грн. (ціна виробника, зазначена на пачці - 9,50 грн.).
Вказані факти підтверджуються наявним и в матеріалах справи фіскальними чеками реєстратора розрахункових операцій за 05.11.2013 р.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95).
Відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Враховуючи вчинення ФОП ОСОБА_1 зазначеного порушення, Державною податковою інспекцією у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 6455,25 грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаними донарахуваннями, стверджує, що в акті фактичної перевірки відображена неправомірна інформація, загальна вартість тютюнових виробів, реалізація яких здійснювалася за цінами, вище, ніж встановлено виробником, складає 230,50 грн., а не 6455,25 грн., як зазначено в акті перевірки, а інша партія сигарет була придбана позивачем за новими цінами.
Проте, вказані посилання позивача не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки надані позивачем видаткові накладні на придбання тютюнових виробів не містять ані дати та номеру їх видачі, ані назви постачальника, що свідчить про ймовірність їх отримання вже після проведення перевірки. При цьому, в оглянутих судом у судовому засіданні оригіналах вказаних документів також відсутні ці реквізити, натомість самі накладні містять сліди відрізу у верхній частині, що викликає сумнів в їх достовірності.
Згідно з положеннями статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, позивачем не надані належні та допустимі докази в обґрунтування своєї позиції, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум штрафних санкцій в розмірі 6455,25 грн. суд вважає правомірним.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з пунктами 226.1-226.2 статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідно до пункту 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.
Пунктом 20 Положення визначено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи Міністерства доходів і зборів, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи Міністерства доходів і зборів. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Таким чином, наявність наклеєної марки акцизного податку є необхідною умовою для здійснення продажу підакцизного товару.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.
Таким чином, підставою для застосування штрафу в порядку наведеної норми Закону є не лише реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, а й зберігання таких напоїв.
Зафіксований в акті перевірки факт перебування ємності з вином у реалізації позивача визнається самим позивачем в позовній заяві, в якій зазначено, що акцизна марка була відклеєна під час транспортування.
Відповідно до пунктів 21, 22 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.
У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.
Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється (п. 24 Положення №1251).
Наведені законодавчі приписи дають підстави для висновку: у разі відклеювання акцизних марок відповідні алкогольні вироби вважаються немаркованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постанова ВАСУ від 16.02.2012 р. у справі №К-17003/09.
З урахуванням цього, застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 8500,00 грн. суд вважає правомірним та звертає при цьому увагу на те, що вказаний розмір штрафних санкцій, згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95, є мінімальним, через що не приймає до уваги твердження позивача про непропорційність застосованого штрафу.
На підставі викладеного, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
У судовому засіданні 20.03.2014 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.03.2014 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.