ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

В засіданні взяли участь представники:

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2005 року СПД ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення 30539,25 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2005 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 23750,00 грн. основного боргу, 1540,50 грн. -3 % річних, 5248,75 грн. -інфляційних, 424,00 грн. судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 року рішення місцевого господарського суду від 02.12.2005 року залишено без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями СПД ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2005 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.07.2003 року між сторонами по справі був укладений договір, відповідно до якого позивач поставляє відповідачу сільськогосподарську продукцію ( в тому числі борошно, крупа, овочі) під реалізацію строком на 10 банківських днів з повним розрахунком по закінченню строку реалізації згідно накладних.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу за накладною № НОМЕР_1 року борошно у кількості 12500 кг на загальну суму 23750,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач зобов'язався розрахуватись за отриманий товар по накладній № НОМЕР_1 року до 01.08.2003 року (а.с. 9).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідач своєчасно не розрахувався за отриманий від позивача товар, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про стягнення 23750,00 грн. суми боргу.  

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, судова колегія погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про стягнення з відповідача 1540,50 грн. -3 % річних, 5248,75 грн. -інфляційних.

За таких обставин, оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 року у справі  № 14/331 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                     Б. Грек

                                                                                              М. Черкащенко