Справа № 22-10438/2006 Головуючий 1 інст. - Верескун Н.А.
Категорія-33 Доповідач- Гурова О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО листопада 2006 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого - Гурової G.M.,
суддів - Могутової Н.Г., Шевченко В.Ю.,
ври секретарі - Миснянко М.П., за участю - представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Голови правління садівничого товариства „Джерельце" на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 7 липня 2006 року за заявою садівничого товариства „Джерельце" про відшкодування судових
витрат,
ВСТАНОВИВ;
Голова правління садівничого товариства „Джерельце" звернувся до Апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою на ухвалу Артемівського міськрайонного суду від 07.07.2006 p., якою відмовлено садівничому товариству „Джерельце" в поверненні держмита.
Представник позивача просив скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що судом порушено порядок, встановлений для вирішення питання, а саме: суд безпідставно вважав, що СТ „Джерельце" просило повернути держмито, хоча в заяві товариство просило стягнути з відповідача ОСОБА_1. понесені садівничим товариством судові витрати.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач просив повернути йому сплачене при зверненні до суду держмито, але враховуючи відсутність передбачених ЦПК конкретних підстав для повернення цієї суми, суд відмовив в задоволенні заяви.
Заслухавши доповідь судді Гурової О.М., пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з заяви СТ „Джерельце" до Артемівського міськрайонного суду від 28 лютого 2006 p., позивач просив суд вирішити питання про відшкодування відповідачем Глущенко судових витрат, які понесло товариство в зв"язку з розглядом цивільної справи за позовом СТ „Джерельце, ОСОБА_2., ОСОБА_3. до ОСОБА_1. про стягнення матеріальної та
моральної шкоди.
Суд же вважав, що позивач просив повернути йому сплачену суму держмита, і пославшись на вимоги ст. 69 ЦПК України, відмовив в задоволенні заяви.
З таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.
Згідно з вимогами як ст.78 ЦПК в редакції 1963 p., так і ст. 89 ЦПК України в редакції
2004 р., у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заяю стягуються з позивача. Однак якщо позивач не під-
тримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
З наведеного випливає, що суд 1-ї інстанції не розглянув по суті заявлені СТ „Джерель
це" вимоги про стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_1, а постановив ухвалу про
відмову в поверненні товариству держмита, хоча таке питання представником позивача взагалі
не ставилось.
За таких обставин Апеляційний суд вважає, що ухвала не може бути залишена без змін і підлягає скасуванню з поверненням на новий розгляд по суті заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Голови правління садівничого товариства „Джерельце" частково задовольнити.
Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 7 липня 2006 року скасувати. Справу повернути в той же суд на новий розгляд по суті заявлених вимог.