Гагарінський районний суд м.Севастополя
1 інстанція
Єд. ун. № 763/2714/13-ц
Пр. № 2/763/233/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2014 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого-судді Лугвіщик А.М.
при секретарі Гуменюк К.П., Драчук К.М.,
за участі позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я внаслідок ДТП,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення у солідарному порядку витрат на лікування у розмірі 15 584 грн. 55 коп., суми неотриманих доходів у розмірі 2 281 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., а всього - 67 865 грн. 55 коп., мотивуючи тим, що 03.12.2012 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, держномер НОМЕР_1, внаслідок порушення вимог п. 1.5, 2.3 (б), 12.3 ПДР України здійснив ДТП, внаслідок якої здійснив наїзд на позивача, заподіявши їй тілесні пошкодження середньої тяжкості. Позивачем були понесені витрати на придбання медикаментів у розмірі 3 279 грн. 55 коп., на медицинські процедури у розмірі 270 грн., діагностику - 615 грн., благодійну допомогу - 140 грн., транспортні витрати - 1 280 грн., посилене харчування - 5 000 грн., сторонню допомогу - 5 000 грн. Строк лікування складав з 03.12.2012 року по 03.02.2013 року. Мінімальна зарплата за грудень 2012 року складала 1 134 грн., за 2013 рік - 1 147 грн. Таким чином, розмір відшкодування суми неотриманого доходу склав 2 281 грн. Позивачу була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у глибині фізичних та душевних страждань, заподіяних внаслідок ушкодження здоров»я. Вона тривалий час знаходилась на стаціонарному лікування. Оскільки вона людина похилого віку, то їй набагато складніше переносити фізичні травми і потребується більше часу на оздоровлення. Позивач сильно страждала від фізичного болю, не мала можливості самостійно пересуватися і навіть після виписки з лікарні, вдома, потребувала постійної сторонньої допомоги. У результаті ДТП був порушений привичний уклад її життя, до сьогоднішнього дня не вилікувалась, приймає лікарські препарати, а також проходить курс лікування, пов»язаний з відновленням її здоров»я після ДТП. У результаті отриманих травм вона була позбавлена виконувати елементарні роботи вдома. Виникло значне погіршення її здоров»я.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали і просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 з позовом не згідний і пояснив суду, що його вини у скоєнні ДТП немає, позивач переходила проїзну частину дороги не по пішохідному переходу. Внаслідок ДТП він до сьогоднішнього дня позбавлений можливості виїхати з Севастополя додому в Азербайджан і у нього відсутні кошти на відшкодування шкоди.
Представник відповідача ПрАТ «УПСК» у судове засідання надали заперечення, згідно якого просили відстрочити розгляд питання щодо відшкодування матеріальної шкоди і зобов»язати потерпілу особу, позивача, надати ПрАТ «УПСК» заяву на виплату відшкодування та підтверджуючі документи щодо понесених витрат внаслідок ДТП. До сьогоднішнього дня документи до страхової компанії позивачем не надані і не вказано місцезнаходження лікувального закладу, де потерпіла лікувалась. Страховою компанією права позивача не порушені, а пред»явлені вимоги до суду є передчасними, оскільки у виплаті відшкодування витрат на лікування та суми неотриманих доходів позивачу не відмовлено. У розмір виплат на лікування позивач неправомірно включила витрати на благодійну допомогу - 140 грн., на транспорт - 1 280 грн., на посилене харчування - 5 000 грн., сторонню допомогу - 5 000 грн., що відносяться до додаткових витрат, які підлягають відшкодуванню відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України. Погоджуються на виплату позивачу моральної шкоди у розмірі встановленого ліміту, 2 550 грн.
Відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача ПрАТ «УПСК».
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали даної справи та кримінальної справи № 763/1672/13-к відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно Вироку Гагарінського районного суду м. Севастополя від 01.04.2013 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні ДТП, яка мала місце 03.12.2012 року, в результаті ДТП пішохід ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 65 мд від 14.01.2013 року отримала наступні тілесні ушкодження: рвано-забита рана спинки носа, відкритий перелом кісток носа без зміщення; закритий перелом хірургічної шийки, великого горбка лівої плечової кістки; масивний підшкірний крововилив (гематома) верхньої третини правого стегна; струс нирок, які є тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості. Згідно вироку видно, що в діях водія ОСОБА_3 вбачаються порушення вимог п. 1.5, 2.3 (б), 12.3 ПДР України.
Вирок набув чинності 12.06.2013 року.
Судом встановлено, що 02.09.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_3 був укладений договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3533729.
Згідно ст.. 3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно до п.9.3, 9.4 ст. 9, п. 23.1 ст. 23, п. 24.1 ст. 24, ст.. 25 цього Закону 9.3. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51 тисяч гривень на одного потерпілого ( в редакції на день спірних правовідносин).
9.4. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
23.1. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;
шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:
для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.
Відповідно до п. 331.1 цього Закону страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Відповідно до п. 35-1 - 35.2 ст.. 35 цього Закону 35.1 для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
35.2. До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Документи, зазначені у підпунктах "а" - "ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.
Згідно до п. 36.1 цього Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
У даному випадку представник позивача 27.02.2013 року надав в ПрАТ «УПСК» заяву-повідомлення про страховий випадок, відповідно до якої страховою компанією була відкрита виплатна справа № 123/305/ 13/0249. Однак, ні позивач, ні її представник не надали в страхову компанію документів, які б підтвердили факт перебування позивача на лікуванні та понесення витрат на лікування, не було повідомлено і про місцезнаходження лікувального закладу з метою перевірки цих фактів. У ході судового слідства позивач та її представник не заперечили той факт, що дійсно документи в підтвердження витрат на лікування до страхової компанії не надавали, не подавали і заяву про виплату відшкодування.
Згідно заперечення відповідача ПрАТ «УПСК» та пояснень позивача і її представника вбачається, що страховою компанією не приймалось рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Отже, у даному випадку суд не вбачає порушення прав позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди, спір в цій частині вимог відсутній. У зв»язку з цим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог в частині матеріальної шкоди.
Відповідно до ст.. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У даному випадку, враховуючи вищезазначений розмір ліміту, відсутні підстави для відшкодування матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.. 1194 ЦК України.
Відповідно до ст.. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Отже, зі змісту цієї норми вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я.
Разом з тим з позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що серед інших витрат, які вона просить стягнути на відшкодування матеріальної шкоди, вона зазначила благодійні внески на суму 140 грн., під час перебування її на стаціонарному лікуванні. Благодійні внески в лікувальній установі здійснюються на підставі Закону України від 16 вересня 1997 року N 531/97-ВР "Про благодійництво та благодійні організації", відповідно до якого благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, а благодійна організація - недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно із цим Законом. Тобто такі витрати не є обов'язковими, які б підлягали відшкодуванню. У зв»язку з цим, позивачу необхідно відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на благодійні внески.
Відсутні і підстави для стягнення витрат на транспорт у розмірі 1 280 грн., на посилене харчування - 5 000 грн. та сторонню допомогу у розмірі 5 000 грн. Так, відповідно до вимог ст. 58, 59 ЦПК України надані позивачем докази повинні бути належними та допустимими. На а.с. 30 кримінальної справи є документ щодо витрат на транспорт, однак цей документ не являється достатнім в підтвердження того, що саме позивач робила замовлення на таксі. При цьому в зазначений період позивач повинна була знаходитись на стаціонарному лікуванні ( 13.12. позивачу проводили операцію, 26.12.2012 року виписали після обходу лікарем на амбулаторне лікування), а замовлення мали місце з вул. Гер. Бреста, 41/7. Замовлення в період з 30.11.по 02.12 не мають відношення до даної справи, оскільки на лікування позивач поступила 03.12.2012 року. Щодо витрат на посилене харчування, то в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи. Договір про надання послуг, укладений між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 04.12.2013 року, на суму 5 000 грн. у зв»язку з потребою позивачем тимчасової сторонньої допомоги не являється достатнім в підтвердження витрат на сторонню допомогу. Так, відсутні дані про виконання послуг і яких саме та про понесення позивачем витрат на виконання цих послуг.
Відповідно до п. 22.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена п. 1. 2 ч.2 ст. 23 ЦК України.
Так, згідно п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; …
З врахуванням заявлених вимог і в їх рамках стягненню на користь позивача підлягає моральна шкода у розмірі 10 000 грн., у задоволенні решти вимог необхідно відмовити у зв»язку з відсутністю доказів.
Відповідно до статті 26-1 цього Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону,
- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
У даному випадку у зв»язку з вищезазначеним лімітом з відповідача ПрАТ «УПСК» на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі зазначеного ліміту 2 500 грн. ( 51 000 грн. х 5%), з відповідача ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України - 7 500 грн.. Представник відповідача ПрАТ «УПСК» не заперечує стосовно відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 550 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів у дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. з кожного.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 57-60, 88, 179, 209, 213-218, 294-296 ЦПК України, ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1194, 1195 ЦК України, Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров"я, у розмірі 2 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров"я, у розмірі 7 500 грн.
У решті позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржено в Севастопольський апеляційний суд через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. У разі постановлення рішення у вісутність особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення складено власноручно в єдиному екземплярі.
Головуючий-суддя: