РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
______________________________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/387/14Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Романова Л. В.
"17" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
головуючого-суддіРоманової Л.В.,
суддів:Моісеєнко Т.І., Редько Г.В.,
при секретаріПомазан В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання», третя особа - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Пролив», до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, інфляційне збільшення суми заборгованості, 3% річних за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2014 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2013 р. ТОВ «Кримтеплопостачання» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, інфляційне збільшення суми заборгованості, 3% річних. Позов мотивовано тим, що відповідачі, які проживають за адресою АДРЕСА_1, є споживачами теплової енергії, яку постачає ТОВ «Кримтеплопостачання», проте не належно здійснюють оплату послуг, в результаті чого за період з 01.10.2012 по 01.07.2013 утворилась заборгованість, що становить 2377,85 грн. ТОВ «Кримтеплопостачання» зверталося з заявою про видачу судового наказу про стягнення вказаної заборгованості, який було видано 08.07.2013. Проте ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 05.08.2013 судовий наказ було скасовано за заявою боржника ОСОБА_6 З наведених підстав ТОВ «Кримтеплопостачання» звернулось в порядку позовного провадження. З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 2099,88 грн., суму інфляційного збільшення боргу - 14,15 грн., 3 % річних - 62,64 грн., всього 2176,67 грн., також відшкодувати судові витрати по справі.
В якості третьої особи до участі у справі залучено ОК «Житлово-будівельний кооператив Пролив».
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 31 січня 2014 р. позов ТОВ «Кримтеплопостачання» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 повну суму заборгованості за послуги теплопостачання, з урахуванням інфляційного збільшення суми заборгованості, 3% річних, в загальній сумі 2176,67 грн. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат з відповідачів.
На рішення суду відповідач ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, апелянт ставить питання про скасування оскаржуваного рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що як власник квартири за адресою АДРЕСА_1, має право самостійно визначати відносини з постачальником комунальних послуг. У зв'язку із фізичним зносом та відсутністю коштів на встановлення нових радіаторів, з травня 2008 р. в квартирі відповідачів відсутні будь-які прилади опалення, що підтверджується актом, одночасно опломбовані та ізольовані труби, які є в квартирі відповідачів. Апелянт вважає, що суд не врахував, що оскільки договір між сторонами не укладений, між сторонами не було договірних правовідносин, послуга теплопостачання не надавалась, підстави для оплати послуг відсутні. Також вважає, що діями позивача порушуються її права, на оплату послуг та встановлення приладів опалення апелянт не має фінансової можливості. Апелянт посилається на те, що ТОВ «Кримтеплопостачання» пропонувало відновити в квартирі систему теплопостачання, однак не зазначало, що необхідно оплачувати послуги, які фактично не були надані.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач ТОВ «Кримтеплопостачання» вказує на те, що відповідачі не підтвердили належними доказами, що не отримують послуги позивача, а також, те, що демонтаж приладів опалення системи централізованого теплопостачання здійснено з дотриманням порядку, передбаченого чинним законодавством. Оскільки відповідачі не дотрималися встановленої законом процедури відключення квартири від мережі централізованого опалення багатоквартирного будинку, відсутність письмового договору між ТОВ «Кримтеплопостачання» та відповідачами не звільняє від оплати комунальних послуг.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалою Керченського міського суду від 05.08.2013 судовий наказ про стягнення з відповідачів заборгованості було скасовано за заявою одного з боржників.
Задовольняючи позов ТОВ «Кримтеплопостачання», суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених у позові вимог та наявності правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг в порядку солідарної відповідальності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на законі та підтверджені матеріалами справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачам на праві спільної часткової власності (в рівних частках) належить квартира за адресою АДРЕСА_1 (а.с.102), де вони зареєстровані проживаючими та проживають (а.с.4). На відповідача ОСОБА_6 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.6).
Буд. АДРЕСА_1 обслуговується ОК «Житлово-будівельний кооператив Пролив» (а.с.92), будинок обладнаний мережами централізованого опалення (а.с.70), теплова енергія за спірний період надавалась, що свідчить з актів фіксування показників теплолічильника (а.с.77-76).
Позивач є постачальником послуги з теплопостачання до вказаного будинку.
За договором № 1/13 від 06 вересня 2013 року, укладеного між ТОВ «Кримтеплопостачання» та ОК «Житлово-будівельний кооператив Пролив», позивач зобов'язаний надавати послуги з постачання теплової енергії необхідної кількості для подальшого розподілення по внутрішньо-будинкових мережах споживача (а.с.88).
ТОВ «Кримтеплопостачання», як енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, зокрема опалення, у необхідній кількості споживача ОК «Житлово-будівельний кооператив Пролив».
Пунктом 1.3 цього Договору передбачено, що розрахунки споживачів виконавця з енергопостачальною організацією (позивачем) за теплову енергією здійснюються по тарифам та в строки, відповідно з умовами договору.
Рішеннями виконавчого комітету Керченської міської ради № 1177 від 24 грудня 2010 р., № 46 від 11 лютого 2013 р. було узгоджено тарифи на послуги теплопостачання ТОВ «Кримтеплопостачання», про що повідомлено через місцеву газету (а.с.63-68).
Між сторонами не укладений договір постачання теплової енергії.
Апелянт, обґрунтовуючи доводи скарги, посилається на відсутність в квартирі радіаторів опалення, оскільки у зв'язку з тим, що в квартирі були демонтовані радіатори опалення, фактично відключено теплопостачання.
На підтвердженням даних обставин суду першої інстанції був представлений акт від 13.10.2009, складений представниками ТОВ «Кримтеплопостачання», ОК «ЖБК Пролив» та ОСОБА_6, про відсутність приладів опалення без зазначення причин (а.с.57). Аналогічний акт складений 23.09.2011 без участі представника ОК «ЖБК Пролив», при цьому акт має попередження для абонента - відновити прилади опалення на опалювальний 2012-2013 р.р. сезон (а.с.45). ОК «ЖБК Пролив» актом голови цього кооперативу від 04.07.2009 р. підтвердив відсутність приладів опалення в квартирі відповідачів у зв'язку із їхнім демонтажем без зазначення причини (а.с.25в). Матеріали справи не містять доказів звернення споживачів до ОК «ЖБК Пролив».
Наданим доказам судом першої інстанції дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.
Крім того, апелянт в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що вони як споживачі не зверталась до ОК «ЖБК Пролив» для відновлення системи централізованого теплопостачання після демонтажу приладів опалення та як власники квартири не встановили прилади опалення, як того вимагав позивач після останнього обстеження системи теплопостачання багатоквартирного будинку.
Заборгованість з послуг теплопостачання визначена з урахуванням площі квартири відповідачів (а.с.11-12), тарифів на теплову енергію, затверджених у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та передбачених пільг, на які має право абонент (відповідач ОСОБА_6.).
Стягуючи з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги, зокрема за опалення, яке відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», віднесено до житлово-комунальних послуг, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України крім квартирної плати береться й плата за житлово-комунальні послуги за тарифами, що затверджені у встановленому законом порядку, яку споживачу належить вносити своєчасно, що згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону віднесено до обов'язків споживача.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію та за ст. 25 Закону в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Визначаючи суму заборгованості відповідачів, судом першої інстанції з врахуванням заявленого періоду та затверджених у встановленому законом порядку тарифів, правильно визначено її розмір, який за матеріалами справи складає суму 2099,88 грн. Вказана сума збільшена з урахуванням індексу інфляції за час прострочення платежів та 3 % річних від простроченої суми заборгованості (а.с.42,43).
Отже, враховуючи викладені обставини справи та положення Закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати отриманих послуг позивач має право на судовий захист шляхом стягнення з відповідачів оплати за надані послуги за встановленими тарифами.
Відповідально до правил ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що демонтаж приладів опалення в квартирі відповідачів відбувався у встановленому порядку. Відсутні також докази фактів звернення відповідачів для відновлення системи теплопостачання та встановлення нових приладів опалення.
За правилами ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить доказів, які б свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Доводи апеляції не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення в частині стягнення суми заборгованості в повному обсязі не впливають.
Однак, в силу частини 3 статті 303 ЦПК апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду, оскільки суд в мотивувальній частині рішення, обґрунтувавши необхідність звільнення від сплати судового збору як інвалідів 1 та 2 групи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» стягнув з вказаних осіб судовий збір, що є порушенням норм процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_8, який є власником 1/3 частки квартири та не звільнений від сплати судового збору, несе витрати по відшкодуванню судового збору в обсязі належній йому частки від загального розміру 229, 40 грн., тобто 76,47 грн.; відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільняються від сплати судових витрат та ці витрати компенсуються за рахунок держави відповідно до положень ст. 88 ЦПК.
За правилами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 313 - 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2014 року в частині розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання» судовий збір у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 47 коп., звільнивши від сплати судових витрат ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Романова Л.В. Моісеєнко Т.І. Редько Г.В.