РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________________________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/407/14Головуючий суду першої інстанції:Українець Л.І.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Романова Л. В.

"17" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

головуючого-суддіРоманової Л.В.,

суддів:Моісеєнко Т.І., Редько Г.В.,

при секретаріПомазан В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2013 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 28099,47 грн. Позов було мотивовано тим, що відповідно до укладеного 16.10.2007 р. з відповідачем кредитного договору ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Даний договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою. В порушення умов договору свої зобов'язання відповідач належним чином не виконував. Станом на 31.08.2013 р. заборгованість за кредитним договором складала 28099,47 грн., зокрема: заборгованість за кредитом 7783,69 грн., за процентами за користування кредитом - 16106,64 грн., за комісією за користування кредитом - 2394,88 грн.; а також штрафи (фіксована складова) 500 грн., та процентна складова - 1314,26 грн. Позивач просив стягнути вказані суми з відповідача та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 16 січня 2014 р. позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 заборгованість по кредитному договору в сумі 18662,50 грн. Зокрема стягнуті суми: заборгованість за кредитом - 7783,69 грн., за комісією за користування кредитом - 2394,88 грн.; зменшено суму заборгованості за процентами за користування кредитом, яку стягнуто у розмірі 7784 грн., а також зменшено суму штрафів до розміру 700 грн. В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат

Не погодившись з рішенням суду, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, відсутність належної правової оцінки перевіреним доказам, просить рішення суду першої інстанції змінити, задовольнити позов у повному обсязі, в тому числі в частині заявленої суми неустойки.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, порушивши норми процесуального права, прийняв необ'єктивне рішення, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, зменшивши на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України суму неустойки до 700 грн. від той, що була заявлена в загальному розмірі 1814,26 грн., не врахував обов'язкові умови для застосування вказаного положення закону, послався лише на скрутне матеріальне становище відповідача. В доводах апеляційної скарги апелянт, посилаючись на відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК, зазначає, що судом не прийнято до уваги ст. 625 ЦК, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідач рішення суду першої інстанції не оскаржує.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконував за кредитним договором грошові зобов'язання перед Банком, тому Банк має право на стягнення заборгованості, зокрема за кредитом - 7783,69 грн., комісією за користування кредитом - 2394,88 грн.; процентів за користування кредитом, розмір яких визначено судом самостійно в розмірі 7784 грн., а також суму неустойки (штрафів), яку зменшено в силу ст.551 ч.3 ЦК до розміру 700 грн. Загальна сума, яка визначена судом до стягнення на користь позивача, склала 18662,50 грн.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони в частині визначених судом сум заборгованості суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає з наступних підстав.

Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору від 16.10.2007 р., укладеного між Банком та відповідачем, відкрито картковий рахунок на ім'я ОСОБА_7, який отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Вказані обставини підтверджені належними доказами, визнані сторонами. За розрахунком позивача заборгованість за кредитним договором станом на 31.08.2013 р. складала 28099,47 грн. Вказана сума складається з заборгованості за кредитом 7783,69 грн., процентів за користування кредитом - 16106,64 грн., комісії банку 2394,88 грн.; штрафів у вигляді фіксованої суми - 500 грн. та процентової складової - 1314,26 грн. Відповідачем представлений розрахунок заборгованості не оспорювався.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при укладанні договору надав згоду з приводу того, що договір про надання банківських послуг складається з Заяви позичальника, Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку (а.с.7-9). Заява відповідачем підписана 16.10.2007 р., в якій зазначено, що ОСОБА_7 ознайомлений та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.7 зв.).

За Умовами та правилами надання банківських послуг (п. 8.6) передбачено, що при порушенні строків платежів більш ніж на 120 днів, позивальник сплачує банку штраф 500 грн. та 5% від суми позову (а.с.8зв.). Для розрахунку суми штрафу 1314,26 грн. позивачем враховано заборгованість за кредитом 7783,69 грн., проценти - 16106,64 грн., комісія 2394,88 грн. (а.с.4-6).

Згідно з правилами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які борж ник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Звертаючись з клопотанням про зменшення розміру неустойки, сторона повинна доводити наявність підстав для її зменшення.

В даному разі підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України суд мав встановити з належним доказовим підтвердженням фактів, за наявності яких законодавець пов'язує таку можливість. Зокрема, передусім розмір неустойки повинен значно перевищувати розмір збитків.

Матеріали справи не містять доказів, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, також доказів на підтвердження існування істотних обставин, за яких можливо застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Висновок суду першої інстанції про можливість зменшення розміру неустойки (штрафів), які навіть у загальній сумі не перевищують розмір збитків, не узгоджується з нормами цивільного законодавства, тому судова колегія вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу та є повністю обґрунтованими.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість за процентами не відповідає передбаченому договором розміру - 30% на рік на суму залишку.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, будь-яким чином не навів мотивів, за якими не приймає докази позивача і вважає розрахунок заборгованості невірним, та самостійно зробив висновок щодо розміру заборгованості процентів, не навівши той розрахунок суми, який вважав вірним, самостійно визначивши відсотки за користування кредитом. До того ж, відповідач власний розрахунок при розгляді справи суду не представляв.

Відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог, при вирішенні цивільних справ суд виходить з поданих сторонами доказів. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім обставин, які не підлягають доказуванню, що встановлено статтями 60, 61 ЦПК України.

За приписами ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування розрахунку банку щодо розміру заборгованості по процентам, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає представлений позивачем розрахунок належним та єдиним допустимим доказом по справі щодо встановлення розміру заборгованості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача повинна складати 28099 (двадцять вісім тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 47 коп.

Оскільки відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України суд апеляційної інстанції, постановляючи нове рішення, здійснює розподіл судових витрат, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі - 280,99 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь іншої сторони.

Керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, ст. ст. 309, 313 - 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2014 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитними договором в сумі 28099 (двадцять вісім тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 47 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 7783,69 грн., процентів - 16106,64 грн., комісії - 2394,88 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1314,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код в ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у вигляді судового збору 280,99 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Романова Л.В. Моісеєнко Т.І. Редько Г.В.