ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2014 року Сімферополь Справа №801/993/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Кузьменко О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця,

Суть спору: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлений законом термін не подається податкова звітність до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів в АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2014 року була направлена рекомендованою кореспонденцією, відповідно до ч.4 ст.33 КАС України за місцем знаходження відповідача, яке зазначено у довідці Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим №4709 від 03.07.2013 року (а.с.3), але конверт повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.10), так відповідно до статті 37 КАС України, особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Оскільки відповідачем не надано до суду письмових заперечень, які б унеможливлювали ухвалення рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд вважає можливим розглянути справу в скороченому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Отже, органи доходів і зборів у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міністерства доходів в АР Крим є суб'єктом владних повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 16.06.1995 року Реєстраційною службою Феодосійського міського управління юстиції АР Крим, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6).

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно довідки від 27.12.2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не подає до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим податкову звітність - податкову декларацію про майновий стан та доходи з моменту введення в промислову експлуатацію (2003р.) (а.с.4).

Згідно довідки від 25.12.2013 року за відповідачем податковий борг по платежам, що контролюють податкові органи відсутній (а.с.5).

Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" передбачено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення з цього питання, підставами для ухвалення такого рішення є неподання протягом року органам доходів та зборів декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

На час розгляду справи спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України, відповідно до п.п.15.1 ст.15 якого, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.3. п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України встановлений обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п.20.1.37 п.20.1. ст.20 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно п.п.47.1 ст.47 Податкового Кодексу України фізичні особи - платники податків несуть відповідальність в тому числі за неподання податкової звітності контролюючим органам, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.111.1 ст.111 Податкового Кодексу України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлені наступні види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна.

Відповідач згідно зі ст.71 КАС України не надав доказів оформлення податкових декларацій, іншої звітності та відправлення таких матеріалів позивачу.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

3.Копію цієї постанови, після набрання нею законної сили, направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Постанова суду першої інстанції, ухвалена за правилами скороченого провадження може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, встановлені статтями 185-187, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.В.Петренко