ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2014 року (14:44) Справа №801/10964/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Панова О.І., суддів Пакет Т.В., Кисельової О.М., при секретарі судового засідання Устіновій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства соціальної політики України
про спонукання до виконання певних дій
від позивача - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 28.11.2013 року;
від відповідача - Гузенок М.Е., довіреність №б/н від 18.02.2014 року.
Суть справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України про зобов'язання прийняти рішення про передачу у власність позивача автомобіля «VOLKSWAGEN SHARAN» 1999 року випуску, ідентифікаційний номер кузову НОМЕР_1 у зв'язку зі смертю батька позивача ОСОБА_3, за умови сплати позивачем відповідної суми податків і зборів за ставками, діючими на день митного оформлення автомобіля.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю вимоги Міністерства соціальної політики України про надання додаткової інформації на підтвердження сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено, що на підставі протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 05.10.2006 року №26/ГД-10888 автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN 1999 року випуску, ідентифікаційний номер кузову НОМЕР_1 визнаний гуманітарною допомогою для забезпечення автотранспортом інваліда війни ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданий 13.10.2012 року (а.с.10).
Відповідно до абзацу 7 пункту 41 Постанови від 19 липня 2006 р. N 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (в редакції на момент виникнення правовідносин) після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
04.12.2012 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Міністерства соціальної політики АР Крим для вирішення питання відносно передачі у власність вищевказаного автомобіля.
06.12.2012 року Міністерством соціальної політики АР Крим до Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України був надісланий пакет документів щодо передачі зазначеного автомобіля ОСОБА_1, сину померлого.
Постановою Кабінету Міністрів України №190 «Про внесення змін до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» Комісію як орган, який приймає рішення про зміну отримувача гуманітарної допомоги, було замінено на Міністерство соціальної політики України.
У зв'язку з зазначеними змінами, не отримавши рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, 11.04.2013 року Міністерством соціальної політики АР Крим був надісланий пакет документів щодо передачі вищевказаного автотранспорту ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України.
Листом Міністерства соціальної політики України від 01.06.2013 року №1098/014/91-13 документи були повернуті для надання додаткової інформації на підтвердження сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
В липні 2013 року позивач на виконання листа від 01.06.2013 року звернувся до відповідача, а також до Кримської митниці Державної митної служби України з проханням повідомити відповідні реквізити розрахункових рахунків для сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Листом Кримської митниці Міндоходів від 24.07.2013 року №07-23/1225 позивачу повідомлено, що спочатку необхідно отримати відповідне рішення Міністерства соціальної політики України, після чого сплатити відповідні податки та збори.
Непогоджуючись із діями відповідача щодо розгляду заяви про передачу йому у власність автомобіля марки VOLKSWAGEN SHARAN, 1999 року випуску, ідентифікаційний номер кузову НОМЕР_1, позивач звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда.
Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку; проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.
Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Крім того, відповідно до статті 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», відповідно до якої після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 (десять) років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
У разі несплати членом сім'ї інваліда, дитини-інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) органам праці та соціального захисту населення у порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи, несплату позивачем необхідних для викупу автомобіля податків та зборів, дії відповідача щодо повернення документів для надання додаткової інформації на підтвердження сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля є правомірними та таким, що відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим не має підстав для зобов'язання відповідача прийняти рішення про передачу у власність ОСОБА_1 автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN, 1999 року випуску, ідентифікаційний номер кузову НОМЕР_1.
За таких обставин, здійснивши системний аналіз положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовій збір не повертається.
Під час судового засідання, яке відбулось 06.03.2014 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.03.2014 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Панов О.І.
Суддя Пакет Т.В.
Суддя Кисельова О.М.