Справа  № 2-637 за 2008 рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

01 лютого 2008 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської

області в складі головуючого   судді:            САВЧЕНКА В.О.

при   секретарі:           ГОРБ С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про  розірвання   шлюбу

ВСТАНОВИВ:

В січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою, у якій просила суд шлюб з ОСОБА_2 розірвати, тому що ще з вересня 2007 року вона з відповідачем фактично припинили подружні стосунки остаточно. Між ними тривалий час не було взаєморозуміння, у них різні характери, тому часто виникали суперечки і розбіжності при рішенні побутових питань. У них різні погляди на життя, на ведення домашнього господарства, виховання дитини. Все це ускладнювало їх сімейні відносини та призводило в їх сім'ї до конфліктів та сварок. Вона неодноразово просила відповідача змінити його відношення до неї зокрема і до сім'ї в цілому, але на її прохання він не реагував. Поступово усе це призвело до втрати почуття любові і поваги один до одного. Тому з вересня 2007 року подружні стосунки з відповідачем були припинені остаточно, але мешкали и мешкають до цього часу вони на одній житловій площі. Спроб примиритися та поновити сімейні стосунки після вересня 2007 року ні вона, ні відповідач не робили і не бажають цього робити. З цих причин збереження сім і з відповідачем вона вважає неможливим   і наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав і пояснив, що дійсно подружні відносини з позивачкою остаточно були припинені з вересня 2007 року, але мешкати вони продовжуютьпоки що на одній житловій площі. Він не заперечує, що в нього і позивачки виникали сварки, скандали і конфлікти з різних причин, у тому числі і через те, що в них не було взаєморозуміння, виникали суперечки і розбіжності при рішенні побутових питань, у них виявилися різні погляди на сімейне життя, на ведення домашнього господарства. Він також вважає, що з позивачкою вони не зійшлися характерами. Він згодний з тим, що такі їх відносини поступово призвели до втрати почуття любові і поваги один до одного та вони стали чужими один одному людьми. Після вересня 2007 року спроб примирення і збереження сім'ї ні позивачка, ні він не робили. У нього і позивачки зараз у кожного інше життя і нічого робити для збереження сім'ї вони не бажають. При таких обставинах, як і позивачка, він вважає неможливим збереження їх сім'ї і тому згодний на розірвання шлюбу.

Суд, вислухавши позивачку, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги   підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 105, 110, 112   СК  України,    статтями 10, 60   ЦПК  України,   суд

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований у Палаці святкових подій м. Олександрія Кіровоградської області 28 серпня 1993 року, актовий запис № 665, між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які від спільного проживання у шлюбі мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, який знаходяться на утриманні матері, проживає разом з матір ю і залишається проживати з матір'ю,   -  розірвати.

Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 17 (сімнадцять) гривень у доход держави. ОСОБА_2 від сплати витрат при реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАЦС,   -   звільнити.

Протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду сторонами чи їх представниками і протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження тими ж особами може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Баглійськии районний суд міста Дніпродзержинська.