Справа №2-31/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2008 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Разумової І.Є.
при секретарі Цукановій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" в особі Сумської філії ЗАТ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Діденко Є.С., уточнюючи позовні вимоги, просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №SUKWGA00120034 від 17 травня 2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачам, шляхом її продажу позивачем з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для укладання договору, а також виселити відповідачів з вищевказаного житла, мотивуючи тим, що 17 травня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SUKWGA00120034 про надання останньому на строк до 16 травня 2010 року кредиту в розмірі 4950, 00 доларів США для цільових потреб та 339, 00 доларів США - на сплату страхових платежів, згідно якого відповідач ОСОБА_1 зобов"язався в рахунок погашення кредиту сплачувати щомісяця по 148, 67 доларів США та 1, 33% на суму залишку заборгованості, а також в разі порушення термінів оплати відсотків - пеню в розмірі 0, 15% від суми простроченого платежу. З метою забезпечення виконання умов договору 23 травня 2006 року між позивачем та відповідачами був укладений договір іпотеки, відповідно до якого останні надали в іпотеку вищевказану квартиру по АДРЕСА_1. Позивач умови договору виконав, а відповідач ОСОБА_1 належним чином їх не виконує, постійно порушує строки погашення заборгованості, тому станом на 1 лютого 2008 року заборгованість за кредитним договором складає в гривневому еквіваленті 17380, 83 грн., з яких заборгованість за кредитом - 16555, 01 грн., за простроченим кредитом - 731, 64 грн., по нарахованим відсоткам - 94, 18 грн. Ч.1 ст.3З Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і одночасно відповідно до цього самого Закону можливе виселення відповідачів з житла, що є предметом іпотеки.
Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечує, пояснив, що ніяких попереджень щодо погашення боргу з банку не надходило, кредит він погашає добросовісно, 4 лютого 2008 року сплатив чергові 150 доларів США, борг повинен бути повернутий до 16 травня 2010 року, що він і зробить, при можливості погасить його і раніше, тому немає підстав для звернення стягнення на належну йому та іншим відповідачам квартиру та виселення їх звідти.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені в установленому законом порядку, що підтвердив ОСОБА_1
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
З кредитного договору №SUKWGA00120034, укладеного 17 травня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, вбачається, що банк зобов'язався надати останньому під 1, 33% на місяць на суму залишку заборгованості на цільові потреби 4950 доларів США та на сплату страхових платежів - 339 доларів США на строк до 16 травня 2010 року, а ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати щомісяця в рахунок погашення заборгованості 148, 67 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії (а.с.6зв.-8).
Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, запезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У ст.575 ЦК України зазначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до договору іпотеки, укладеного 23 травня 2006 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" і посвідченого нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Яковенком Ю.В., з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору від 17 травня 2006 року №SUKWGA00120034, відповідачі надали в іпотеку належну їм на праві приватної власності трикімнатну квартиру, загальною площею 72 кв.м, жилою - 43, 1 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с.8зв.-10).
Ст.3З Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а в ч.2 ст.39 цього Закону зазначено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Згідно розрахунку Сумської філії ЗАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 станом на 1 лютого 2008 року має заборгованість за кредитом в сумі 3278, 22 доларів США (в гривневому еквіваленті - 16555, 01 грн.), заборгованість по відсотках - 18, 65 доларів США (94, 18грн.), прострочена заборгованість за кредитом - 144, 88 доларів США (731, 64 грн.), загальна сума - 3441, 75 доларів США (17380, 83 грн.) (а.с.59, 60).
При цьому в судовому засіданні було встановлено, що станом на 1 лютого 2008 року заборгованість згідно укладеного кредитного договору від 17 травня 2006 року у відповідача складає 825 грн. 82 коп., з яких: 94, 18 грн. - заборгованість по % та 731, 64 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 16555, 01 грн. - це основний борг, який відповідач повинен повернути банку до 16 травня 2010 року, про що пояснив і представник позивача.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 також надав квитанцію про сплату ним 4 лютого 2008 року 150 доларів США (в гривневому еквіваленті-757 грн.50 коп.) (а.с.62).
Таким чином, відповідачем на початок лютого 2008 року відповідно до кредитного договору не сплачено 68 грн. 32 коп. (825 грн. 82 коп. - 757 грн. 50 коп.).
Згідно ч.3 ст.39 Закону України "Про іпотеку" суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак в судовому засіданні позивач не надав доказів того, що незначне порушення відповідачем основного зобов'язання завдає їм збитків та змінює обсяг їх прав.
Право людини на житло закріплене ст.47 Конституції України, і без достатніх на те підстав жодний громадянин держави не може бути позбавлений такого права.
Відповідач іншого житла в м.Конотопі не має, протилежного не було встановлено.
Враховуючи вищевикладене, слід відмовити в задоволенні позовних вимог, що не позбавляє позивача можливості в разі невиконання відповідачами в подальшому умов кредитного договору або договору іпотеки звернутися до суду з іншим позовом.
Керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 1054, 526, 527, 530, 572, 575 ЦК України, ст.3, 33, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. ст.10, 60, 212 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" в особі Сумської філії ЗАТ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з квартири.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга -протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви.