ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 31.03.2006 господарського суду Луганської області у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено суду правомірне застосування до відповідача відповідальності передбаченої ст. 119 Статуту залізниць України, враховуючи, що вина відповідача у затримці порожніх вагонів, які були подані позивачем понад узгоджений план відсутня.

Не погоджуючись з судовим рішенням Донецька залізниця в особі Луганської дирекції залізничних перевезень звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 119 Статуту залізниць України, Правила користування вагонами та контейнерами, Правила перевезень та ін. Спірні правовідносини не пов’язані з виконанням плану перевезення вантажів, а стосується договору перевезення порожніх власних вагонів, тобто тих вагонів, що не належать залізниці. Регулювання цих відносин здійснюється згідно з договором перевезення. За договором перевезення (накладна перевізних документів) залізниця виконала свої обов’язки з доставки власних порожніх вагонів за призначенням, тобто виконала функції перевізника.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарським судом встановлено, що у липні 2005 року на адресу відповідача прибували порожні вагони, які належать ТОВ “Лемтранс”, м. Донецьк.

Згідно ст. 119 Статуту залізниць України за час затримки вагонів на коліях станції відповідачу нарахована плата у розмірі 50% від затвердженої  ставки по ст. Краснодон згідно актів загальної форми та відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) №№071951-072023, 07024-074137 та №№ 075145-081246.

Господарським судом також встановлено, що 27.01.2003 позивач та ДВАТ “Кранодонвантажтранс” ДП ДХК “Краснодонвугілля” уклали договір № 4/67 на експлуатацію залізничної під’їзної колії ДП “Краснодонвугілля” (правонаступником якого є відповідач) при станції Краснодон Донецької залізниці.

25.06.2004 сторонами у справі укладений договір № 127/935-1536/06-4КУО на організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків перевезення та надані залізницею послуги, термін якого пролонговано до 31.12.2005 додатковою угодою № 10 від 01.01.2005.

Відповідно до п. 2.1 договору № 127/935-1536/06-4КУО вантажовласник (відповідач у справі) зобов’язується надавати залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним, або прибувають на його адресу, а згідно п. 2.2 цього договору залізниця зобов’язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Спірні вагони, за користування яких нарахована плата, були порожніми.

Порядок подачі порожніх вагонів для виконання плану перевезень вантажів і розрахунків за перевезення встановлений Правилами планування перевезень вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 за № 873.

Пунктом 2.1. правил встановлено, що місячне планування перевезень вантажів у межах України здійснюється на підставі замовлень відправників в порядку, встановленому цими Правилами, а п. 2.3 передбачено, що планування перевезень вантажів у власних чи орендованих вагонах здійснюється відправником за окремими замовленнями (форма ГУ-12) незалежно від того, належать ці вагони відправникові, одержувачу чи оператору. Згідно п. 6.4.3 Правил залізниця за погодженням з відправником може подавати вагонів більше ніж передбачено заявкою.

Відповідачем у справі та ТОВ “Лемтранс” укладений договір № 62-1536/01-5КУО від 01.01.2005 про організацію перевезення вантажу у власному (орендованому) рухомому складі, яким передбачені обов’язки відповідача у справі при роботі з власними вагонами.

Пунктом 2.2.6 даного договору передбачено, що ВАТ “Краснодонвугілля” зобов’язано забезпечувати прийняття рухомого складу з залізничних станцій порядком, встановленим договорами про експлуатацію під’їзної колії, укладеними між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та залізницею.

За твердженням позивача вказані вагони направлялися відповідачу на підставі листа власника вагонів ТОВ “Лемтранс” № 232 від 30.06.2005, який не був предметом дослідження при розгляді даної справи і йому не надано належної правової оцінки.     

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119  - ст.11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну  скаргу  задовольнити частково.

Рішення від 31.03.2006 господарського суду Луганської області зі  справи № 6/17 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                             Т.Ф. Костенко

                                                                                                Г.П. Коробенко