ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

м. Севастополь вул. Вакуленчука , 3

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

перша інстанція

справа 2-4454/11

провадження 2/763/853/14

РІШЕННЯ

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

Від 06 березня 2014 р. Гагарінського районного суду м. Севастополя

В складі: головуючого судді Завгородньої Л.М

При секретарі Грищук Ю.В.

Представника позивача ОСОБА_1

Представника відповідача ОСОБА_2

Представника 3-ї особи служби у справі дітей Кармішиної Н.В.

Представника 3-ї особи регеєстраційної служби Жиліної М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-ї особи ОСОБА_5, відділ нотаріату Головного управління юстиції, реєстраційної служби Головного управління юстиції , Служба у справах дітей Гагарінського району м. Севастополя про визнання недійсним договори дарування і нотаріального напису, суд

Встановив

Позивачка звернулася до суду з позовом на тих підставах, що відповідач порушив чинне законодавство та уклав договір дарування на житловий будинок АДРЕСА_1. Просить визнати дані договори недійсними і стягнути моральну шкоду в сумі 10 000 гр.

В ході судового засідання позивачка і її представник уточнили позовні вимоги і просять визнати недійсним договір дарування вищезгаданого житлового будинку, визнати удостовірительную напис приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу на договорі дарування вищезгаданого житлового будинку на ймення ОСОБА_5 і реєстраційний напис на документі БТІ, що встановлює право, недійсним.

Скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно ОСОБА_5 за договором дарування ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що відповідач незаконно уклав договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки даний будинок є сумісним їх майном. Позов про розділ сумісного майна подружжя по теперішній час не розглянутий. Крім того в даному житловому будинку з моменту народження зареєстрована неповнолітня донька ОСОБА_6, яка має право користуватися даним будинком. Орган опіки і піклування не давав згоду на оформлення договору дарування вищезгаданого житлового будинку. Договір дарування був оформлений без згоди позивачки.

Позивачка і її представник уточнені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач і його представник з позовом не згідні, пояснивши, що будинок був побудований до 1995р., тобто до шлюбу з позивачкою, тому відповідач був власником даного будинку і мав право розпоряджатися на свій розсуд.

З-я особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася . З пояснень відповідача вона постійно проживає в Росії.

3-я особа Служба у справах дітей Гагарінського району м. Севастополя з позовними вимоги згодна, оскільки укладення договору дарування здійснене з порушенням Закону України «Про охорону дитинства», не враховані інтереси неповнолітньої доньки .

Вислухавши всіх учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що сторони полягають в зареєстрованому шлюбі з 28.04.1995р. по 25.07.2007р. Від сумісного життя мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

17.12.2009р. позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Згідно договору дарування від 27.11.2009р. посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі № 1050 відповідач подарував своїй матери ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 .

Верховним Судом України від 10.06.2009р. були скасовані вирішення Севастопольського апеляційного суду і Гагарінського райсуду у справі про розділ спільно нажитого майна . Дана справа по теперішній час знаходиться на стадії розгляду. Але не дивлячись на те, що питання про розділ майна не вирішене, відповідач провів відчуження спірного майна, що противоречить вимогам ст.203 ЦК України.

В ході судового засідання було встановлено, що на спірній житловій площі були зареєстровані позивачка і неповнолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою, листом УДМС України м. Севастополя № 0-6/02 від 30.01.2014р.

Частиною 3 ст.17 Закону України « Про охорону дитинства» встановлено , що батьки або особи, які їх замінюють , не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори , які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціалій реєстрації , відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл , обмін , відчуження житла , зобов"язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов"язання.

Згідно вимогам ст.12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних бездомних громадян і безпритульних дітей"неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами , які їх замінюють , житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.

З пояснень представника Служби у справах дітей Гагарінського району м. Севастополя встановлено, що відповідач до них за даним дозволом не звертався, тому згоди на проведення даного правочина орган опіки і опікування не давали.

В ході судового засідання було встановлено , що рішенням суду Гагарінського району м. Севастополя від 13.05.2009р. та Ухвалою від 25.04.2011р . було визначено місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір"ю позивачкою по даній справі. Між сторонами склались складні відношення , позивачка вимушена була разом с неповнолітньою дитиною покинути спірний будинок і проживати окремо. Суд вважає , що права неповнолітньої ОСОБА_6 порушенні , так як вона не може проживати у подареному будинку, тому що згідно договору дарування спірний будинок є власністю ОСОБА_5 В судовому засіданні встановлено , що в момент здійснення правочину , не було дотримано вимог ч.6 ст.203 ЦК України правочин , що вчиняється батьками , не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх , неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Доводи відповідача і його представника про те, що права неповнолітньої дочки ОСОБА_6 не порушені, оскільки ОСОБА_5 є рідною бабусею неповнолітньої ОСОБА_6 і питання про зняття її з реєстрації ніколи не ставила, не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки в ході судового засідання встановлено, що вищезгаданий правочин був здійснений без вирішення опіки і опікування.

Аналізуючи всі обставини і докази у справі, суд вважає, що договір дарування був укладений з порушенням вимог ч.1, 6 ст.203 ЦК України .

В силу ст.215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст.203 ЦК України.

Згідно ст.209 ч.3 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину , який відповідає загальним вимогам , встановленим ст.203 цього Кодексу.

Згідно ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все , що вона одержала на виконання цього правочину.

Керуючись ст.203, 209, 215, 216 ЦК України , ст.10,60,179,212 ЦПК України , суд

Вирішив

Позов задовольнити. Визнати договір дарування укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 25.11.2009 р. житлового будинку АДРЕСА_1 недійсним і повернути сторони в первинний стан.

Визнати удостоверительную напис приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу на договорі дарування вищезгаданого житлового будинку на ймення ОСОБА_5 і реєстраційний напис на документі БТІ, що встановлює право, недійсним.

Скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно ОСОБА_5 за договором дарування ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 держмито в сумі 17гр. і ІТО в сумі 37гр.

Апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано в апеляційний суд м. Севастополя через Гагарінський райсуд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення віддруковано в нарадчій кімнаті.

Суддя /підпис/ Завгородня Л.М.

з оригіналом згідно.Рішення не набрало чинності

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя Завгородня Л.М.